В 1875 році в Швеції, біля міста Лагерлунда, відбулася страшна аварія поїзда, що призвела до численних жертв. Причиною аварії став начальник потягу.

Він так поспішав під час першого рейсу встановити швидкісний рекорд, що на одному повороті, не розрізнивши червоні та зелені кольори, замість того аби пригальмувати – різко прискорився.

Ось так проста помилка машиніста призвела до катастрофи.

Тоді вперше у суспільстві заговорили про феномен і хворобу «дальтонізму» -- людей, які плутаючи червоний і зелений колір.

З часом людям з таким діагнозом заборонили керувати машиною та обмежили в низці інших професіях. Адже вони можуть принести лихо. Достатньо, у мить небезпеки сплутавши червоний і зелений кольори, замість того аби пригальмувати включити турборежим.

Це я до чого. Складається враження, що у частини українських політиків та громадян абсолютно різне бачення кольорів ліній, які за Аристотелем обмежують політиків під час ухвалення рішень.

І через політичний дальтонізм Офіс Президента банально не здатний розрізнити важливі для суспільства «червоні» та «зелені» лінії. Як наслідок Влада у турборежимі мультиплікує не вірні рішення, настроюючи проти себе громадян.

Давайте, згадаємо події цієї осені.

Спочатку Офіс Президента, думаючи що творить добро перейшов «червоні лінії» у намаганнях врегулювати діяльність ФОПів.

Потім – земельна реформа, просуванням якої він перейшов червоні лінії у спілкуванні з фермами та середніми сільгоспвиробниками.

Наступ на профспілки через нову редакцію Трудового кодексу – ще одна червона лінія, перейшовши яку Зеленський та його оточення набрали негатив у суспільстві. Адже якщо цей драконячий кодекс буде ухвалений працівники опиняться беззахисними перед роботодавцями як у питаннях соціального захисту так і в питаннях безпідставного звільнення.

Окреме місце у переході «через червоні лінії» займає війна з місцевим самоврядуванням. Пресування з боку Офісу Президента успішних мерів Кличка, Садового та Філатова – настроїла проти себе регіональні еліти.

А почавши використовувати у війні проти мерів силовиків та центральні ЗМІ Офіс Президента не вербально продемонстрував суспільству, що звинувачення проти Кличка, Садового та Філатова у більшості є маніпулятивними. А оскільки ці мери не перший рік успішно розбудовують свої міста, громадяни бачать, що атаки Офісу Президента не більше ніж політичне переслідування.

Поки Офіс Президента переходив «червоні лінії» виключно у соціально-економічній сфері – це не несло їм жодної загрози. Однак, якщо 9 грудня на Нормандській зустрічі Зеленський перейде «червоні політичні лінії» це може призвести до катастрофічних наслідків.

Адже як писав у свій час Володимир Ленін, революції у суспільствах мають шанс на успіх, коли на фоні соціально-економічних протестів з'являються політичні вимоги.

Дальтонізм невиліковний. Єдине, що може вилікувати дальтонізм насильне впровадження штучних частинок.

Яке відношення має цей метод до вилікування політичного дальтонізму?

Пряме.

На сьогодні Банкова ще не має остаточного бачення, які червоні лінії можна перейти/не перейти під час переговорів із Путіним. Більше того як показують останні заяви – у Зеленського та суспільства знову різне бачення «червоних» та «зелених» ліній на міжнародному фронті.

Однак, як звичайний, так і політичний дальтонізм вилікується шляхом інтенсивної терапії. Достатньо, щоб суспільство почало чинити активний тиск і спротив здачі інтересів країни.

Тоді Влада не тільки зможе чітко побачити важливі для суспільства червоні лінії, але й буде вимушена на них адекватно реагувати.

Хоча би з відчуття самозбереження.

Саме тому у неділю йду на Майдан.

Іншого варіанту вилікувати Зеленського від політичного дальтонізму немає.

Приєднуйтесь