Економічне падіння, із якими через коронавірус стикнулися країни євразійського регіону й Україна зокрема, виявилося крутішим, ніж оцінювали раніше.
Це пов’язано із тим, що перша половина року насправді виявилася важчою, ніж очікували, а карантинні обмеження повністю так і не зняти.
Такими є висновки економістів Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, які досліджували наслідки коронакризи для країн, якими опікується банк, – від Монголії та Росії до Центральної Європи і Балкан та Туреччини і Марокко.
І Україна – не виняток із загального тренду.
“Падіння української економіки також виявилося різкішим, і, очевидно, триватиме довше, ніж очікували у травні”, – заявив ВВС News Україна Дімітар Богов, провідний регіональний економіст представництва ЄБРР у Києві.
Авторів звіту ЄБРР вразили цифри, отримані під час серпневого опитування.
У країнах, де працює банк, наслідки коронакризи відчули на собі особисто 73% опитаних, тоді як у розвинених європейських країнах – 41%.
А втрата роботи і закриття бізнесів вже виглядають масштабнішими, ніж під час світової фінансової кризи 2008-2009 років.
За перше півріччя цього року економіка країн регіону скоротилася на 3,2%, а на кінець року може впасти ще більше – на 3,9%, вважають в ЄБРР.
Проте за цією “середньою температурою по палаті” криються досить різні причини і масштаби.
У таких залежних від туризму країн, як Хорватія, Чорногорія чи Греція скорочення економіки є відчутно більшим, адже саме туризм – серед галузей, які чи не найбільше “підкосив” коронавірус.
Інші країни регіону також мають свої особливості. Дехто дуже залежить від переказів трудових мігрантів, які скоротилися, дехто – від експорту і цін на сировинні товари, які так само впали.
Що в Україні?
Саме до таких належить і Україна, яка традиційно виграє, коли падають ціни на енергоносії, але програє, коли падають ціни на метал та зерно, що зазвичай відбувається синхронно.
Для України цей фактор є більш болючим ще й тому, що її економіка і бюджет значною мірою залежить від експортної виручки.
Перекази мігрантів – також традиційно вагомий чинник української економіки і платіжного балансу країни. У 2019, за даними НБУ, мігранти переказали додому понад 12 млрд доларів. Це майже 8% ВВП країни.
У першій половині року перекази суттєво скоротилися, але з пом’якшенням карантину почали дещо відновлюватися. Очікується, що цього року Україна недорахується до 2 млрд доларів та євро від трудових мігрантів.
Кінець YouTube допису, 1
Проте в ЄБРР серед особливостей України називають те, що коронавірус та пов’язаний із ним карантин прийшли в країну тоді, коли її економіка вже скорочувалася через серйозні структурні вади.
Там нагадують, що українська економіка почала різко гальмувати ще наприкінці минулого року, а за перший квартал цього року скорочення української економіки вже становило 1,3%, а падіння спостерігалося як у більшості галузей, так і в обсягах інвестицій.
А далі своє слово сказали падіння зовнішнього попиту на те, що Україна експортує, а також падіння внутрішнього попиту через карантин. В результаті – скорочення економіки аж на 11,4% за другий квартал.
Водночас, як наголошують в ЄБРР, надійна монетарно політика дозволила зберегти макроекономічну стабільність, а нова програма МВФ допомогла втримати ситуацію в економіці та мобілізувати державні та приватні фінансові ресурси.
Але за підсумками року українська економіка все ще буде в мінусі – до 5,5%, вважають у ЄБРР. І це на півтора відсоткові пункти гірше, ніж падіння в середньому у регіоні, і на пункт гірше, ніж очікували раніше саме щодо України.
Для порівняння: український уряд очікує, що цього року економіка країни скоротиться не більше, ніж на 4,8%.
Коли стане краще?
