В Україні у судах першої ланки не вистачає двох тисяч суддів / фото yaizakon

Тотальна безкарність. До чого призводить дефіцит суддів в Україні

22:50, 20.07.2020
9 хв.

В Україні у судах першої ланки не вистачає, як мінімум, двох тисяч суддів. Тобто в районних судах просто немає кому розглядати справи про аліменти або штрафи. Понад 400 нових суддів воліли б почати працювати, але ніяк не можуть скласти присягу. У чому ж проблема?

У подвір’ї батьківського будинку Руслана Басаман намагається впоратися з двома візками. В одному – найменший син Максимко, в другому, інвалідному – 12-річний Андрій. Жінка розповідає, що старшому потрібна не просто реабілітація, а постійний нагляд та масаж. «Після лікування динаміка помітна і дуже висока», - розповідає Руслана «Грошам» і додає, що найбільша її мрія – щоб син почав ходити.

Руслана Басаман чекає на суд по аліментах, адже треба поставити на ноги трьох дітей

Надія на це є, але немає грошей. Багатодітна мама бідкається, з трьома дітьми на руках, вона поки не може піти працювати. Родина змушена заощаджувати на найнеобхіднішому. «Дуже тяжко, тому що діти потребують лікування. А ще вони кожного дня просять їсти. Їх потрібно одягати, взувати. І методи гігієни, і догляд. Все це дорого», - каже Руслана.

Ще донедавна їй допомагав чоловік. Але щойно завагітніла третьою дитиною, раптово стала матір’ю-одиначкою. Чоловік втік, покинувши напризволяще дружину і трьох дітей, віднині від нього не бачили й копійки.

Відео дня

«Батько дітей відмовляється визнавати і сплачувати аліменти. Тому я звернулася до адвоката, з яким ми склали позивну заяву в суд ще в 2019 році про те, щоб визнати батьківство і стягнути аліменти від батька дітей», - каже мати-одиначка.

Руслана майже рік чекає, поки суд примусово стягне аліменти. Але скільки ще доведеться чекати - невідомо. Адже тут, у Решетилівці, на Полтавщині, суд фактично є.  Але практично – судити немає кому.

Вже чотири місяці стіни місцевого осередку Феміди не ставали свідками жодного судового вироку. Попередні судді пішли у відставку. Нові – ніяк не можуть одягнути мантії.

Стоси цивільних справ, таких, як і справа Руслани, припадають пилом в канцеляріях і чекають свого розгляду. Ними мала б зайнятися суддя Решетилівського районного суду Олена Романенко. Вона – одна з двох новопризначених суддів. І вже місяць ходить на роботу. Але розглядати справи не має права.

Суддя Решетилівського районного суду Олена Романенко ходить на роботу, але розглядати справи не має права

«Працюю я неповноцінно. Оскільки ділянки здійснення правосуддя у нас поки немає через відсутність повноважень», - розповідає вона «Грошам».

За законом, Олена має скласти присягу президенту. Але,він не поспішає.«Поки я, як суддя, не прийняла присягу, у мене немає взагалі повноважень на здійснення правосуддя і, в тому числі, я взагалі не можу ознайомитися із матеріалами справами», - каже Олена Романенко.

Після складання присяги в Україні могли б запрацювати вісім судів, які нині повністю паралізовані. Та коли це станеться поки не відомо. На очікування можуть піти місяці.

Одна з найвідоміших суддів, яка заявила про корупцію в Жовтневому суді Полтави, Лариса Гольник, на своє призначення чекала понад пів року. «Я навіть судилася з президентом, на той час Порошенком, щодо порушення закону про судоустрій і статус суддів. Впродовж семи місяців мене не призначали на посаду судді», - розповідає вона.

Тепер президент новий, але методи призначення  ще старі. «Я не знаю, чому тривалий час лежать документи. Нинішнім законом про судоустрій передбачено, що функція президента – церемоніальна. Тобто, потрібен просто підпис президента. Він не має права не підписати документи і законом для цього передбачено 30-денний строк», - каже Лариса Гольник.

Нині в Україні взагалі зачинено десять судів. Адже не мають жодного чинного судді. Всього в українських судах не вистачає близько 30% суддів. У Верховному суді порахували, що працює майже 5 000 служителів Феміди, а потрібно, мінімум, 7 000.

Наразі в українських судах не вистачає близько 30% суддів. І цифра постійно зростає

«Не вистачає, приблизно, дві тисячі суддів. Але, якщо у звичайній ситуації за місяць звільнялося 20 суддів, то за травень, як мені відомо, звільнилося понад 60. Це дуже тривожний сигнал», - каже голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду України Станіслав Кравченко.

