Доступність посилання

ТОП новини

Два сценарії: поганий і малоймовірний. Чого чекати після відставки голови НБУ?


Голови Мінфіну та ради НБУ засудили заяву Якова Смолія про «політичний тиск», а от економістка Олена Білан вважає її сильним кроком, який може знизити ризики для Нацбанку
Голови Мінфіну та ради НБУ засудили заяву Якова Смолія про «політичний тиск», а от економістка Олена Білан вважає її сильним кроком, який може знизити ризики для Нацбанку

Відставка голови Нацбанку Якова Смолія матиме негативні наслідки для України, незалежно від того, хто прийде йому на заміну, вважає економічний експерт Гліб Вишлінський. Адже влада вже показала, що може тиснути на голову центробанку. Водночас голова ради НБУ Богдан Данилишин заперечує, що Смолій мав підстави заявляти про політичний тиск. А джерела Радіо Свобода вже прогнозують, хто може прийти йому на заміну.

Заява голови Національного банку Якова Смолія про відставку недовго чекала відповіді – вже на наступний день після новини президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт постанови про його звільнення.

Сам Смолій після повідомлення про відставку не коментує своїх мотивів. Його прессекретарка Олена Снєжко пояснила, що чинний голова Нацбанку поспілкується з медіа після того, як Верховна Рада розгляне постанову про його відставку.

«Ми відповідно до заяв, які робив голова профільного комітету, очікуємо голосування за цю постанову найближчими днями. Будемо робити після цього пресбрифінг і будемо відкриті для коментарів», – сказала Снєжко.

Данило Гетьманцев вже заявив журналістам, що Верховна Рада «не може не відреагувати» на заяву Смолія
Данило Гетьманцев вже заявив журналістам, що Верховна Рада «не може не відреагувати» на заяву Смолія

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев раніше заявив журналістам, що парламент «не може не відреагувати» на бажання Смолія залишити посаду.

Натомість виконавчий директор «Центру економічної стратегії» Гліб Вишлінський переконаний, що історія з відставкою голови Нацбанку може завершитися добре тільки в одному випадку – якщо парламент її не підтримає і таким чином дасть голові регулятора політичний імунітет. Але цей варіант розвитку подій він вважає малоймовірним.

«Навіть у тому разі, якщо буде обраний умовно не найгірший кандидат, все одно це означає, що по суті політичний тиск далі існуватиме, він буде створювати проблеми для діяльності будь-якого нового голови НБУ, будь-якого складу правління. Це ж тиск не особистий, це тиск інтересів, які зацікавлені в тому, щоб надрукувати сотні мільярдів гривень, роздати їх своїм, отримати на цьому свій зиск», – вважає Вишлінський.

Читайте також: Профільний комітет Ради підтримав відставку голови НБУ​

В такому розвитку подій, на його думку, зацікавлений не тільки олігарх Ігор Коломойський, а й Росія, якій вигідна будь-яка дестабілізація всередині України. І після зміни керівника НБУ тиск не припиниться, адже його бенефіціари «відчують смак перемоги», впевнений експерт.

Є лише один хороший, але вкрай малоймовірний варіант розвитку подій, всі інші будуть означати девальвацію гривні
Гліб Вишлінський

«Тут фактично є лише один хороший, але вкрай малоймовірний варіант розвитку подій (провал звільнення Смолія – ред.), а всі інші будуть означати для конкретних людей, конкретних бізнесів девальвацію гривні – від помірної до суттєвої в разі розгортання далі подій по такій негативній спіралі. Це буде означати, відповідно, зменшення доступності тих самих кредитів для нормального бізнесу, який не буде отримувати їх на якихось пільгових умовах від державних банків», – прогнозує він.

Відставку голови Нацбанку вже прокоментували і в Офісі президента, і в Міжнародному валютному фонді, де в один голос заявили про важливість збереження незалежності регулятора. Натомість попередниця Смолія Валерія Гонтарева, яка наразі живе за кордоном, висловилася менш дипломатично.

«Це повна ганьба для країни! Політичний тиск був постійним. Після отримання траншів МВФ, Світового банку та Європейського союзу атаки пожвавилися з новою силою. Це відбувалося на всіх фронтах: від інфантильного Офісу президента до некомпетентної Верховної Ради, від продажних судів до слабкого економічного блоку уряду», – сказала Гонтарева в коментарі кореспонденту Радіо Свобода.

Валерія Гонтарева обурена тиском на свого колишнього наступника
Валерія Гонтарева обурена тиском на свого колишнього наступника

Вона додала, що міжнародні інститути, хоча й підтримують незалежність центробанку, не можуть захистити реформаторів.

«Як бачите, Смолій чітко написав, що подав заяву під нескінченним політичним тиском. Я сподіваюся, що весь світ це почує!» – підсумувала ексголова НБУ.

Сюрприз для міністра фінансів

Попри заяви про пріоритет незалежного Нацбанку, ще в травні 2020 року Володимир Зеленський заявляв на пресконференції про намір «дотиснути» незалежну банківську систему, щоб домогтися дешевого кредитування за програмою «5-7-9». А, судячи зі швидкості реагування на заяву Смолія, вона не стала сюрпризом для Банкової – на відміну від Міністерства фінансів.

У четвер Мінфін повідомив, що скасував розміщення 12-річних єврооблігацій. На брифінгу міністр Сергій Марченко підтвердив, що це пов’язано з заявою Смолія.

«Цей випуск – ми довго до нього готувалися, звичайно, він проходив так, як мав проходити. Щойно ми завершили випуск, дізналися про новину, яка нас дещо, м’яко кажучи, збентежила, можливо, навіть шокувала. В зв’язку з цим були довгі нічні перемови з інвесторами, з нашими юридичними радниками. Ми радилися, яким чином маємо діяти в цій ситуації, оскільки ця подія в світі міжнародних фінансів є досить суттєвою. Тому нами зранку було прийнято, я вважаю, виважене рішення зупинити цей випуск. Інвестори схвально оцінили наше рішення», – розповів він.

Сергій Марченко заявляє, що «не бачить жодних підстав для підриву незалежності НБУ»
Сергій Марченко заявляє, що «не бачить жодних підстав для підриву незалежності НБУ»

Марченко підкреслив, що для розміщення облігацій «гіршого моменту, ніж вчорашня заява голови Нацбанку, бути не могло». Водночас слова Смолія про політичний тиск міністр із погано прихованим роздратуванням відмовився коментувати.

«Я вважаю, що немає жодних підстав вважати, що ми якимось чином підриваємо довіру наших міжнародних партнерів, зриваємо домовленість із МВФ. Так, дійсно, в меморандумі зафіксовано незалежність НБУ як один з таких наріжних каменів стабільності в державі. Ані сьогодні, ані в майбутньому я не бачу жодних підстав для підриву незалежності НБУ будь-якою гілкою влади», – додав урядовець.

Схожу заяву зробив і голова ради НБУ Богдан Данилишин. У відповіді на запитання Радіо Свобода він запевнив, що жодного політичного тиску на регулятор не помічав. Але додав, що в ради Нацбанку були зауваження до його роботи.

Наявність різних думок у професійному середовищі не свідчить про наявність «політичного тиску»
Богдан Данилишин

«На нашу думку, обрані правлінням методи та засоби реалізації монетарної політики не у повній мірі дозволяють використати потенціал центрального банку у підтримці економіки в період кризи. Відповідні рекомендації щодо удосконалення монетарного інструментарію нами неодноразово надавалися правлінню Національного банку, проте, на жаль, лише частково ним були враховані. Наявність різних думок у професійному середовищі та у суспільстві в цілому не свідчить про наявність «політичного тиску», – стверджує Данилишин.

Як і Марченко, він висловив подив заявою Смолія, зазначивши, що, «з урахуванням кризової ситуації в економіці України та світу», управлінцям варто ретельніше зважувати публічні висловлювання.

Заперечив Данилишин і політичний підтекст у відмові повторно укласти контракт із заступником Смолія Олегом Чурієм. Буквально напередодні заяви голови НБУ регулятор звинуватив раду в тому, що вона безпідставно відмовилася розглянути подовження каденції Чурія.

Наступник: лояльний, але фаховий (можливо)

У відповідь на критику Нацбанку Вишлінський звертає увагу на те, як Україна походить період кризи, пов’язаної з коронавірусом: попри економічну нестабільність, гривня не девальвувала, інфляція лишається в межах норми, жоден банк не закрився.

«Тобто фінансова система була стійкою і готовою навіть до абсолютно непередбачуваної кризи. Це в принципі заслуга і Смолія, зокрема як голови півтора роки до кризи».

Припускаючи, хто може очолити Нацбанк, Вишлінський припускає, що це може бути й фахівець, але більш лояльний до влади.

Наступний голова Нацбанку може виявитися поступливішим до влади, припускає Гліб Вишлінський
Наступний голова Нацбанку може виявитися поступливішим до влади, припускає Гліб Вишлінський

«Нацбанк буде більш вільно роздавати тим же державним банкам для фінансування якихось програм умовно урядових, але які часто можуть бути корупційними. Але загалом буде зберігатися більш-менш фахова політика. Другий варіант – це призначення когось, хто не буде мати відповідної репутації, належного рівня фаховості, за кого ситуація зайде в глухий кут в межах прийняття рішень правлінням, будуть постійні скандали, ініціативи, які будуть підривати економічну стабільність. Це може бути умовно той же Данилишин, голова ради НБУ», – припускає експерт.

Головна економістка компанії Dragon Capital Олена Білан зазначає, що наслідки відставки Смолія залежать від його наступника, а отже – від президента, який цього наступника має обрати та запропонувати парламенту.

Якщо новий очільник НБУ залишатиметься незалежним, негативного сценарію можливо уникнути, впевнена експертка: Україна збереже співпрацю з МВФ та зможе покрити дефіцит бюджету.

«Але можливий також негативний сценарій, коли на посаду буде призначено людину, яка буде політично залежною, буде виконувати вказівки політиків, і згорне ту політику, яку зараз проводить Нацбанк. І це для нас дуже велика загроза, тому що таким чином Україна втратить підтримку від міжнародних партнерів, вона буде фінансово ізольована, не зможе залучати кошти на зовнішніх ринках, і доведеться тоді фінансувати тут великий дефіцит бюджету за рахунок друкарського верстата. А це, звичайно, дестабілізує ситуацію на валютному ринку, призведе до різкого зростання цін. Можливо, не в той же день, коли це відбудеться, але протягом певного часу все одно економіка довго такої політики не витримає», – каже Білан.

Кирило Шевченко – один з тих, кого вважають ймовірним наступником Якова Смолія
Кирило Шевченко – один з тих, кого вважають ймовірним наступником Якова Смолія

Офіційно жодних імен кандидатів на посаду голови Нацбанку наразі не лунало. Водночас джерела проєкту Радіо Свобода та каналу «UA: Перший» «Схеми» серед кандидатур на посаду голови регулятора називають голову правління «Укргазбанку» Кирила Шевченка. Його вважають близьким до родини Шефірів та друга Ігоря Коломойського Тимура Міндіча. Міндіч, до речі, навідувався до Офісу президента перед ухваленням «банківського» закону, відомого також як «антиколомойський».

На черзі – запуск «друкарського верстата»?

Деякі коментатори, серед них – і заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован – припускають, що саме бажання влади «запустити друкарський верстат» стояло за тиском на Смолія.

Тим часом:

У владній команді запуск друкарського верстата проблемою не вважають. Ще в квітні 2020 року голова економічного комітету парламенту від «Слуги народу» Дмитро Наталуха заявив в інтерв’ю «Економічній правді», що вважає за необхідне емісію гривні в обсязі, рівному падінню ВВП. За підрахунками видання, йдеться про 200 мільярдів гривень.

Представниця «Голосу» та членкиня комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко в розмові з Радіо Свобода також припустила, що саме небажання Смолія погоджуватися на емісію є рушієм його відставки. Сама вона запуск «друкарського верстата» також не схвалює.

«Якщо ухвалять зараз таке рішення і будуть робити емісію гривні, то ми розуміємо, до яких економічних наслідків це далі призведе: інфляція, зріст цін і всі пов’язані з цим економічні процеси», – міркує парламентарка.

Такий мотив відставки голови Нацбанку підтверджують і джерела Радіо Свобода, які висловили бажання лишитися анонімними.

Загрози для банківської системи не обмежуються лише відставкою Смолія, додає Олена Білан. Вона звертає увагу на спроби деяких народних депутатів домогтися скасування «банківського» закону та закону про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб через Конституційний суд. Це, а також постійну критику з боку представників у тому числі владної парламентської фракції, заяви Гетьманцева про необхідність «розслідувати» діяльність НБУ вона називає серед факторів тиску на керівництво центробанку.

Читайте також: Долар стрибнув на 40 копійок після заяви Смолія про відставку – дані НБУ

Водночас саму заяву Смолія економістка вважає сильним кроком.

«Це не просто відставка – це відставка через політичний тиск. Це дуже сильна заява, яка привертає багато уваги до цього питання і таким чином, за рахунок цієї уваги знижує потенційні майбутні ризики для НБУ. Тому що зараз всі медіа і в Україні, і за кордоном, їхня увага прикута до цього питання, і, звичайно, така публічна заява допомагає і в подальшому знизити такі ризики», – вважає Білан.

Відставку Смолія можуть розглянути вже 3 липня

Кореспондентка Радіо Свобода поспілкувалася з народними депутатами в день, коли Зеленський вніс до парламенту постанову про звільнення Смолія. Представник монобільшості Мар’ян Заблоцький засудив крок голови НБУ як такий, що «розхитав курс гривні», але довгострокових негативних наслідків не передбачив.

«Ми вже отримали дуже багато фінансової допомоги, залишки на казначейському рахунку, тобто рахунку держави, уряду, рекордні, ніяких наслідків не буде в принципі», – заявив він.

При цьому Заблоцький визнає заслугу Нацбанку зокрема в протидії тому, щоб «Приватбанк» повернувся до Коломойського, хоча засуджує «надмірне» зміцнення гривні в певні періоди.

Представник опозиційної «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко вважає, що в Смолія-голови Нацбанку є як плюси, так і мінуси, але йдеться зараз не про нього, а про незалежність банківського регулятора.

«Зеленський послідовно руйнує інституцію за інституцією. Всі незалежні інститути, які мають бути незалежними в державі, Зеленський намагається підім’яти під себе. Незалежний Нацбанк – це захист кожного українця, нашої української гривні», – стверджує народний депутат.

Тим часом голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсує: Верховна Рада може зібратися на позачергове засідання, щоб розглянути відставку Якова Смолія, вже в п’ятницю, 3 липня.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG