Навіщо безголовому «регуляторна гільйотина»?

Уявіть, що ви гасите будинок, який щойно загорівся. І тут з’являється нетверезий пожежник. А в руках у нього каністра з бензином. А за спиною, його не менш бухі колеги тягнуть шланг від паливної цистерни.
При цьому, п’яний «вогнеборець» називає це «новою стратегією порятунку».
А ви його питаєте – «Та ти охрінів?»
А він вам – «Не час сперечатися. Вірус лютує!»
Уявили?

Ось і уряд, на чолі з прем’єром Шмигалем, уявив. І анонсував «урядову програму стимулювання економіки для подолання наслідків пандемії COVID-19». Тобто пожежний вже тягне каністру до пожежі. Залишилося тільки розібратися, що у нього в каністрі. А в каністрі цікава суміш з компонентів різного терміну дії.

«Короткострокові ініціативи мають на увазі розробку галузевих норм ведення господарства, тимчасове звільнення від оподаткування».

Це означає, що деякий час ринкову економіку у нас замінить «альтернативна» – з законами, створеними командою, що обвалила економіку ще до коронавируса. А зниження податків, якщо і буде, то дуже ненадовго, тому що короткостроково.

«Середньострокові – надання допомоги у виробництві товарів подвійного призначення, держзамовлення на виробництво товарів медичного призначення».

Надання допомоги – страшне словосполучення, але тут я дочекаюся повного тексту. А ось про товари медичного призначення «Бінго!» – шкода, що це дійшло тільки зараз. А не зроблено вчасно. Коли все тільки починалося. Я розумію, були зайняті – зустрічали контрабас на Мрії.

«Стратегічні – екстрену співпрацю з державами-партнерами, а також перегляд торгово-економічних зв’язків з Євросоюзом».

А ось тут головна фішка. Тому що «стратегічні партнери» і «Євросоюз» в даному випадку – зовсім протилежні речі.

“У рамках цих заходів ми деталізували такі напрямки, як вдосконалення законодавства, захист національних інтересів України, вдосконалення правового поля в сфері торговельного захисту, захист національного виробника від проявів несумлінного і зростаючого імпорту шляхом використання інструментів торговельного захисту, і захист прав з використанням механізмів Світової організації торгівлі і міжнародних договорів” – такій собі спам словом «захист».

А що воно таке? Та просто йдеться про квоти і обмеження імпорту на все, що виробляється або «може» (!) вироблятися в Україні. При цьому іншим ротом прем’єр каже, що

«Ми будемо орієнтувати наших дипломатів на просування українського експорту. Це така своєрідна реформа».

І додає:

« Звідси експорт, сюди інвестиції, а імпорт в Україну і так зайде силами дипломатів іноземних держав».

Який чудовий план! Вони купують у нас все, а ми у них – тільки те, що дозволить уряд. Або вони платять космічне мито. І за це вони нам ще й інвестиції дають. Геніально! Такого навіть казковий старий у золотої рибки вимагати не наважився!

Розкажіть хтось їм, що такі речі в Європі (та й не тільки) дуже швидко назвуть торговельною війною. І вживатимуть абсолютно симетричні заходи. Після чого експорт просто закінчиться. І торговий баланс завалиться. І всіляка допомога ззовні. І «імпортозаміщення по Шмигалю» помре в безповітряному (безгрошовому) економічному просторі. А далі будуть взаємини зі «стратегічними партнерами». З Оманом, наприклад. Правда, той, в основному, яхти для султана купує. А це – не наша тема.

Їм дуже потрібно «розбите корито». Тому що трохи північніше є одна держава, яка набила руку в «імпортозаміщенні». І за сумісництвом – віроломний агресор, що називає себе «братом». І воно чекає, коли наші «правителі» зруйнують все «до основанья – а затєм». «А затєм» нам «протягнуть руку допомоги». Після чого нам уже нема буде про що турбуватися. Зовсім. Бо ми припинимо існування.

Ну а попутно, ті, кому належить, зберуть свої ягідки. Наприклад, скоро введуть квоти на мінеральні добрива, виробництво яких монополізував Фірташ. І загнав ціну добрив у хмари. Тільки можливість сільгоспвиробника купувати імпортні добрива дозволяє вам мати на столі продукти за більш-менш осудною ціною. Тепер це закінчиться. Разом з «епохою бідності» для олігарха Фірташа.