Ще десятки судів першої інстанції працюють не в повну силу і очікують на поповнення штату. Кандидатів, які можуть обійняти суддівські посади, нині всього 467.

«Взагалі очікує більш ніж 400 кандидатів, які могли б зняти мінімальну напругу. Вони пройшли навчання, пройшли всі кваліфікаційні іспити, зараз ВРП завершує їх оцінку і дає подання на президента. Президент частину з них підписав, сподіваємось, і решту  також призначить», - каже заступник голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду Богдан Львов.

Серед тих хто мріє про призначення колег – суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Олександр Колотієвський. Він працює понаднормово вже третій рік. Частина його колег звільнилися, решта – на лікарняному.

Суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Олександр Колотієвський працює понаднормово вже третій рік

«Наразі я єдиний суддя, який працює в цьому суді. Всі функції, в тому числі голови суду, покладаються на мене. Це теж забирає багато часу і відволікає від здійснення безпосередньо правосуддя», - розповідає він.

Майже весь день судді проходить у суддівській залі. За рік тут вдалося розглянути майже тисячу справ. Хоча за штатом таке навантаження мали б розділити між собою шість суддів.

За словами Олександра Колотієвського, в середньому суд щодня розглядає по 25-30 та більше справ. Але, попри це, стоси справ чекають свого розгляду. І їхня кількість зростає.

«Зараз у нас на розгляді перебуває ще тисяча нерозглянутих справ, які чекають свого вирішення. Нам уже немає, куди їх складати в канцелярії. Це і цивільні, і кримінальні справи, справи про адміністративні правопорушення», - розповідає керівник апарату Кременчуцького районного суду Полтавської області Ольга Демиденко.

В судах першої ланки припадають пилом тисячі справ

У цих стосах понад рік припадає пилом і справа місцевої вчительки Ольги Краснікової. Вона подала до суду через те, що керівництво присвоїло їй другу педагогічну категорію замість першої. Але свого розгляду позов може й не дочекатися.

«На сьогодні суд – це остання моя надія. Але, на жаль, термін моєї справи спливає, через кілька місяців закінчиться», - бідкається жінка.

Якщо термін спливає, це означає, що справа залишиться без розгляду. Враховуючи завантаженість місцевих та районних судів, вийти сухими з води можуть тисячі кривдників. Ольга каже, що ті, кого вона вважає своїми кривдниками і проти кого позивається, скоріш за все, так і не будуть покарані. А їй через те, що подала до суду, тепер геть не солодко.

«Забороняють вчителям, які були роками до мене друзями, вітатися до мене. Розумієте, як це страшно… На сьогоденні мені не дають працювати. Я в коридорі сиджу, мене робочого місця позбавили», - розповідає Ольга Краснікова.

Щоб уникнути таких ситуацій та розвантажити суди, в Україні потрібно призначити приблизно дві тисячі суддів.  Останній раз набір у судді відбувався ще у грудні 2013 року. Після того – шість з половиною років затишшя.

«Досить довго парламент, свого часу, коли ще мав повноваження, президент свого часу, коли ще мав повноваження, не призначали суддів. Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя також не проводили конкурси і не займали посади суддів першої інстанції», - пояснює ситуацію голова правління фундації  «DEJURE» Михайло Жернаков.

Нині на 200 тисячі порожніх суддівських крісел всього 467 претендентів. Аби добрати решту – потрібна Вища Кваліфікаційна Комісія Суддів. В листопаді 2019 року президент Володимир Зеленський стару комісію розформував, але нову не зібрали досі.

«Вже сплинуло 9 місяців, старої комісії немає, нової теж немає, і навіть закону немає, на яких засадах буде створюватися нова. За цей час звільнилася ще частина суддів. Посади звільняються і не заповнюються. Людей немає», - каже заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду Богдан Львов.

Нову  Вищу кваліфікаційну комісію, яка займатиметься добором суддів, створити не можуть, тому що законодавство змінили. Тепер, аби її сформувати, потрібні міжнародні представники. «Країни G7 сказали, що вони не будуть номінувати експертів до цієї конкурсної комісії, якщо закон не буде відповідати вимогам і меморандуму з МВФ, а він йому не відповідає», - каже Михайло Жернаков.

Крім того, Україну очікують й нові зміни до Закону про судоустрій і статус суддів. Зеленський вносить до парламенту новий законопроект. У разі його прийняття, весь порядок добору й оцінювання суддів відтепер фактично здійснюватиметься Вищою Радою Правосуддя. Та коли цей законопроект стане законом – теж питання. Як і питання, скільки до того моменту в Україні залишиться нормально укомплектованих судів.

Віта Коломієць

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся