Тиха сапа професійних «активістів»
Оця тихенька реакція з боку професійних “патріотів”, “активістів”, “розслідувачів”, “антикорупціонерів”, “націоналістів” (а точніше її відсутність) на початок явного наступу на українську державність вказує на те, що вони здатні атакувати лише своїх, і то коли знають, що це безпечно, “прікольно” та ще й вигідно.
А от по-справжньому протистояти системним гебнявим процесам та підгебнявим представникам типу портнових або справжнім акулам корупції таким як Коломойський, який торпедує НБУ та ставить державу на межу дефолту – це чрєвато наслідками. Іноді смертельно небезпечними.
Тому тут наші герої-свінарчукмени мямлять “ето все порохоботи віновати” та подхіхіківают в унісон з Шарієм, як робили це останніми роками, та сьорбають смузі в барбершопах.
В очікуванні, коли ситуація вчергове приведе націю на межу загибелі, що хтось знову замість них візьметься за дерев’яний щит та за зброю при московській навалі – і прийде знову їхній зірковий час розповідати за гранти, як українці хріново будують свою державу.
І що треба грати пісюном на роялі, а не про якусь мову з армією розпинатися.
Країна-акваріум-3.
