Як з погляду редакції "Наших грошей" виглядає зараз ситуація з корупцією.

1. Кількість

Наступного дня після призначення Дениса Шмигаля прем’єр-міністром України,  крива корупції різко полізла вверх. Ще тижнів три-чотири ми встигали бодай відслідковувати нові-старі схеми. Зараз – вже втратили лік. 

Деякі галузі ще випадково залишаються "неохопленими", тільки через те, що чекають призначення нового керівника-"професіонала". Але прізвища вже всім відомі.

2. Диверсифікація корупції

Відсутність стрункої вертикалі влади дозволила кожному чиновнику відчути себе автономним сатрапом на ввіреній території. "Сам придумав схему – сам реалізував". 

Ефект правоохоронних органів гаситься відкатом з маржі. Бо правоохоронні органи – це теж своя сатрапія. Трохи подібна ситуація була за часів раннього Віктора Ющенка, але цього разу – це набагато крутіша махновщина.

3. Якість корупції

З нових схем ми зафіксували, може, три-чотири. Усе решта – банальне ламання сейфа. Нема чого паритись з ідеями, якщо працює банальний лом.

4. Учасники схеми

а) Президент – особисто я до цього часу вважаю, що з Володимиром Зеленським діляться дуже мало. Бо навіщо ділитись грошима, якщо можна зварити на вуха вермішель. 

б) "Друзі президента" - це штук 8-10 потвор - основні бенефіціари. 

Між собою не сваряться, оскільки, як розумніші від свого друга, – поділили між собою сфери впливу. 

в) "Партизани". Від районного судді до приватного нотаріуса. Золотий час. Можна заробляти свою десятку за кожен кейс, відкочувати від трьох до п’яти контролюючим органам, і цього ніхто не помітить. Бо друзів у президента – не так багато, і ще лишається купа лакун, де можна отримати свій ґешефт.

Висновок. Усе сиплеться з невимовною силою, але поки що економічно пересічний люд це не до кінця помітив. За півроку стане яскравіше.