А далі буде ще веселіше. У всьому

Так що, як завжди, слідкуйте за руками «пожежників від влади». І за тим, що вони несуть у руках. Чекаємо повного тексту «програми порятунку».

Ну от і пролунало тригерне слово «імпортозаміщення».

Пам’ятаєте, нас у школі вчили будувати пряму на основі двох точок? Коли точка одна, пряма через неї може проходити у будь-якому напрямку. Коли точок дві, прямій уже нікуди вертітися, все, вона вже як рейка, по якій можливий рух вперед або назад, але більше ніколи вбік.
Зелена влада скаче по реперних точках, як Янукович по своїх пеньках.

«Захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси…» – це пристрілочний.
«У нас, звичайно, немає рабства, але…» – це пряме попадання.
«Відмова від імпорту буде розумною…» – а це вже контрольний у голову.

Якщо істота плаває, як крячка, ходить, як крячка, і літає, як крячка, то скоріше за все це крячка і є. Якщо Зеленський цитує путінську риторику, парламент Зеленського приймає закони, які є калькою російських, а уряд Зеленського вводить обмеження та цензуру один в один як на росії, то, скоріше за все, вони будують росію в Україні.

Принаймні, ми точно знаємо, чого чекати.

У найближчому порядку денному у нас:

Стрімке розшарування суспільства, поділ на тих, кому можна абсолютно все, і на тих, кому не можна нічого. Для своїх – можливості, для всіх інших – закон.
Поліція, суд і прокуратура перетворюються на монолітну караючу зв’язку, інструмент розправи з неугодними. До них підключаються податкова, всі можливі інспекції і навіть служби захисту дітей.
Неугодних гноблять морально, матеріально і фізично. Так, щоб іншим неповадно було.
Українці звикають до побутового страху. Все частіше лунає фраза «давай не по телефону», «це не телефонна розмова».
Кожен знає, що «від тюрми і від суми не зарікайся». Закрити тепер можуть будь-кого, без причини і пояснення. Президент використовує ув’язнення як інструмент для боротьби з опозицією.
Скасовується або обмежується свобода переміщення. Встановлюється заборона на виїзд за кордон для цілих груп осіб.
У нашу реальність повертаються слова «дисидент», «політичний притулок» і «примусова госпіталізація». Люди починають ховатися від переслідувань на території іноземних посольств.

Росії свого часу знадобилися кілька років, щоб пройти повний шлях дорогою в нікуди. Менше першої каденції путіна. Зеленський стартонув так різко, ніби хоче пробігти цей марафон за місяці. Він так поспішає, що штани спадають на бігу. Очевидно, сила є, ресурс є, бажання є, а от часу критично бракує.

А нам із вами потрібно просто пам’ятати, що Україна – не росія. І враховуючи всі обставини, штовхати країну у протилежний бік. Щось мені підказує, що часу у нас трохи більше, ніж у Зеленського.

Инновационный путь развития – это приложения на тему «Страна в смартфоне», которые не работают.

Стратегия выхода из экономического кризиса – это импортзамещение.

Идеальные условия для внутренних и внешних инвесторов – это когда в любое заведение могут ворваться любые черти без санкции суда и забрать «материалы по делу», т.е. всё, что им понравится.

Равные права и открытые возможности для всех граждан – это когда другу президента можно, а всем остальным – карантин.

Социальные лифты – это когда журналисту президент предлагает ЛЮБУЮ должность в правительстве на выбор, не спросив даже резюме.

Правосудие – это когда Рифмастер сидит, а менты, застрелившие мальчика, отпущены.

Война за территориальную целостность Украины – это разведение войск.

Борьба с коррупцией – это министр, сам себе выписывающий материальную помощь.
.
Реинтеграция Донбасса – это Гиркин у Гордона.

Помощь малому и среднему бизнесу – это обещание «додавить» банки на выдачу более дешевых кредитов.

Международная политика – это разосраться с Америкой и прое*ать антироссийскую коалицию.

Внутренняя политика – это прое*ать монобольшинство и раздать все госдолжности Кварталу.

Новая полиция – это сопляки без берегов, отпускающие оплеухи девушкам на лавочке.

Основная цель верховной власти – посадить бывшего президента.

Главное достижение президента с его же слов – это то, что он честный человек.

Свобода слова – это когда в отдельную папочку собирают скрины постов «які висміюють накази Уряду і за своїм змістом схожі на провокаційні»

А в голове постоянно крутится песенка “В нашем сумасшедшем доме день открытых дверей” 😆

Карикатура © Александр Кукушкин