Розслідування справ Майдану: хронологія

Відібрали претендентів на посаду керівника розслідування

Конкурсна комісія у прямому ефірі онлайн-трансляції відібрала трьох претендентів на посаду керівника управління ДБР із розслідування «злочинів, учинених у зв’язку з масовими протестами у 2013–2014 роках».

Як повідомляє ГО «Родина Героїв Небесної сотні», чий представник як спостерігач був присутній на засіданні, до другого етапу конкурсу пройшли Віталій Драгунов, Роман Крупка та Олег Пересада.

ДБР отримало право заочно розслідувати дії Садовника

Суд дозволив управлінню із розслідування злочинів проти учасників Революції гідності ДБР заочно розслідувати дії колишнього командира роти спеціального призначення «Беркуту». Як повідомляє ДБР, його підозрюють в умисних убивствах учасників протестів 20 лютого 2014-го на вулиці Інститутській та в інших злочинах.

Крім того, суд заочно заарештував колишнього директора департаменту матеріального забезпечення Міністерства внутрішніх справ. Йдеться про кримінальну справу «за фактами постачання із Російської Федерації спеціальних засобів та їх подальшого використання під час подій 18-20 лютого 2014 року у центральній частині міста Києва».

Колишнього командира спецроти «Беркуту» Дмитра Садовника випустила з-під варти суддя Печерського суду Києва Світлана Волкова, після чого Садовник утік з України. Верховна Рада звільнила цю суддю у 2016 році, однак у 2019-му вона знову поновилася на посаді, а у 2020 році її дії виправдав Шевченківський суд Києва.

Фото: Алея Героїв Небесної сотні, вшанування пам’яті героїв Небесної сотні

Завершили розслідування дій двох «беркутівців»

У Офісі генерального прокурора повідомили про завершення досудового розслідування щодо двох колишніх міліціонерів нині розформованого полку міліції особливого призначення «Беркут» у Києві.

«Слідством встановлено, що 30 листопада 2013-го «беркутівці» перевищили свої службові повноваження та затримали учасника мирного зібрання на майдані Незалежності», – йдеться у повідомленні.

Фото: Спецпризначенці з автоматами Калашникова і снайперською гвинтівкою ведуть вогонь по учасниках протесту. Київ, 20 лютого 2014 року

Вручення підозр за розгін Майдану

Слідчі ДБР повідомили про підозру колишнім начальнику управління та заступнику начальника управління громадської безпеки Головного управління МВС України у Києві.

Слідство стверджує, що вони «з метою виконання злочинного наказу організували та забезпечили незаконне перешкоджання проведенню зборів громадян 30 листопада 2013 року». Йдеться про подію, яка увійшла в історію як «розгін Майдану» і перевела Євромайдан у Революцію гідності.

Затримання підозрюваного у вбивстві Вербицького

Слідчі управління із розслідування злочинів, «вчинених у зв’язку з масовими протестами у 2013–2014 роках», Державного бюро розслідувань спільно з департаментом карного розшуку Нацполіції та Офісом генерального прокурора затримали підозрюваного у викраденні і катуванні активістів Євромайдану Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, та вбивстві останнього.

Слідством встановлено, що група із 9 «тітушок», організована за вказівкою представників владних структур, за грошову винагороду викрадала учасників Євромайдану. 21 січня 2014 року, за даними слідчих, ці особи викрали з Олександрівської клінічної лікарні Києва активістів Ігоря Луценка та Юрія Вербицького. Їх зв’язали, вдягли на голови поліетиленові пакети, вивезли у Бориспільський район Київської області, били і катували. В результаті травм та переохолодження Юрій Вербицький помер.

Першим заступником директора ДБР став колишній адвокат Януковича Бабіков

Колишній адвокат президента-втікача Віктора Януковича Олександр Бабіков став першим заступником директора Державного бюро розслідувань, а посаду заступника директора бюро обійняв Олександр Соколов.

Низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів із відкритим листом, в якому закликала не призначати Олександра Бабікова першим заступником директора ДБР.

«Призначення Олександра Бабікова не є можливим. Це вже нищить довіру до ДБР на друзки, як з боку потерпілих, з боку слідчих, так і довіру суспільства в цілому», – йшлося у листі.

Тодішня в.о. директора ДБР Ірина Венедіктова заявила, що підрозділ у справах Майдану підпорядкований виключно директору ДБР і «вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на недопущення конфлікту інтересів».

