"Посадки" чи поступки олігархам – що обере Венедіктова?

П'ятниця, 27 березня 2020, 14:36

Не пройшло й місяця від призначення Ірини Венедіктової на посаду генерального прокурора. У день свого призначення вона обіцяла на всю країну, прискорити посадки та "не зливати справи".

Проте умови, за яких був звільнений її попередник Руслан Рябошапка, вказують на те, що єдиним шансом втриматися на посаді буде якраз спроможність на досягнення компромісів. Тому і прізвище наступника Рябошапки уже не мало значення. 

З огляду на останні події ми виділили низку резонансних справ Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які і можуть стати мірилом незалежності нової генпрокурорки. 

Справи Приватбанку 

Раніше стало відомо, що ексгенпрокурор Руслан Рябошапка передав до НАБУ  усі справи, пов'язані з Приватбанком. Ініціативи щодо свого звільнення він недвозначно пов'язував саме з тим, що робота його Офісу створила загрози олігарху Ігорю Коломойському. 

Саме підконтрольні олігарху депутати й організували його звільнення за мовчазної підтримки президента. Прямо вказував на інтереси олігарха і директор НАБУ Артем Ситник щодо спроб свого звільнення. Очевидно, що це чудово розуміє і Венедіктова. 

Одна з найрезонансніших справ НАБУ щодо Привату це розслідування того, як керівництво банку за змовою з колишніми власниками Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим завдали державі шкоди на 116,8 млрд грн.

На початку 2016 року Нацбанк вимагав у Приватбанку покращити фінансовий стан банку. Банк мав переглянути видані кредити, перевівши їх на компанії з реальними доходами та повернути кредити, які були видані для "своїх" тобто фірмам, які пов'язані з менеджментом і власниками банку. 

Невиконання банком зобов'язань перед НБУ, яке взяли його власники, призвело до погіршення стану Приватбанку і мало наслідком націоналізацію. Але перед тим Коломойський та Боголюбов руками своїх менеджерів навидавали сумнівні кредити фірмам, пов'язаним з ними ж. 

У лютому 2020 року директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що справа перебуває на фінальному етапі. 

Паралельно з цим, олігарх ініціював в Україні сотні судових процесів з метою оскарження як самої націоналізації, так і пов'язаних з нею процесів. Мета – створити передумови для повернення банку та використати українські суди для полегшення роботи в інших надважливих судових процесах, що тривають за кордоном. 

У Високому суді Англії вже понад 2 роки триває судовий процес із розгляду позову Приватбанку до колишніх власників щодо стягнення 2,5 млрд доларів США. Так само вже державний Приват ініціював суди у Сполучених Штатах Америки, а Нацбанк — у Швейцарії. Всі ці процеси можуть позбавити олігарха інших активів.

Кримінальна справа в Україні може створити підстави для його повноцінної ізоляції, оголошення в розшук та втрату впливу. Саме тому він так боїться підозр щодо себе та керівництва банку. 

Що ж може Венедіктова вдіяти для спрощення життя олігарху? Наприклад, передати цю та інші справи до Служби безпеки або ж поліції, де вони будуть або закриті, або ж просто знищені.

Читайте також: 

Рада призначила Венедіктову генпрокурором

Венедіктова визначилася із заступниками

Венедіктова подала до суду на Українську правду і ЦПК

Венедіктова усунула Трепака від справи Гандзюк та інших – він подав у відставку

"Реваншу нема": Венедіктова пояснила відсторонення Трепака і розслідування щодо Стерненка

Мільярдна справа Олега Бахматюка

Ще один олігарх, який перебуває у полі зору НАБУ – Олег Бахматюк, який організовував численні мітинги щодо відставки Артема Ситника. Також його співробітники брали участь в організації адміністративної справи щодо відпочинку Ситника. 

Ще 2016 року детективи НАБУ почали розслідувати справу про розкрадання 1,2 млрд грн ПАТ "ВіЕйБі банк", яким тоді володів Бахматюк. 2014 року Нацбанк виділив ПАТ "ВіЕйБі банк" 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення, аби той не збанкрутів. Утім, як встановило слідство, були підроблені гарантії повернення кредиту, також  "ВіЕйБі банк" не надав Нацбанку чітку програму використання кредиту за призначенням. 

Після отримання 1,2 млрд грн кредитних грошей, їх фактично розікрали. При цьому в той час звичайні вкладники не могли забрати з банку свої гроші, отримуючи по 1 тис. грн на день через касу.

Детективи з прокурорами знайшли докази причетності до цього злочину низки осіб, серед яких і сам Бахматюк, та підготували підозри. Проте колишній генпрокурор, тоді ще Юрій Луценко, у лютому 2019 року передав справу Нацполіції, яка у серпні 2019 року "успішно" її закрила

Врятувати справу вдалося лише з приходом на посаду Руслана Рябошапки, який скасував рішення попередника та повернув справу до НАБУ. 

Уже в листопаді у справі були затримані 10 осіб. Самому Бахматюку підозру вручили заочно.

