Коли економіка України заживе так, як було до коронавірусу

 

Економічне падіння, із якими через коронавірус стикнулися країни євразійського регіону й Україна зокрема, виявилося крутішим, ніж оцінювали раніше.

Це пов’язано із тим, що перша половина року насправді виявилася важчою, ніж очікували, а карантинні обмеження повністю так і не зняти.

Такими є висновки економістів Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, які досліджували наслідки коронакризи для країн, якими опікується банк, – від Монголії та Росії до Центральної Європи і Балкан та Туреччини і Марокко.

І Україна – не виняток із загального тренду.

“Падіння української економіки також виявилося різкішим, і, очевидно, триватиме довше, ніж очікували у травні”, – заявив ВВС News Україна Дімітар Богов, провідний регіональний економіст представництва ЄБРР у Києві.

Втрата роботи, і, особливо, закриття бізнесів через коронавірус виглядають масштабнішими, ніж під час світової фінансової кризи 10 років тому

Авторів звіту ЄБРР вразили цифри, отримані під час серпневого опитування.

У країнах, де працює банк, наслідки коронакризи відчули на собі особисто 73% опитаних, тоді як у розвинених європейських країнах – 41%.

А втрата роботи і закриття бізнесів вже виглядають масштабнішими, ніж під час світової фінансової кризи 2008-2009 років.

За перше півріччя цього року економіка країн регіону скоротилася на 3,2%, а на кінець року може впасти ще більше – на 3,9%, вважають в ЄБРР.

Проте за цією “середньою температурою по палаті” криються досить різні причини і масштаби.

У таких залежних від туризму країн, як Хорватія, Чорногорія чи Греція скорочення економіки є відчутно більшим, адже саме туризм – серед галузей, які чи не найбільше “підкосив” коронавірус.

Інші країни регіону також мають свої особливості. Дехто дуже залежить від переказів трудових мігрантів, які скоротилися, дехто – від експорту і цін на сировинні товари, які так само впали.

Що в Україні?

Саме до таких належить і Україна, яка традиційно виграє, коли падають ціни на енергоносії, але програє, коли падають ціни на метал та зерно, що зазвичай відбувається синхронно.

Для України цей фактор є більш болючим ще й тому, що її економіка і бюджет значною мірою залежить від експортної виручки.

Перекази мігрантів – також традиційно вагомий чинник української економіки і платіжного балансу країни. У 2019, за даними НБУ, мігранти переказали додому понад 12 млрд доларів. Це майже 8% ВВП країни.

У першій половині року перекази суттєво скоротилися, але з пом’якшенням карантину почали дещо відновлюватися. Очікується, що цього року Україна недорахується до 2 млрд доларів та євро від трудових мігрантів.

Пропустити YouTube допис, 1

Підпис до відео, Увага: інші сайти можуть містити рекламу

Кінець YouTube допису, 1

Проте в ЄБРР серед особливостей України називають те, що коронавірус та пов’язаний із ним карантин прийшли в країну тоді, коли її економіка вже скорочувалася через серйозні структурні вади.

Там нагадують, що українська економіка почала різко гальмувати ще наприкінці минулого року, а за перший квартал цього року скорочення української економіки вже становило 1,3%, а падіння спостерігалося як у більшості галузей, так і в обсягах інвестицій.

А далі своє слово сказали падіння зовнішнього попиту на те, що Україна експортує, а також падіння внутрішнього попиту через карантин. В результаті – скорочення економіки аж на 11,4% за другий квартал.

Водночас, як наголошують в ЄБРР, надійна монетарно політика дозволила зберегти макроекономічну стабільність, а нова програма МВФ допомогла втримати ситуацію в економіці та мобілізувати державні та приватні фінансові ресурси.

Але за підсумками року українська економіка все ще буде в мінусі – до 5,5%, вважають у ЄБРР. І це на півтора відсоткові пункти гірше, ніж падіння в середньому у регіоні, і на пункт гірше, ніж очікували раніше саме щодо України.

Для порівняння: український уряд очікує, що цього року економіка країни скоротиться не більше, ніж на 4,8%.

Коли стане краще?