Сам Бабіков запевнив, що з Януковичем не знайомий і немає підстав його називати адвокатом експрезидента, він виконував лише «технічну» роботу.

Обмін і передача 5 «беркутівців»

В результаті домовленостей, досягнутих, ймовірно, між Офісом президента України і керівництвом Росії, під час обміну «утримуваними особами» в ОРДЛО передали п’ятьох колишніх «беркутівців», обвинувачених у вбивстві 48 і пораненні 80 людей на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. Крім цього, звільнені були і фігуранти справи про вибух біля Палацу спорту у Харкові, внаслідок якого загинули четверо людей. Це викликало обурення у частини суспільства, дехто назвав такі дії влади «злочином».

Майже 20 правозахисних організацій, зокрема «Восток SOS», «Центр протидії корупції», «Автомайдан», «Трансперенсі Інтернешнл Україна» та інші заявили, що «спроби очищення прокуратури та судів втрачають свою доцільність, коли наражаються на політичне «ручне» керування з боку влади всупереч вимогам закону. Держава Україна ризикує поставити свою систему правосуддя в заручники побажань держави-агресора».

«Якби у мене було ще 100 «беркутівців» і мені запропонували одного розвідника, я б їм віддав 100 «беркутівців» і повернув би живого розвідника», – відповів на це президент Володимир Зеленський.

Cуд почав розгляд апеляції «беркутівців»

27 грудня Київський апеляційний суд розпочав слухання справи щодо апеляційних скарг у кримінальному провадженні щодо колишніх працівників підрозділу особливого призначення «Беркут».

Фото: Ексберкутівці Сергій Зінченко і Павло Аброськін під час судового засідання у Святошинському суді Києва

Обвинувачені колишні «беркутівці» оскаржили ухвалу Святошинського районного суду Києва від 19 грудня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання їх під вартою. Фігуранти справи Олег Янішевський, Сергій Зінченко та Павло Аброськін залишаються наразі в СІЗО. Олександр Маринченко – під цілодобовим домашнім арештом, Сергій Тамтура – під нічним домашнім арештом без носіння електронного браслету.

За інформацією адвокатів потерпілих, колишніх «беркутівців» готують на обмін, а для цього потрібно звільнити їх з-під варти.

В результаті – суд звільнив «беркутівців» під особисте зобов’язання.

Верховна Рада ухвалила закон про ДБР

Фото: Адвокатка Євгенія Закревська

Верховна Рада України ухвалила закон, який передбачає перезавантаження Державного бюро розслідувань. Наступного дня адвокатка родин Небесної сотні Євгенія Закревська оголосила, що припинила голодування, яке тримала через загрозу припинення розслідування справ Майдану, вимагаючи розгляду парламентом змін до законопроєкту про ДБР.

«Зупиняємо голодування, але не припиняємо контролювати виконання владою плану дій по відновленню слідства у справах Майдану», – зазначила вона.

ГПУ прозвітувало про розслідування

59 людей визнали винними в справах Майдану, повідомила Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Загалом правоохоронними органами України у провадженнях цієї категорії повідомлено про підозру 445 особам, з них: 48 високопосадовцям, 228 правоохоронцям, у тому числі 27 слідчим, 20 прокурорам та 23 суддям. Скеровано до суду 195 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. У вчиненні злочинів судами визнано винними 59 осіб, щодо 46 з них ухвалено обвинувальні акти», – заявили в Генеральній прокуратурі.

Фото: Силовики ведуть вогонь на ураження по учасниках Революції гідності. Київ, 20 лютого 2014 року

У відомстві розповіли Радіо Свобода, що за перші дев’ять місяців 2019 року управління спеціальних розслідувань повідомило про підозру 14 людям, у тому числі високопосадовцям, керівникам правоохоронних органів. Щодо 11 людей досудове слідство закінчене і обвинувальні акти направлені до суду. За ці місяці судді оголосили один обвинувальний вирок.

Більше – тут.

Євгенія Закревська оголосила голодування

Адвокатка родин Небесної сотні Євгенія Закревська оголосила голодування через нерозглянуту депутатами Верховної Ради поправку у закон про Державне бюро розслідувань.

Йдеться про поправку, яка б дозволила перевести до ДБР без конкурсу або за спрощеною процедурою слідчих управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури, які займалися справами Майдану.

