Болить за Україну? Приходь!
Три парламентські фракції закликають українців вийти 8 грудня о 13 годині на Майдан проти капітуляції
Фракції «Європейська Солідарність», «Голос» та «Батьківщина» закликають усіх небайдужих українців вийти на акцію проти капітуляції. Відповідне звернення на сторінці у мережі Facebook оприлюднив народний депутат України Андрій Парубій.
УКРАЇНЦІ!
Зважаючи на доленосні виклики, які сьогодні стоять перед Україною, напередодні Нормандської зустрічі необхідно нагадати владі про «червоні лінії» – вимоги українського народу, які ніхто не має права зігнорувати:
➢ Жодних компромісів щодо унітарної держави і ніякої федералізації.
➢ Жодних компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу.
➢ Жодних політичний дій, зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації. Зокрема, виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном.
➢ Жодних компромісів щодо деокупації та повернення Криму в Україну.
➢ Жодного припинення міжнародних судових процесів проти Росії.
Закликаємо усіх українців, усі державницькі політичні сили, громадські організації 8 грудня о 13:00 вийти на Майдан Незалежності щоб продемонструвати нашу єдність та рішучість в боротьбі за Україну.
Разом – до Перемоги!
Партія «Європейська Солідарність»
Політична Партія «Голос»
Всеукраїнське об‘єднання «Батьківщина»
ВАЖЛИВО! ВСІМ!
Потребує уваги та репосту.
Ви запитували мене, коли буде вирішальний момент?
Ми до нього підійшли.
8 грудня о 13:00 ми зберемося на Майдані. У Києві, що найважливіше. І у всіх містах України теж.
Ми зробили діючій владі достатню кількість попереджень про неприпустимість здачі інтересів України. Про неможливість “лягти” під плани росії та своїми руками знищити свободу і все, за що ми воювали.
Мабуть не дійшло.
Момент істини близький і настане в Парижі 9 грудня. На зустрічі в Нормандському форматі.
І тепер буде навіть не попередження. Ми зібрані, відмобілізовані та готові протидіяти.
По-справжньому. І всі наші попередні акції – свідчення того.
А тепер ми не попереджаємо – ми виходимо НЕ ДАТИ зробити фатальний крок. І ми не відступимо.
Чим це відрізняється від всього попереднього?
3 грудня відбулася важлива подія. Три опозиційні партії “Європейська Солідарність”, “Голос” і “Батьківщина” виступили зі спільною заявою, в якій позначили конкретні “червоні лінії”, перейшовши які, влада розпишеться в своєму нехтуванні Україною.
Або-або.
➢ Жодних компромісів щодо унітарної держави і ніякої федералізації.
➢ Жодних компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу.
➢ Жодних політичний дій, зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу, до виконання умов безпеки і деокупації, зокрема до виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном.
➢ Жодних компромісів щодо деокупації та повернення Криму в Україну.
➢ Жодного припинення міжнародних судових процесів проти Росії.
Можна по різному ставитися до кожної з партій. Але.
Офіційний політикум підтримав вимоги народу.
По-перше, це повна легітимізація процесу в очах всього світу. Світ живе не за законами “вулиці”. І до цього владі було легко представляти наші протести як виступи “купки маргіналів” на противагу підтримці “більшості”.
Тепер це офіційний ЗАГАЛЬНИЙ політичний процес.
І ніхто більше не зможе маніпулювати нашою “незаконністю”.
По-друге, це іспит на об’єднання. Частково ми його вже пройшли за останні місяці. Зараз – головний етап.
І ніхто більше не скаже, що це рух належить комусь одному.
Будь-яке очорнення і “маргіналізація” руху опору владою і підконтрольними ЗМІ більше не працюватимуть.
Будь-який тиск на протестувальників буде тиском на законну опозицію.
Ми, цивілізована країна. І використовуємо всі законні методи опору – до єдиного.
Нас буде багато, дуже багато. У Києві та по всій країні.
Те, що ми говоримо, буде дуже добре чутно навіть в Парижі. Всім учасникам процесу.
Не варто намагатися “розміняти” Україну. Ні владі. Ні “втомленій Європі”.
Росія – цитадель зла. А ми – єдиний і завзятий блок-пост на її шляху.
Ми вміємо захищати себе та Україну. Ми не відступимо.
І до нас доведеться прислухатися.
Майдан ніколи не збирається штучно. Його неможливо “організувати” або “купити”.
І наступного разу може статися так, що мільйони людей просто вийдуть з дому і встануть за своє. Без всяких закликів.
І тоді буде зовсім інша історія. А поки є час одуматися.
Україна вміє захищатися від зовнішнього агресора – запитайте у росії. Але Україна вміє захищатися і від влади, що перестала бути українською – запитайте у Януковича.
Ми чекаємо кожного з вас. Київ – головний пріоритет. Але ті, хто не зможуть приїхати до Києва, вийдуть на площі у себе вдома.
Нас ДОВЕДЕТЬСЯ почути.
Ну, а ввечері та вночі офіс ПрезЕдента буде слухати РОК. Щоб закріпити розуміння.
Репост, репост, і репост. Це великий збір. Почути про нього повинен кожен.
І плюс в коментарях. Нехай знову побачать, наскільки нас багато.
Хочеш допомогти? Реєструйся та допоможи нам розповсюдити листівки.
Перелік регіональних акцій (буде постійно оновлюватись)
Ну вот, наверное, и все.
В очередной раз ножом к горлу подступает вопрос: БЫТЬ ИЛИ НЕ БЫТЬ УКРАИНЕ.
И в этот раз разным политическим силам ДЕЙСТВИТЕЛЬНО удалось договориться между собой.
Ради Украины.
Ради нашего будущего.
Безусловно, все подковерные договоренности про сдачу интересов Украины антиукраинские силы и их марионетка Зеленский будут тщательно скрывать и выдавать порционно своему бухающему лохокторату.
Но ведь мы умнее.
Но мы опытнее.
Мы работоспособней.
Мы сильнее.
Мы пассионарней.
Мы уже умеем побеждать.
В воскресенье мы даем Зекоманде последний шанс. Все действительно очень серьезно. Поэтому приходите.
➢ Жодних компромісів щодо унітарної держави і ніякої федералізації.
➢ Жодних компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу.
➢ Жодних політичний дій, зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації. Зокрема, виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном.
➢ Жодних компромісів щодо деокупації та повернення Криму в Україну.
➢ Жодного припинення міжнародних судових процесів проти Росії.
Партія «Європейська Солідарність»
Політична Партія «Голос»
Всеукраїнське об‘єднання «Батьківщина»
Киев. Майдан. 13:00
Минутка политического блогерства.
Вообще у нас про политику пишет зелёный орк, а не я, потому что я устал и преисполнился, и больше не могу.
Но сейчас про важное.
Восьмого числа на Майдане, в 13:00.
Ссылка на ивент.
Вы все спрашивали, “так а шо робити” и “так когда”.
Так — восьмого числа. На Майдане. В час дня.
С участием “ЕС”, “Справи громад”, “Голоса”, “Демократичного тапіра” (он же Д7), внезапно “Батькивщины”, кажется, “Национального корпуса” и других патриотических сил. Так что это очень серьёзно. Ещё не так серьёзно, чтобы Нойнец меня разбанил, но я сейчас проверю на всякий случай, мало ли.
Это ПОСЛЕДНЯЯ возможность мирно объяснить руководству страны, что мы не хотим жить в Сызрани, и в Воронеже тоже не хотим, и в Малороссии не хотим, и вообще ничего не хотим: капитуляции не хотим, федерализации не хотим, очень капризные мы.
Вот восьмого числа ПОСЛЕДНЯЯ возможность это показать. Мирно.
Если мы этого не сделаем, то типа нас всё устраивает.
А это не так.
Так что давайте придём на Майдан. Я сейчас даже подумаю, не взять ли и мне билеты в Киев.
В самые тяжелые дни 14-го года не было вот этого липкого ощущения ужаса от собственного бессилия. Было четкое понимание – нужно взбодриться, нужно быстрее, нужно больше, каски-броники-аптечки, 2000 км за сутки, бегом-бегом, нас много. Ощущение ужаса стало появляться сейчас, в 2019. Когда непредсказуемый аматор едет на сложнейшие переговоры.
И поймите меня правильно, это не страх и не паника. Это – крайняя степень нервного переживания за нашу с вами страну.
С этим ужасом нужно бороться привычным путем – нужно взбодриться, нужно собраться, нас много, мы вместе прошли 14-й, мы вместе сможем ему обозначить нашу позицию.
У нас – ужас за судьбу страны.
У него – страх перед нами.
Колись Янукович злітав в Сочі та приїхав звідти з відмовою від договору асоціації з ЄС і з планом інтеграції в так званий Таможений союз – хоча всі посадовці на всіх ефірах співали, як всьо хорошо, і як вони це роблять для щастя украінского народа.
Зараз ситуація багато в чому схожа.
Нам знову співають колискові про “захист національних інтересів” та “червоні лінії”, а після Нормандії можуть поставити перед фактом негласної федералізації, амністії московським найманцям, відмови від євроатлантичної інтеграції та закупками довбаного російського газу.
Майже всі політичні та громадські сили об’єднуються проти можливості такого сценарію і 08.12 виходять на спільну попереджувальну акцію.
Запоріжжя, 8 грудня, 12:00, Майдан Героїв – є про що поговорити, приходьте.
8 грудня о 13:00 проходитиме акція «Червоні лінії для Зеленського». Місце проведення – Майдан Незалежності. Мета акції – нагадати ЗЕкоманді та президенту Зеленському особисто, що український народ вимагає не перетинати червоних ліній, себто навіть не думати зазіхати на унітарний устрій держави, євроінтеграцію та інтеграцію в НАТО, не намагатися влаштовувати переговори з терористами, не давати згоду на вибори, допоки окупаційні війська не будуть виведені з ОРДЛО, та не припиняти міжнародні суди проти Росії.
А далі буду вкрай різким і нечемним – казатиму як є і без прикрас. Уважно погляньте на фото під дописом. Знаєте що це? Це акція на підтримку добровольця і волонтерки Марусі Звіробій в день, коли її викликали на допит у ДБР. Аби зробити це фото мені довелося видертися на клумбу. Фото дає чітку уяву про те, скільки людей прийшли підтримати Марусю. Не тіште себе ілюзіями, з протилежного боку від виходу людей приблизно стільки ж, скільки ви бачите. Загалом за моїми оцінками підтримати Марусю Звіробій пришли сотня-півтори сотні людей.
Сотня-півтори сотні людей… У Києві… Місті з населенням під 3 мільйони…
Не дивно, що влада собі дозволяє кидати за грати бойових офіцерів і проводити обшуки у добровольців. Такої «підтримки» вона може сміливо не помічати. Очевидно, якби під ДБР зібралося не півтори сотні людей, а 2-3 тисячі, Маруся Звіробій звідти б не вийшла – її винесли б на руках. Якби тисяч п’ять людей зібралося б під судом, коли кинули за грати генерала Марченка, – суддя вирок виносив би ду-у-у-уже обережно. Не треба очі ховати – це правда.
Зайдеш у Фейсбук – все рясніє закликами на новий Майдан проти влади. А прийдеш на акцію… і бачиш, як щось пішло не так. Тому давайте відсунемо зайвий революційний пафос і поглянемо на ситуацію тверезо.
Так, наразі ніхто так не волає про перспективу нового Майдану як представники ЗЕкоманди (Богуцька, наприклад) та прихильні до ЗЕкоманди телеграм-канали. Так, це парадокс – Порошенка Майданами-3 і міхомайданчиками лякали всі 5 років його президентства, а нині не опозиція лякає владу Майданом (жодної такої заяви з боку ЄвроСолідарності я не побачив), а навпаки правляча партія волає про Майдан. Так, на цю ситуацію просто ідеально лягають репресії влади проти добровольців та офіцерів Марченка, які люто збурюють патріотичну спільноту. Ще й Фейсбуком ширяться нові й нові заклики до Майданів…
Чи не сама влада підбиває нас до бунту, аби саме зараз, коли в неї ще 52% підтримки, нас розчавити руками нишпорок Авакова, подати це як заколот «войовничої меншості» та списати на нас всі свої провали? Чи не Москва найбільше зацікавлена в тому, аби всередині України стався розбрат і, бажано, кривавий? Все це – правда, і все це цілковито логічно. Але.
Наполеон Бонапарт радив не шукати змови там, де присутня банальна альтернативна обдарованість. Чимало ознак вказують на те, що ЗЕкоманда й сама шалено боїться спалаху народного гніву. Неоковирні їхні дії проти ветеранів та діючих офіцерів (як проти Адама, наприклад) можуть запросто бути слідством кар’єризму, провокаціями прихованих ватників та й просто дурістю. Очевидно, Марусю Звіробій вони думали налякати, а отримали в противники незламного борця. І так, для ЗЕкоманди у мене погана новина – неорганізованих бунтів влаштовувати ми не збираємося. Це – не наше. Але.
Щирим патріотам, якщо їм так болить за Україну, і якщо вони справді хочуть своїй країні допомогти, їм всім треба зробити дуже просту річ – відірвати дупу від дивану. Бо якщо людей прийде стільки ж як на підтримку Марусі Звіробій, ЗЕкоманда матиме всі підстави сміливо продавати нас оптом і в роздріб. Наша сила не в кулаках, а в чисельності. Ми непомітні, коли ми сидимо по своїх хатах і квартирах. Аби влада нас помітила, ми мусимо зібратися не у Фейсбуці, а на Майдані. Ми вже збиралися так – на акцію «Ні капітуляції» та на Народний парад у День Незалежності. І це подіяло.
Маємо зібратися знову, аби примусити владу себе почути.