Якщо раніше у ЄБРР вважали, що українська економіка відновить зростання вже у четвертому кварталі цього року, то тепер виглядає, що це станеться не раніше другого кварталу наступного року, пояснює Дімітар Богов.
Загалом у наступному році українська економіка може зрости на 3%, прогнозують в ЄБРР.
Разом із тим, ризики того, що економіка не відновить зростання, залишаються високими, каже регіональний економіст ЄБРР. І не лише через можливість нової хвилі коронавірусу, але через непевність щодо політики української влади та її налаштованості на реформи.
“Вирішення питань із структурними вадами є найбільшим викликом для відновлення економіки”, – каже Дімітар Богов. І деталізує: це стосується відновлення реформ, особливо у галузі правосуддя, антикорупційної програми, чесної конкуренції та державного управління.
Натомість український уряд дивиться у майбутнє з більшим оптимізмом і розрахував проєкт бюджету на 2021 рік на прогнозі про зростання ВВП на 4,6% наступного року.
А от щоб відіграти усе, що втрачено за місяці кризи, знадобиться більше часу.
Хоча вже з початку 2021 року в регіоні очікується економічне пожвавлення, повністю відновитися і вийти на докризовий рівень 2019 року регіон зможе ближче до осені 2022 року.
Але і тут є різниця між середнім показником та можливостями кожної країни.
Українцям, за оцінками ЄБРР, треба дожити до кінця 2022, аби знову жити так, як у 2019.
При цьому, як зазначають автори звіту, і ці прогнози можуть виявитися надто оптимістичними, адже ситуація з поширенням коронавірусу є непередбачуваною і швидко змінюється.
Що ще виявили економісти ЄБРР?
- Частота поїздок на роботу (за даними Google mobility trends) все ще залишається меншою, ніж це було на початку цього року – у січні-лютому. Проте від серпня в країнах регіону люди стали частіше відвідувати заклади торгівлі та відпочинку, а покупки продуктових магазинах та аптеках відновилися майже на до коронавірусному рівні.
- Серпневе опитування ЄБРР показало, що близько 15% громадян країн, де працює банк, стикнулися із втратою роботи через коронавірусну кризу. У розвинених європейських країнах цей показник не перевищує 7%. Приблизно стільки ж кажуть, що були змушені закрити родинний бізнес.
- Під час коронавірусної кризи люди стали більше покладатися на додатковий заробіток, ніж під час фінансової кризи 2008-2009. Приблизно кожен п’ятий з опитаних ЄБРР, заявив, що його робочий день подовжився. Так само стільки ж були змушені знайти другу роботу.
- Саме завдяки підробіткам, а також, частково, державній допомозі, споживання на рівні домогосподарств впало не так різко, як під час світової фінансової кризи.
- П’ята частина родин скоротила витрати на харчі та інші товари зі свого звичайного споживчого кошику. 40% сімей прибрали витрати на розкіш, – це у понад два рази більше, ніж у розвинених європейських країнах, але все ще краще, ніж під час кризи понад 10 років тому.
- Грошові перекази від трудових мігрантів в країнах регіону впали на 29%, якщо рахувати у доларах, але це співставно із тим, як розгорталися події під час світової фінансової кризи 2008-2009 років.
Чи є ті, хто виграв?
Коронавірусна криза однозначно пішла на користь онлайн торгівлі, і вона ще більше процвітатиме із розвитком діджиталізації.
А звідси і більший попит на інвестиції в розвиток інтернету, послуг IT та навчання цифрових навичок.
Разом із тим, у ЄБРР відзначають: хоч обсяги онлайн покупок значно зросли, і в країнах регіону їх роблять частіше, ніж в інших країнах, що розвиваються, онлайн розрахунки не так поширені.
В Україні, за даними банку, менше 70% дорослого населення робили платіж чи отримували гроші на свій банківський рахунок за останній рік. За цим показником Україна між Туреччиною і Чорногорією.
І тут держава може допомогти, створивши кращі умови для безготівкових розрахунків.
ввс