ДФС нагадала, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.
Варто зазначити, що податок на нерухомість (повна назва — податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) є однією зі складових податку на майно і належить до місцевих податків, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.
Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу.
У 2019 році сплачується податок на нерухомість за 2018 рік, а у 2020 буде сплачуватись податок за 2019. Тому в 2019 році податок буде нараховуватись з урахуванням мінімальної зарплати у розмірі 3723 грн., встановленої на 2018 рік.
До 1 липня власники нерухомості повинні були отримати платіжки з нарахуванням податку за «надлишкові» квадратні метри, який необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання платіжки, тобто до 1 вересня.
Податком обкладаються:
- квартири площею понад 60 кв. метрів;
- приватні будинки площею понад 120 кв. метрів;
- квартира + будинок загальною площею понад 180 кв. метрів.
Розмір податку
Сума податку залежить від ставок, прийнятих органами місцевого самоврядування, де знаходиться житлова або комерційна нерухомість і від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня року, за який проводиться нарахування податку.
Тобто податок в різних областях і містах України різний, наприклад:
- У Києві, Одесі та Харкові податок становить 1% від розміру мінімальної зарплати (станом на 2018 рік — 37,23 грн за кожен кв. метр, що перевищує ліміт);
- У Львові — фізичні особи за одноквартирний, дачний або садовий будинок будуть платити 1%, а за квартиру в дво- або багатоквартирному будинку — 0,5%.
Квартири площею більше 300 кв. метрів і будинки площею понад 500 кв. метрів додатково оподатковуються в розмірі 25 000 грн на рік. Таким власникам потрібно буде сплатити 25 тисяч гривень плюс різницю між пільговою площею і фактичної.
Пільги з податку
У свою чергу, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України (пункт 266.4.2. статті 266 Податкового кодексу України).
Наприклад, як зазначила ДФС, згідно рішення Запорізької міської ради, якщо у власності фізичної особи перебуває квартира або квартири, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів, то податок не сплачується.
При перевищенні цієї граничної межі (120 кв. м) податок не сплачується лише з 60 кв. метрів (пільга згідно Податкового кодексу), а вже весь залишок метражу оподатковується за ставкою – 37,23 грн.
Як виникає обов’язок сплати?
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (пункт 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (пункт 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (пункт 266.10.2 статті 266 Податкового кодексу України).
У той же час, за несвоєчасну сплату податків передбачений штраф. Так, при затримці сплати податку до 30 календарних днів, розмір штрафу становить 10 % погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, — 20 % погашеної суми податкового боргу (стаття 126 Податкового кодексу України).
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). (пункт 266.7.3 статті 266 Податкового кодексу України)
Як оплачувати податок при придбанні нерухомості?
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (пункт 266.8.1 статті 266 Податкового кодексу України).
Тобто, при купівлі/продажу квартири (будинку), податок сплачується в такий спосіб:
- Попередній власник платить податок з початку року до 1 числа місяця, в якому відбулося відчуження нерухомості.
- Новий власник сплатить податок з 1 числа місяця, в якому він придбав право власності, до кінця поточного року.
Крім цього, фізичні особи мають платити податок за новостворений об’єкт житлової або нежитлової нерухомості, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (пункт 266.8.1 статті 266 Податкового кодексу України).
Якщо нерухомістю володіють кілька власників?
У разі, якщо нерухомістю володіють кілька осіб, то сплата податку залежить від того, як визначені частки у праві власності.
Можливі наступні варіанти (пункт 266.1.2 статті 266 Податкового кодексу України):
- якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
- якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
- якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Доречно нагадати, що відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Отже, законодавством презюмується спільність права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Крім цього, згідно статті 68 Сімейного кодексу України України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Хто звільняється від сплати податку?
Об’єкти, що не підлягають оподаткуванню визначені пунктом 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Зокрема, крім іншого серед них визначені:
- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
- гуртожитки;
- об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
- будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
- об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
