У Білорусі триває розгром опозиційної координаційної ради. Але президент країни Олександр Лукашенко розуміє, що сама розправа не вгамує білорусів.

Він шукає надійніший спосіб врегулювати становище. Перший крок – обережний анонс конституційної реформи з можливим обмеженням президентських повноважень та проведенням виборів – місцевих, президентських, парламентських.

Лукашенко формує фарватер врегулювання. Він репресує, залякує і закручує гайки для найактивніших. З іншого боку, він намагатиметься створити видимість політичного процесу, щоб закласти основу для лояльної системи влади після майбутніх змін.

Яку найважливішу ознаку треба помітити вже зараз? 

Попри всю браваду, Лукашенко усвідомлює, що його час завершується. Це усвідомлення просто виривається з багатьох його емоційних фраз. Єдиним правонаступником має стати перевірене оточення. Єдиним гарантом передачі такої влади захоче виступити Москва.

Що в такій ситуації має робити Україна?

Я б радив владі перестати сидіти в засаді і виголошувати з неї абстрактні застереження. Досить анонсувати готовність до дій. Крім гасел і, як на мене, не цілком послідовних маневрів з послом України, поки нічого не було зроблено. І хоч імпортери нафтопродуктів з Білорусі можуть радити й далі стояти осторонь, варто виходити із стратегічних національних інтересів.

Таких головних інтересів маємо два – недопущення масового порушення прав людини у сусідній державі і запобігання тотальному російському контролю над нею.

Ситуація в Білорусі – це приклад перехрестя етики та "реальної" політики. Етика неминуче переможе, нехай навіть у довгостроковій перспективі. Але вже зараз треба зайняти ту історичну та етичну сторону, яка відповідає демократичним цінностям.

Ми не втручаємося у внутрішні справи Білорусі. Ми повинні сказати, що стоїмо на єдиній правдивій позиції – позиції білоруського народу, який продовжує мирну і нерівну боротьбу проти владної сваволі.

Офіційний Київ має нарешті ясно і недвозначно заявити, що не визнає результатів президентських виборів у Білорусі.

Київ має публічно виявити намір стати посередником у справі мирного врегулювання становища в Білорусі. Розвиток подій в цій державі впливає на нашу національну безпеку. Вже давно президент України Володимир Зеленський мав скликати засідання Ради національної безпеки та оборони, присвячене Білорусі.

Київ має оголосити про намір застосувати санкції проти державних чинників Білорусі та можливі економічні обмеження, якщо нинішня білоруська влада не припинить свавілля проти власних громадян.

В України є певний арсенал засобів для конструктивного впливу на ситуацію. Ініціативи можуть бути публічні і непублічні. Формуйте відкриті і закриті плани дій. Уповноважуйте спеціальні місії. Призначайте спеціальних посланників.

Але не імітуйте. Підсумком цих дій має стати усвідомлення Лукашенком всієї серйозності нашої позиції.

Конфлікт уже відбувся. Його слід розсудливо легітимізувати.

У нинішній ситуації Україна повинна зробити все можливе, щоб фарватер врегулювання білоруської кризи прокласти не за російськими кресленнями, а на користь вільній Білорусі.