ГПУ втрачає можливість вести розслідування

Згідно із ухваленими змінами до законодавства, органи прокуратури втрачають право проводити досудове розслідування у кримінальних провадженнях. Через це розслідування «злочинів, вчинених у зв’язку з масовими протестами у 2013–2014 роках», переходить до Державного бюро розслідувань.

За даними ГПУ, до Державного бюро розслідувань, в якому вже створили спеціальний слідчий підрозділ для розслідування «злочинів, пов’язаних із подіями на Майдані у 2013–2014 роках», відійде 50 проваджень, ще 43 – до Національного антикорупційного бюро. Решта проваджень будуть передані до органів Національної поліції, СБУ і Державної податкової служби.

Фото: Протистояння правоохоронців та протестувальників на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року

Труба заявив про можливе зупинення розслідування

Фото: Роман Труба

Роман Труба, директор Державного бюро розслідувань, на яке відтепер покладені обов’язки розслідувати злочини високопосадовців, суддів і працівників правоохоронних органів, заявив, що у зв’язку із переходом справ від ГПУ до ДБР розслідування справ Майдану буде призупинене. Труба запропонував набирати слідчих за спрощеною процедурою. Адвокати родин Небесної сотні висловили свої застереження проти цього.

Рябошапка звільнив Горбатюка

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка звільнив керівника управління спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка, який керував розслідуванням справ Майдану із весни 2014 року. У Генпрокуратурі запевняють: Горбатюка звільняти не хотіли, але він відмовився проходити атестацію. Сам ексголова управління спеціальних розслідувань назвав атестацію незаконною, розкритикував колишнє керівництво і обіцяв позиватися до суду.

Верховний суд залишив чинним вирок Крисіну

Фото: Юрій Крисін

Верховний суд залишив чинним вирок Юрію Крисіну, якого засудили до п’яти років позбавлення волі у справі щодо вбивства у лютому 2014 року журналіста газети «Вєсти» В’ячеслава Веремія.

П’ята річниця розстрілу Небесної сотні

Фото: Символічна хода до місця розстрілу Майдану, Київ, 20 лютого 2019 року

На лаві підсудних – п’ятеро спецпризначенців, ще майже 30 осіб – у розшуку. Слідство ще наприкінці 2017 року встановило причетність до розстрілів 20 лютого 34 осіб: п’ятеро з них постали перед Святошинським судом, решту оголосили в розшук, розповів Радіо Свобода начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк.

«У 2014 році була запроваджена процедура заочного судочинства так званого, підставою для якого є перебування особи в міжнародному розшуку. Судова практика пов’язує цей міжнародний розшук із перебуванням особи у базах Інтерполу. Але оскільки вносити в базу більшість українських розшукуваних високопосадовців Інтерпол відмовлявся, у 2014-му ухвалили зміни – особливості застосування «заочки», які дозволяли розпочинати цю процедуру, навіть якщо особа не перебуває у базах Інтерполу, але розшукується більше шести місяців або перебуває за кордоном. І ці зміни діяли до 27 листопада 2018-го, до початку діяльності ДБР», – пояснив Горбатюк.

441 підозрюваний і жодного засудженого

За даними Amnesty International, Генеральна прокуратура України на кінець 2018 року визначила 441 підозрюваного, більшість із яких під час подій були силовиками, чиновниками та суддями.

«Справи 288 осіб були направлені до суду. У 52 справах були винесені судові рішення. Лише 9 із них були обвинувальними вироками, що передбачали подальше позбавлення волі. Жоден колишній співробітник поліції не був засуджений до реальних термінів ув’язнення», – мовиться у заяві на сайті Amnesty International.

Покарання відбуває одна людина

За результатами судів у справах Майдану покарання відбуває одна людина. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

За його словами, за чотири роки ухвалено 50 судових вироків, 412 особам повідомлено про підозру.

ООН: помітний прогрес відсутній

У Моніторинговій місії ООН з прав людини заявляють про відсутність помітного прогресу в розслідуванні подій у центрі Києва під час Революції гідності. Про це заявила голова місії в Україні Фіона Фрейзер.

ООН стурбована тим, що нездатність забезпечити появу підозрюваних у суді «сприяє довгостроковій безкарності винних, особливо колишніх високопосадовців, підозрюваних в організації та замовленні вбивства протестувальників».

З посиланням на ГПУ в місії ООН з прав людини кажуть, що чимало підозрюваних перебувають в Росії, але російська влада відмовляється їх видавати.

