40% — такий рівень підтримки діючій владі показують останні данні від Центру Разумкова та КМІС.

Ці цифри демонструють не падіння чи зростання рейтингу Зеленського. На наших очах відбувається структуризація та кристалізація електорального ядра прихильників Президента.

40% це його виборці та прихильники, які продовжують у нього вірити, сподіваючись на позитивні зміни в країні.

Цих людей об'єднує три речі:

вони хочуть швидкого миру з Росією

показової боротьби з елітарною корупцією (обов'язково арешт Порошенка).

тотальна не довіра до старих партій.

Їх стабільно багато тому що цим виборцям (назвемо їх пасивна більшість) абсолютно однаково на всі скандали, які відбуваються навколо Зеленського чи «монобільшості.»

Їх не турбує нова редакцію мовного закону чи законопроекту про дезінформацію. Їм однаково хто Прем'єр чи хто очолює те чи інше міністерство. Включаючи МВС.

Їх не цікавить чому Президент літав в Оман, а на журналістів, які про це написали, його Офіс подає до суду.

Їх втомили новини, що на фронті російські найманці з кожним днем все нахабніше атакують наші позиції.

Головне для них, щоб у країні настав «мир,» і «ситий спокій», який базуватиметься на відчуттях безпеки і видимої справедливості

Як не парадоксально, оскільки на їх думку він єдиний хто може цього досягнути він продовжує лишатися ідеальним Президентом

Натомість проактивна частина суспільства різко не задоволена політикою Офісу.

Фопи, аграрії та фермери, медики, профспілки, освітяни, блогери, журналісти, ветерани і волонтери, представники політичних партій постійно виходять на акціі протесту проти діючої політики.

Акція 19 лютого під Офісом Презедента, за солідарної підтримки Страйкому #ЗарадиМАЙБУТНЬОГО продемонструвала, що ці спільноти (фопи, профспілки, аграрії, блогери та журналісти) почали об'єднуватись та висувати спільні соціальні, економічні та політичні вимоги.

До речі, частина з них протестувала проти Зеленського з точно таким самим ентузіазмом, з яким рік назад його підтримувала.

Давайте спробуємо спрогнозувати подальшу динаміку рейтингу Зеленського.

Падіння рейтингу довіри найближчі місяці зупиниться і лишиться на рівні 35-40% (фактично це показники першого туру виборів і парламентської кампанії 2019 року).

Далі у Банкової лишається два варіанти «батіг і пряник»

Пряник не діє.

Не виконання бюджету, призупинення надання кредиту МВФ, стагнація економіки — не дає можливості піднімати соціальні стандарти бюджетникам.

Батіг.

З цим складніше. Покарати попередників — важко. По перше не можуть «накопати» матеріалів, а по друге Захід сказав жорстке "NO" арешту Порошенка.

Лишається карати «своїх»

Тож мають летіти голови «бояр.» І тут найкраще підходить Уряд, на який можна перекласти весь тягар відповідальності за соціально-економічні негаразди в країні.

Рішення по відставці Уряду ухвалене — за два тижні він буде поміняний і переформатований.

Ключове питання хто наступний Премєр.

З цим проблема. Кажуть, цими вихідними на Банковій був кастинг кандидатур на нових Прем'єрів. Претендентів було п'ять.

Аваков, Баканов, Вітренко, Тигіпко, Хорошковський

Після переговорів рішення по Прем'єру ще не прийнято, хоча декілька фаворитів вже визначились.

Але відставка Уряду Гончарука це тимчасовий засіб, який дозволить ненадовго укріпити рейтинг і протриматись протягом квітня-травня.

А от подальші сценарії для влади не дуже сприятливі.

Падіння чи зростання його рейтингу залежить виключно від трьох факторів:

- успіху у переговорах з Росією

- успіхах у боротьбі з топ-корупцією. У тому числі з арештом Порошенка.

- народження політичної альтернативи для виборців Зеленського. Теоретично, ними можуть стати нові політичні проекти Сенцова або Дмитра Разумкова. Але це тема іншої статті.

Тож найближчими днями Влада обиратиме стратегічний сценарій своїх подальших кроків. Першими індикаторами для суспільства стануть:

переформатування Кабміну та новий Прем'єр Міністр

публічні домовленості у переговорах з Росією

намагання посадити топ-корупціонерів з попередньої влади. Ну і звісно намагання арештувати Порошенка

І хоча подібний сценарій веде до ескалації внутрішнього конфлікту в країні, складається враження він думає, що у нього вийде «проскочити.» Подібні сподівання до речі були у Януковича шість років тому. Хоча звісно це трохи інша історія.

Буде цікаво спостерігати, який сценарій дій обере Зеленський. Скучно точно не буде.