Інвестори, які готові вкласти в Україну 30 мільйонів доларів і більше, отримають державну турботу у вигляді «інвестиційної няні» – менеджера, який допомагатиме їм від імені держави. Це анонсував під час своєї останньої пресконференції президент України Володимир Зеленський. Таку законодавчу ініціативу влади, а також зменшення фінансової «планки» для отримання особливої державної підтримки, він пояснює боротьбою України за інвестиції в умовах кризи. Чи дійсно «інвестиційні няні» здатні привабити інвестиції? Радіо Свобода розпитало про це в самих інвесторів, а також у експертів, які консультують бізнес.
Днями до парламенту надійде вже написаний законопроєкт про «інвестиційних нянь» – таких собі персональних віп-менеджерів, які сприятимуть кожному великому інвестору.
Цю законодавчу ініціативу озвучив під час своєї пресконференції президент України Володимир Зеленський.
«Всі інвестиційні законопроєкти будуть зареєстровані, та, впевнений, проголосовані. Вони повністю готові. Ми дещо змінили в «інвестняні», зараз через економічну кризу за інвестиції треба боротися. У світі – економічний націоналізм. Кожен думає про свою країну. Раніше була умова про 100 мільйонів доларів (інвестицій) і більше, зараз цифра буде нижча, щоб це (отримання «інвестиційної няні» – ред.) було розраховано і на українських інвесторів», – заявив президент.
За словами Зеленського, «інвестиційну няню» зможе отримати той, хто інвестує в Україну від 30 мільйонів доларів, причому йдеться як про українських, так і про західних інвесторів.
Що думають про таку ініціативу ті, кого вони стосуються – самі інвестори?
«Не зашкодить, але й не залучить нові інвестиції»
«Інвестиційні няні», найімовірніше, не завдадуть шкоди, але й посприяти приходу нових інвестицій навряд чи зможуть, зазначає інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Щоб приваблювати інвестиції, потрібне передовсім верховенство права. І ключовими для цього є судова реформа та реформа правоохоронних органівСергій Фурса
«У розвинених країнах таких підходів, звісно, не існує. Адже для того, щоб приваблювати інвестиції, потрібне передовсім верховенство права. І ключовими для цього є судова реформа та реформа правоохоронних органів. А «інвестиційна няня» – це коли держава наймає менеджера, який має захищати інвестора від самої держави. Але варто зазначити, що ця ініціатива принаймні не є шкідливою. Хоча й не надто допоможе. Так, якомусь бізнесу буде приємно що, він має «няню». Але це не сприятиме припливу інвестицій в країну», – наголошує інвестиційний банкір.
Загалом ідея «інвестиційних нянь» є адекватною, проте вона не входить навіть у топову десятку причин, через які Україна відстає у залученні іноземних інвестицій, наголошує генеральний директор Dragon Capital Томаш Фіала. Окрім того, він згадує про те, що в Україні вже діють інші спеціалізовані структури, які відповідають за сприяння інвестиціям.
В Україні більш важливою є імплементація законівТомаш Фіала
«У сусідніх країнах, на Заході, існують агентства із залучення інвестицій. В Україні таке агентство також було створене декілька років тому. Наскільки та чим «інвестиційні няні» відрізнятимуться від цього агентства – побачимо, коли почитаємо закон. Проте в Україні більш важливою є імплементація законів. Крім того, президент на нещодавній пресконференції згадав наявну проблему кадрового голоду. І це, напевно, дійсно так: після зміни уряду в лютому, в якій бізнес не побачив логіки (окрім зняття з себе відповідальності заради рейтингу), розумні люди з гарним досвідом втратили бажання йти у владу».
Чи сприятиме така законодавча ініціатива збільшенню притоку інвестицій до України? Томаш Фіала висловлює сумнів.
Ця ініціатива не входить в пріоритети (які найбільше цікавлять самих інвесторів)Томаш Фіала
«Оскільки ця ініціатива не входить в пріоритети (які найбільше цікавлять самих інвесторів – ред.), то не дуже сприятиме. На першому місці в пріоритетах – верховенство права, реформа судів та правоохоронних органів, нульова толерантність до корупції, відсторонення (влади) від олігархів, професійні кадри в уряді та у владі в цілому, структурні реформи, лібералізація ринку землі й тарифів, дерегуляція, зниження долі тіньової економіки, приватизація та інші кроки», – наголошує очільник найбільшої інвестиційної компанії в Україні.
Справжнє поліпшення інвестиційного клімату – це коли в державі починають працювати закони, а не «інвестиційні няні», вважає віцепрезидент з регіонального розвитку асоціації «Приватні інвестори України» Юрій Максимович.
Правила гри треба робити сприятливими для всіх інвесторівЮрій Максимович
«Якщо в Україні будуть «няні», а закони не працюватимуть – то це будуть якісь винятки із правил. А ці правила гри треба робити сприятливими для всіх інвесторів, а не лише для тих, які готові інвестувати 30 мільйонів доларів і більше. Звісно, наявність таких нянь – це плюс. Але ж цього недостатньо для системної роботи. Потрібно, щоб у цьому секторі працювали професіонали, і щоб зрештою вони змогли зробити інвестиційну діяльність ефективною на законодавчій основі. Для цього треба працювати і з парламентом, і з судовою системою – щоб вона стала ефективною», – вважає віцепрезидент об'єднання інвесторів.
Він нагадує, що таке явище, як «інвестиційні няні», в Україні не є новим. Так, за його словами, у низці місцевих адміністрацій є окремі департаменти, які опікуються проблемами інвесторів у своєму регіоні. Втім, донедавна це не було загальнодержавним підходом, пояснює Максимович.
«Якщо система не працює, а ще й «губернатор» не хоче, щоб гроші заходили в регіон (це буває з різних причин), то природно, що в такій області «інвестиційні няні» майже не працюють», – зазначає він.
«Такі кроки здатні дуже налякати інвесторів»
З усіх можливих способів заохочення інвесторів – «інвестиційні няні» є найгіршим, обґрунтовує свою думку Радіо Свобода підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар.
«Інвестиційна няня» означає, що правил немає, що вони нечинні або ж неоднаковіВалерій Пекар
«Інвестиційна няня – це найгірший підхід у роботі з інвесторами, здатний дуже сильно їх налякати. Тому що інвесторам передовсім необхідне розуміння наявності чітких, однакових для всіх правил, сталості цих правил та рівності всіх перед ними. «Інвестиційна няня» – це щось абсолютно протилежне. Є якийсь привілей, яким користуються певні інвестори. А це означає, що правил немає, що вони нечинні або ж неоднакові,– пояснює Валерій Пекар. – Це означає, що не можна просто прийти і почати робити бізнес на основі місцевого законодавства, з дотриманням усіх його вимог, а потрібно ще й мати спеціального провідника. Це виглядає приблизно так, як було в окремих африканських країнах: самостійно ви не можете перетнути кордон між країнами, а маючи місцевого провідника, і давши йому трішки грошей – можете. Розмова про інвестиційних нянь лякає інвесторів, тож їх треба припинити. Натомість почати говорити про верховенство права. І не лише говорити – втілювати його».
«Повною фікцією» вважає ідею з «інвестиційними нянями» адвокат, який спеціалізується на захисті інтересів бізнесу, голова ГО «Антирейдерський центр» Дмитро Йовдій.
«Інвестиційна няня» перетвориться на «смотрящого» за підприємствомДмитро Йовдій
«Реальних «інвестиційних нянь», які б справді допомагали бізнесу, в Україні не буде. Що ж насправді намагається «просунути» держава? «Інвестиційна няня» зрештою перетвориться на «смотрящого» за підприємством чи цілою галуззю, який займатиметься корупцією та ставитиме бізнес у незручні умови. Я за тиждень став свідком того, як дві великі компанії зазнають масованих обшуків правоохоронними органами. Бізнес ставлять на коліна, його репресують. В цих умовах заяви про «нянь» – це показуха, а не реальний важіль впливу на ситуацію. І чому няню пропонують лише частині інвесторів? Решта – вони чимось гірші? Насправді ж потрібен бізнес-клімат, потрібні адекватні правила гри для всіх, а не ці дурниці. Тоді не зникне потреба у менеджері, який би брав бізнес за руку та водив його по високих кабінетах», – закликає адвокат.
«Треба створювати умови для всіх бізнесів, а не надавати комусь переваги».
Індивідуальні «інвестиційні няні», яких влада пропонує замість поліпшення умов для всіх інвесторів в Україні – це хибний підхід, вважає старший економіст «СASE-Україна» Володимир Дубровський.
Надавати переваги більшим бізнесам у порівнянні з меншими суперечить нормальній логіці, адже саме малий бізнес – вразливішийВолодимир Дубровський
Він пояснив свою думку Радіо Свобода: «Я вважаю, що треба створювати умови для всіх бізнесів, а не надавати комусь певні переваги. Особливо – переваги більшим бізнесам у порівнянні з меншими. Це взагалі суперечить нормальній логіці, адже саме малий бізнес – вразливіший, і саме він іноді потребує підтримки, – пояснює Володимир Дубровський. – На мою думку, це не може бути заміною для нормального інвестиційного клімату та верховенства права. І тут вже неважливо, збільшують чи зменшують фінансовий ценз для отримання компанією «інвестиційної няні». Бо сам такий індивідуалізований підхід до інвесторів – просто не годиться. Цей підхід не може бути замінником верховенства права і сприятливого інвестиційного клімату», – наголошує економіст.
Світові інвестори вважають Україну не найкращим місцем для вкладання коштів, проте в останні роки ситуація повільно поліпшується. Про це свідчить, зокрема, рейтинг легкості ведення бізнесу Doing business, в якому Україна піднялася за минулий рік на 7 пунктів, і нині займає 64-е місце зі 190 країн світу.
Попри поліпшення частини індикаторів, які визначають умови для бізнесу, інвестори бачать для себе проблему в українських корупції, бюрократії та у вибірковості правосуддя.