Фото: Силовики на майдані Незалежності у Києві, 19 лютого 2014 року

Розслідування побиття на колонаді

Генпрокуратура заявляє про завершення досудового розслідування щодо епізоду затримання та побиття протестувальників 19 січня 2014-го на колонаді стадіону імені Валерія Лобановського у Києві.

Як повідомляє пресслужба ГПУ, кримінальне провадження розслідувалося щодо трьох колишніх бійців спецпідрозділу «Беркут», їх підозрюють у вчиненні 19 січня 2014 року на вулиці Грушевського катування двох людей, «тобто умисному заподіянні їм сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій, вчинених з мотивів помсти після затримання цих протестувальників на колонаді стадіону Лобановського».

Звітує генпрокурор Юрій Луценко

На треті роковини розстрілу Небесної сотні про хід справ Майдану прозвітував тодішній генеральний прокурор України Юрій Луценко.

За його словами, генпрокуратура розслідує 259 проваджень щодо злочинів, вчинених під час подій Майдану, 353 особам оголошено про підозру.

«Серед підозрюваних – 34 високопосадовці, 127 службовців правоохоронних органів і 32 так звані «тітушки». Підозри оголошено експрезидентові України, ексміністрові внутрішніх справ Захарченку, ексдиректорові департаменту матеріального забезпечення Зінову, екскомандувачеві внутрішніх військ Шуляку, ексзаступникові міністра внутрішніх справ Рятушняку, ексголові СБУ Якименку, експрем’єр-міністрові Азарову, екскомандирові полку міліції особливого призначення Кусюку та колишньому першому заступникові голови СБУ Тоцькому. На жаль, всі вказані особи перебувають поза межами України, і гостро стоїть питання про їхнє заочне засудження», – сказав Луценко.

Фото: Вшанування пам'яті Героїв Небесної сотні. Київ, 18 лютого 2017 року

Адвокати про причини гальмування розслідування

Адвокати Небесної сотні представили доповідь «Відповідальність за порушення закону під час та після подій Євромайдану в Україні», у якій проаналізували причини повільного та неефективного розслідування злочинів.

На думку адвокатів, через неефективні дії Генпрокуратури та спротив розглядові справ у судах наразі досягти значного прогресу у цих справах не вдалося. Фактично єдина справа – щодо вбивства 39 майданівців – ведеться майже взірцево. Там немає очевидних порушень і дотримуються норм процесуального законодавства. Але справи Майдану не обмежуються лише справами розстрілів, ще є близько сотні справ, які теж потребують розслідування, зауважили адвокати.

Фото: Портрети загиблих учасників Революції гідності. Київ, 2015 рік

Початок розгляду справи п’яти «беркутівців»

Святошинський суд розпочав розгляд по суті справи проти п’яти колишніх «беркутівців»: Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янішевського. Їх обвинувачують у розстрілі активістів Майдану на вулиці Інститутській у Києві в лютому 2014 року. П’ятьом колишнім «беркутівцям» інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, умисне вбивство та заподіяння тілесних ушкоджень активістам Майдану.

Колишні бійці спецпідрозділу «Беркут» не визнають власної вини за жодним із пунктів.

Усього, як повідомляв прокурор Генеральної прокуратури України Яніс Сімонов, вдалось ідентифікувати 25 правоохоронців, які стріляли на Інститутській. 20 із них – зараз у розшуку.

Суд залишив «беркутівців» під вартою

Святошинський районний суд міста Києва продовжив тримання під вартою колишніх «беркутівців», яких обвинувачують у розстрілі учасників Євромайдану 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. Янішевський, Тамтура та Маринченко перебуватимуть в СІЗО до 26 лютого, до наступного слухання. Окрім того, колегія суддів задовольнила клопотання обвинувачення щодо об’єднання справ інших колишніх «беркутівців» Зінченка та Аброськіна в єдине провадження.

У Раді Європи представили звіт про розслідування

Поступ у розслідуванні вбивств мітингувальників під час Революції гідності стався лише через 10 місяців після зміни влади в Україні. Про це заявив голова Міжнародної дорадчої групи при Раді Європи Ніколас Братза, який представив у Страсбурзі звіт щодо перебігу розслідування масових вбивств мітингувальників.

Серед позитивних зрушень у розслідуванні справи про масові вбивства мітингувальників Братза назвав створення департаменту спеціальних розслідувань у Генеральній прокуратурі та активнішу позицію Верховної Ради цього скликання щодо покращення якості слідства.

ООН стурбована відсутністю прогресу у розслідуванні

Голова Моніторингової місії ООН з прав людини Фіона Фрейзер заявила, що Організація Об'єднаних Націй стурбована відсутністю прогресу в розслідуванні подій на Майдані, а також 2 травня в Одесі.

«Те, що немає прогресу в цих справах, підриває довіру народу, тому дуже важливо це вирішити», – сказала Фрейзер.

Міжнародна дорадча група заявила про відсутність прогресу

Міжнародна дорадча група при Раді Європи оприлюднила звіт щодо перебігу розслідування справи про загибель мітингувальників у Києві у лютому 2014 року.

Згідно з висновками експертів групи, за рік розслідування справи українським правоохоронним органам не вдалося досягнути істотного прогресу. Крім того, фахівці групи також наголосили на відсутності належної співпраці між силовими органами України у цій справі та підривних діях судів. Міністерство внутрішніх справ України, зокрема й сам міністр Арсен Аваков, розкритикували цей звіт.

Створюють управління спецрозслідувань ГПУ

Фото: Сергій Горбатюк

«Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури створено як єдиний центр розслідування всіх злочинів, скоєних за період протестних акцій в Україні. Серед його основних завдань – вивчення обставин узурпації влади і всього комплексу злочинних дій, скоєних за правління Януковича. Першочергове завдання діяльності управління – розслідування масових убивств учасників мирних акцій протесту 18–20 лютого 2014 року», – повідомила пресслужба ГПУ.

Керівником управління призначили Сергія Горбатюка.

Садовник утік із країни

Командир спецроти «Беркуту» Дмитро Садовник, підозрюваний у співучасті в масових вбивствах на Майдані, не повернувся додому о 23:00 напередодні і оголошений у розшук. Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив радник голови МВС Антон Геращенко.

Підозрюваний Садовник не прийшов на суд

Садовник, який підозрюється в розстрілах людей на Майдані, не з’явився на засідання суду.

«Учора сплив строк для апеляції. Додам, що наразі процесуальна поведінка суду така, що не відповідає нормам Кримінального процесуального кодексу України. Це зроблено саме для того, щоб забезпечити якісь інтереси Садовника», – заявила адвокатка Євгенія Закревська, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

З-під варти випускають Дмитра Садовника

Генеральна прокуратура України повідомила, що Печерський райсуд вирішив звільнити з-під варти командира спецроти «Беркуту», якого підозрюють у розстрілі 39 учасників акцій протесту у лютому на вулиці Інститутській в Києві. ГПУ повідомили, що підготували апеляційну скаргу на це рішення.

Адвокати Небесної сотні, які захищають інтереси постраждалих під час акцій на Майдані та їхніх родичів, заявили, що через таке рішення суду «беркутівець» може втекти за кордон або чинити тиск на свідків.

Оголосили про арешт «беркутівців», але вони втекли

Військова прокуратура України заявила про намір заарештувати 20 колишніх співробітників «Беркуту» за підозрою у розстрілі учасників Майдану у Києві. Але всі вони втекли з країни: хтось – у Росію, хтось – в окупований Крим, а хтось – у Білорусь. Під час судових засідань у справі про злочини на Майдані пізніше стало відомо, що 13 із них отримали російське громадянство, ще 2 – посвідку на проживання в Росії. Загалом Україна оголосила 21 колишнього правоохоронця у міжнародний розшук.

Фото: «Беркутівці» атакують демонстрантів під час акції протесту 22 січня 2014 року

Затримання командира спецроти «Беркуту»

Апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою колишньому командиру столичної роти розформованого спецпідрозділу МВС «Беркут» майору Дмитру Садовнику, який підозрюється в розстрілі людей на Майдані в лютому 2014 року.

Фото: 18 лютого 2014 року

Сергій Горбатюк очолив другий слідчий відділ ГПУ

Під керівництвом Горбатюка було завершено розслідування чотирьох кримінальних проваджень проти співробітників правоохоронних органів, які здійснювали протиправні дії щодо Михайла Гаврилюка, щодо правоохоронців одеської міліції, які не забезпечили у травні 2014-го охорону приміщення міськвідділу внутрішніх справ і незаконно звільнили 63 осіб, затриманих за участь у масових заворушеннях 2 травня.