Вже наступного року економіка піде вгору. Але не точно
Підпис до фото, Вже наступного року економіка піде вгору. Але не точно

Якщо раніше у ЄБРР вважали, що українська економіка відновить зростання вже у четвертому кварталі цього року, то тепер виглядає, що це станеться не раніше другого кварталу наступного року, пояснює Дімітар Богов.

Загалом у наступному році українська економіка може зрости на 3%, прогнозують в ЄБРР.

Разом із тим, ризики того, що економіка не відновить зростання, залишаються високими, каже регіональний економіст ЄБРР. І не лише через можливість нової хвилі коронавірусу, але через непевність щодо політики української влади та її налаштованості на реформи.

“Вирішення питань із структурними вадами є найбільшим викликом для відновлення економіки”, – каже Дімітар Богов. І деталізує: це стосується відновлення реформ, особливо у галузі правосуддя, антикорупційної програми, чесної конкуренції та державного управління.

Натомість український уряд дивиться у майбутнє з більшим оптимізмом і розрахував проєкт бюджету на 2021 рік на прогнозі про зростання ВВП на 4,6% наступного року.

А от щоб відіграти усе, що втрачено за місяці кризи, знадобиться більше часу.

Хоча вже з початку 2021 року в регіоні очікується економічне пожвавлення, повністю відновитися і вийти на докризовий рівень 2019 року регіон зможе ближче до осені 2022 року.

Але і тут є різниця між середнім показником та можливостями кожної країни.

Українцям, за оцінками ЄБРР, треба дожити до кінця 2022, аби знову жити так, як у 2019.

При цьому, як зазначають автори звіту, і ці прогнози можуть виявитися надто оптимістичними, адже ситуація з поширенням коронавірусу є непередбачуваною і швидко змінюється.

line

Що ще виявили економісти ЄБРР?

  • Частота поїздок на роботу (за даними Google mobility trends) все ще залишається меншою, ніж це було на початку цього року – у січні-лютому. Проте від серпня в країнах регіону люди стали частіше відвідувати заклади торгівлі та відпочинку, а покупки продуктових магазинах та аптеках відновилися майже на до коронавірусному рівні.
  • Серпневе опитування ЄБРР показало, що близько 15% громадян країн, де працює банк, стикнулися із втратою роботи через коронавірусну кризу. У розвинених європейських країнах цей показник не перевищує 7%. Приблизно стільки ж кажуть, що були змушені закрити родинний бізнес.
  • Під час коронавірусної кризи люди стали більше покладатися на додатковий заробіток, ніж під час фінансової кризи 2008-2009. Приблизно кожен п’ятий з опитаних ЄБРР, заявив, що його робочий день подовжився. Так само стільки ж були змушені знайти другу роботу.
  • Саме завдяки підробіткам, а також, частково, державній допомозі, споживання на рівні домогосподарств впало не так різко, як під час світової фінансової кризи.
  • П’ята частина родин скоротила витрати на харчі та інші товари зі свого звичайного споживчого кошику. 40% сімей прибрали витрати на розкіш, – це у понад два рази більше, ніж у розвинених європейських країнах, але все ще краще, ніж під час кризи понад 10 років тому.
  • Грошові перекази від трудових мігрантів в країнах регіону впали на 29%, якщо рахувати у доларах, але це співставно із тим, як розгорталися події під час світової фінансової кризи 2008-2009 років.
line

Чи є ті, хто виграв?

Коронавірусна криза однозначно пішла на користь онлайн торгівлі, і вона ще більше процвітатиме із розвитком діджиталізації.

А звідси і більший попит на інвестиції в розвиток інтернету, послуг IT та навчання цифрових навичок.

Під час коронавірусної кризи однозначну перевагу отримала онлайн-торгівля
Підпис до фото, Під час коронавірусної кризи однозначну перевагу отримала онлайн-торгівля

Разом із тим, у ЄБРР відзначають: хоч обсяги онлайн покупок значно зросли, і в країнах регіону їх роблять частіше, ніж в інших країнах, що розвиваються, онлайн розрахунки не так поширені.

В Україні, за даними банку, менше 70% дорослого населення робили платіж чи отримували гроші на свій банківський рахунок за останній рік. За цим показником Україна між Туреччиною і Чорногорією.

І тут держава може допомогти, створивши кращі умови для безготівкових розрахунків.

ввс

і