Владі, ні минулій, ні теперішній, я не дивуюся. Для них головне — набити власні кишені! – Іван Макар

На днях їхав потягом з Києва до Краматорська разом з жінкою віком десь біля 75, що мешкає в окупованому Донбасі. Приїжджала до дочки, що переїхала в Київ, і заодно отримала українську пенсію в 5500 грн. Доволі непогана добавка до пенсії в 4300 рублів, які їй, за її словами, дає Путін. Комунальні послуги у неї на окупованих територіях теж набагато нижчі, ніж в Україні. Хоче припинення війни, але повернення окупованого Донбасу в Україну не хоче, бо матеріальне становище через відсутність пенсії від Путіна та вищу комуналку у неї значно погіршиться. Очевидно, що якщо окупований Донбас повернеться в Україну, то нас очікують бурхливі акції невдоволення місцевого населення значним погіршенням матеріального становища.

Звичайно, українська влада, якщо б вона була, звичайно, українською, зразу ж припинила виплату пенсій та інших соціальних виплат мешканцям окупованих територій, як і припинила б подачу туди, причому безплатно або запівдурно, води та електроенергію. Але не припинили, бо мали певні зобов‘язання перед російським керівництвом. Простіше, були московськими агентами. Я про це писав неодноразово і таким діям «української влади зовсім не дивувався і не дивуюся. Дивно, що нова влада, яка ніби-то не має зобов‘язань перед Москвою, не припинила це неподобство. У мене таке враження, що не припинила через дрімучу тупість і небажання дратувати московських правителів.

Владі, ні минулій, ні теперішній, я не дивуюся. Для них головне — набити власні кишені. Я дивуюся українцям, що неспроможні висунути зі свого середовища політичних лідерів, здатних відстоювати їхні інтереси. Така нація явно приречена на убогість та на повне винищення!

Нам, українцям, пора зрозуміти, що найбільшими нашими ворогами є не росіяни, поляки, турки чи ще хтось там. Найбільшими нашими ворогами є ми самі, що не вміємо і не хочемо думати, а патріотизм у нас асоціюється з примітивними гаслами і пустими обіцянками! Або ми одумаємося, або ж припинимо своє існування як нація!!!

Іван Макар

і