Читайте також: 

Як одним підписом зруйнувати справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда 

Справа Бахматюка. Чому НАБУ затримало ексзаступника Гонтаревої та банкірів бізнесмена

Олег Бахматюк: НБУ тримає мене "за одне місце", щоб зламати і розірвати цю ситуацію

Бахматюка оголосили в розшук

Однак навіть перебуваючи у розшуку, олігарх намагається організувати собі план успішного повернення. Про те, що між ним і владою є певні домовленості, свідчить низка публічних фактів.

По-перше, призначення на посаду міністра економіки Ігоря Петрашка, який є менеджером холдингу Бахматюка.

По-друге, голова Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут у своєму інтерв'ю повідомила, що розцінює як дуже вигідну пропозицію Бахматюка щодо повернення державі 8 мільярдів гривень. Вона також натякнула, що олігарху заважають у цьому кримінальні справи щодо нього. 

Тому очевидно, що повернення грошей є умовою закриття справ. Але є одне "але". Повернення грошей може бути пом'якшуючою обставиною, але ніяк не виправданням. Тому абсолютно не здивуємося, якщо найближчим часом на виконання цих планів Венедіктова забере з НАБУ і справи стосовно Бахматюка. 

Справа Укрнафта

Детективи НАБУ розслідують ще одну справу, яка зачіпає інтереси Коломойського і яку Венедіктова може у них забрати.

Йдеться про різні схеми розкрадання сотень тисяч тонн нафти на суму близько 10 млрд грн з напівдержавної ПАТ "Укрнафта". Одним із епізодів є продаж "Укрнафтою" сировини фірмі ТОВ "Котлас", власниками якої через офшори є Коломойський та Боголюбов.

З "Котлас" був укладений договір на реалізацію їй нафти на загальну вартість понад         3 млрд грн. Після отримання нафти, ТОВ "Котлас" так і не розрахувалась, постійно відкладаючи платежі. 

За версією слідства, у подальшому поставку нафти так і не сплатили, заволодівши нею й розпоряджаючись на власний розсуд. У результаті "Укранфта" фактично подарувала фірмі олігарха сировину. 

Справа Роттердам плюс 

Ще одним олігархом, який, схоже, знайшов спільну мову з владою, є Рінат Ахметов. Він зараз нібито активно долучається до допомоги владі у боротьбі з вірусом. Його людиною називають новопризначеного прем'єра Дениса Шмигаля.

Хоча Ахметов особисто і не є під прицілом правоохоронців, але в НАБУ є справа, яка серйозно загрожує його інтересам. У березні 2017 року детективи НАБУ почали слідство та зібрали докази однієї з найзухваліших схем у сфері енергетики. 

Представники компанії "ДТЕК" олігарха Ріната Ахметова 2015 року почали тиснути на керівництво Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), аби те ухвалило так звану формулу "Роттердам +". 

Ця формула передбачала включення до тарифу на електроенергію неіснуючі витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів Європи. У березні 2016 року НКРЕКП прийняла цю злочинну формулу, що в результаті призвело до штучного зростання вартості електроенергії для всього населення.

Як встановило слідство, ця злочинна формула завдала збитків споживачам електроенергії у сумі 18,87 млрд грн.

У серпні 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру 6 особам, причетним до цієї схеми, серед яких ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк, гендиректор компанії "ДТЕК мережі" Іван Гелюх та інші. 

Реклама:

Люди Авакова

Міністр Арсен Аваков теж останнім часом серйозно посилює свій вплив у владі. І маючи вже гіркий досвід зі "справою рюкзаків" намагатиметься максимально убезпечити себе від корупційних скандалів. 

Але під розслідуванням НАБУ є також справа, яка стосується його найближчого оточення, а саме заступника Олексія Тахтая. Мова йде про кримінальне провадження, у якому розслідується незаконний продаж земельної ділянки на Печерських Липках. 

За версією слідства, за сприяння Тахтая незаконно була відчужена земельна ділянка, що належала державі в особі МВС. Ділянка розміром 1,2 гектари в центрі Києва була на балансі державного підприємства МВС "Інформ-Ресурси". 

ЇЇ незаконно продали з нерухомим майном розташованим на ній, а кошти від продажу в подальшому були фактично розкрадені. Внаслідок оборудки держава зазнала збитків на понад 15 мільйонів гривень.

Аваков, очевидно, робитиме все, аби забрати справу собі – подалі від некерованого ним НАБУ. Адже поліція уже розслідує аналогічні цій справи – власні провадження, які можуть стати формальним приводом для передачі в поліцію справи НАБУ. 

Саме тут прокурорка Венедіктова може стати в нагоді, адже саме вона має право вирішувати питання спірної підслідності.

Будь-які дії Венедіктової у цих справах, спрямовані на їх закриття чи передачу до інших органів досудового розслідування, покажуть, наскільки вибірковими стануть обіцяні "посадки". 

Тим паче в період, коли країна повністю погрузла в боротьбі з вірусом, таке злиття може відбутися тихо і без зайвої уваги суспільства. 

Проте епідемія колись завершиться, а запит на справедливість у суспільства назавжди. І після подолання епідемії він лише посилиться. Та навряд його можна задовольнити такими компромісами та вибірковими посадками.

Віталій Шабунін, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції