Обережно, фейк: МВФ не скасовував транш у 500 млн для України

Середа, 20 березня 2019, 13:24 — , Європейська правда
фото Dailymotion

"Ви чули, що Рабінович виграв 10 тисяч у лотерею?" "Так, але не в лотерею, а в преферанс, не 10 тисяч, а сто рублів, не Рабінович, а Петренко, і не виграв, а програв".

Цей давній анекдот якнайкраще описує "новину" про нібито втрату Україною фінансування від МВФ, яка в останні кілька днів активно поширюється мережею. У ній неправдивим або помилковим є майже все. Правдою є лише проблема, покладена в основу цього фейку – те, що Захід, м’яко кажучи, не в захваті від скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

Поза тим, про рішення щодо покарання України наразі не йдеться. Просто хтось переплутав гроші МВФ із... грошима Євросоюзу, на які в уряді і без того не сподівалися.

І це нескладно довести.

А от чим керувалися ті блогери та видання, які поширювали цю неправду, і чи були причиною просто незнання та помилка – сказати складніше.

А ще у цьому тексті - про те, наскільки серйозною є загроза втрати Україною безвізу через скасовану норму про незаконне збагачення.

Транш, якого і не мало бути

Інформація про вкрай загрозливе для України рішення МВФ з’явилася в українському сегменті інтернету в понеділок, і чим далі, тим більшого поширення вона набувала. З’явилися "коментарі експертів" і навіть "аналітика" з цього приводу.

 

"Зраду" українські медіа люблять, та й читач так само, тому тексти з цього приводу активно читалися і обростали все новими подробицями. Приміром, статтю на "Обозі" з цього приводу менше ніж за добу прочитали понад 50 тисяч разів.

Та якщо скасування "докупи" ще й безвізового режиму лунало хоча б як припущення – то твердження про втрачені гроші МВФ усюди подавалось як доконаний факт. Та ще й з детальними даними.

Мовляв, транш МВФ мав скласти $500 млн; Україна мала отримати його до виборів; а тепер ухвалене рішення фонду про те, що цей транш буде згодом (орган, що його ухвалив, не уточнюється). Все це, мовляв, сталося виключно через рішення Конституційного суду, що скасував статтю про незаконне збагачення.

Реалії є трохи іншими.

1) МВФ взагалі не мав наміру надавати Україні кошти до завершення кампанії. Це суперечить і практиці Фонду. Крім того, ще торік у Вашингтоні називали зовсім інший графік – перший перегляд програми мав відбутися не раніше 15 травня, тобто задовго після другого туру і вже після оголошення імені нового президента. Реально ж ішлося про плани отримати кошти не раніше травня-червня.

До речі, ще один, третій транш не випадково був запланований на листопад – тобто не раніше завершення парламентської кампанії.

2) Траншу від МВФ на суму $500 млн не планувалося взагалі! Наступний транш мав скласти близько $1,3 млрд.

МВФ, до слова, виділяє кошти не в доларах США, а у внутрішній "синтетичній валюті" SDR. Саме тому МВФівські транші, коли їх переводять у долари для більшої зрозумілості, завжди мають "некруглі" значення. $500 млн – це 358 млн SDR, сума і замала, і доволі дивна як для чергового траншу.

 

Жодне з видань, які опублікували схожі новини, "не помітили" цих розходжень і навіть не поставили під сумнів "анонімні джерела", які повідомили про втрачені гроші від МВФ.

А ще цікаво, що у стрічці нові й нові публікації про "втрачені гроші" з’являлися у той самий час, як Мінфін запевняв у збереженні планів щодо візиту оцінювальної місії до України вже у травні (а приїзд "оцінювальників" – це зазвичай передостанній крок перед схваленням нового траншу). Зв’язати ці повідомлення поширювачі зради не зважилися.

Це не означає, що гроші від МВФ точно будуть до літа – у Фонду справді є питання до України, причому не тільки і не стільки через рішення КС (рекомендуємо статтю з "Економічної правди" з цього приводу).

Але у цій історії є ще одна, не менш цікава складова.

Звідки півмільярда?

Між тим історія з "втраченими" 500 мільйонами має й реальне підґрунтя. От тільки йдеться не про МВФ, а про Євросоюз, і про "пів'ярда" євро, а не доларів.

Україна справді розраховує на отримання 500 млн євро з бюджету ЄС – другого траншу за програмою макрофінансової допомоги (кредит на пільгових умовах, майже за нульовою ставкою, "довший" та вигідніший за гроші МВФ). Перший транш ми отримали у грудні.

Від початку року час від часу в інформаційному просторі справді лунали оптимістичні заяви урядовців про те, що гроші можуть надійти скоро, може, навіть до виборів. Але минулого тижня уряд був змушений визнати – в березні грошей не буде (хоча не велика таємниця, що у квітні їх не буде так само).

То може, не такий це і фейк про кредит, втрачений через рішення КС? Може, журналісти просто переплутали, звідки гроші, і через це наробили далекоглядних висновків?

Відповідь категорична: ні.

Так, скасування статті про незаконне збагачення справді додало нам проблем у діалозі з ЄС. І не тільки щодо кредитних грошей.

Але проблем із "макрофіном" – набагато більше. Навіть у Мінфіні цього місяця визнали, що досі не виконали 5 з 12 індикаторів для отримання цих грошей. Але рахувати критерії у підсумку буде не Мінфін, а Брюссель. А оцінка прогресу України з боку самого Євросоюзу зазвичай скептичніша за урядову.

Ба більше, якщо відкинути браваду, то мало хто розраховував на виділення цих грошей вже навесні (а не тільки до виборів).

Обіцянки на мільярд євро: що має зробити Київ в обмін на гроші ЄС

Ще минулого літа, коли окреслилися перші обриси макрофінансової програми, "Європейська правда" висловлювала занепокоєння, що Київ може отримати перший півмільярдний транш і навіть не вести боротьбу за другий, адже вона буде надто складною.

На щастя, уряд все ж намагається дістати всі гроші і виконати всі умови для цього, але неможливо стрибнути вище голови. І чим ближче до виборів – тим складніше буде виконати умови. Серед яких і приватизація, і антикорупція, і зміна законодавства у низці галузей (яку вкрай складно провести у майже не працюючій Раді).

Тому говорити про "втрату" цих грошей саме через рішення КС – вкрай некоректно.

То що зі збагаченням?

Наостанок варто підкреслити.

Хоча повідомлення про втрату Україною траншів через скасовану статтю Кримінального кодексу є некоректними, але це не зменшує проблем, які матиме Україна через таке скасування. Просто ці наслідки є відкладеними у часі.

Рішення КС зашкодило довірі європейців та американців до нас, та головне питання, яке вони ставлять у діалозі з Україною – не "хто винуватий" чи "кого карати", а "як і коли ця проблема буде виправлена". І в разі, якщо Рада ухвалить нову редакцію цієї статті, з якою погодяться також кредитори, жодних санкцій за це не буде. Незважаючи навіть те, що "старі", відкриті раніше кримінальні провадження з цього приводу, швидше за все, будуть втрачені.

Але якщо Верховна рада так і не зможе поновити кримінальну відповідальність за астрономічні суми у деклараціях чиновників – тоді наслідки справді можуть бути. В тому числі це питання безсумнівно постане з боку наступної місії МВФ (хоча занадто сміливо було б говорити, що воно точно заблокує транш, якщо будуть виконані всі інші умови Фонду).

Зрештою, скасування однієї статті ще не означає, що НАБУ втратило всі важелі для покарання корупціонерів.

І, наостанок, про безвіз.

Черговий звіт про механізм призупинення безвізового режиму має з’явитися у грудні, і у ньому напевно згадають про цю проблему. Та чи буде лише цього достатньо, щоби в України забрали безвізовий режим? Напевно, ні. Навіть якщо Рада до кінця року так і не знайде голосів для відновлення скасованої кримінальної норми, це не буде достатньою підставою.

Для таких дій Україна має піти на суттєвий, системний розворот реформ. І якщо (приміром, після виборів) події підуть за таким сценарієм – це буде підставою для хвилювань.

А наразі за долю безвізу можете бути спокійними.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: