Поділитись:

Дешевий газ від Тимошенко

Автор: Андрій Лучик |
Середа, 23 січня 2019, 09:40

- Тату, а я чула, як бабусі біля лавочки говорять... Казали, що треба голосувати за Юлю, бо вона ціни на газ в два рази знизить...

Таку історію переказала мені моя 10-річна донька і мені стало сумно. Сумно, що люди сліпо вірять обіцянкам політиків, хоч десь підсвідомо розуміють, що їх обманюють.

Ще у школі на уроках фізики ми вчили, що ніщо нізвідки не береться і нікуди не зникає. Це правило ми можемо сміливо застосувати і до ціни газу. 

Отож, чи може населення платити лише половину ціни за газ? Може! АЛЕ іншу половину хтось має покривати. Це можуть бути промислові підприємства, які платитимуть за газ більше, ніж він коштує. Тоді прості люди зможуть платити менше за рахунок підвищених витрат у промисловому секторі (так зване перехресне субсидіювання). Така схема зараз діє в енергетиці. Але ми ж пам'ятаємо, що ніщо нізвідки не береться! А це означає, що підвищені витрати на газ підприємства закладуть у свою продукцію. І навіть купуючи буханку хліба, яка стане на декілька копійок дорожчою, ви все одно заплатите за "дешевий газ" в своїй домівці.

Інший варіант - дотувати різницю в ціні з державного бюджету. Але звідки там беруться гроші? Якщо спрощено, то гроші в бюджет потрапляють з наших податків. Дехто може сказати, що податки платять лише працюючі люди та підприємства, але це не зовсім так. Навіть пенсіонери, пенсія яких не обкладається податком на прибуток, купують різноманітні товари і послуги, в які вже закладений славнозвісний ПДВ (податок на додану вартість). І якщо ми будемо частину наших коштів з бюджету  віддавати за "дешевий газ", то просто менше коштів залишиться на дороги, школи і лікарні. Цей список можна продовжувати.

Також часто можна почути тезу про "дешевий газ українського видобутку". Цю історію ми вже проходили в попередні роки. За нею просто криється корупційна схема, коли споживання газу населенням завищується, натомість різниця "дешевого" газу йде на промислові підприємства, де його можна продати "дорого". Ну й питання мотивації газовидобувальників. Для чого вкладувати гроші в те, що не приносить очікуваного рівня рентабельності? Це означатиме, що старі родовища вичерпуватимуть свій ресурс, а в розробку нових просто ніхто не вкладатиме гроші, бо буде невигідно. 

І декілька слів про те, кому вигідний дешевий газ. Так склалося, що багаті споживають більше енергоносіїв, бо мають, наприклад, більші будинки, басейни, оранжереї тощо. Тому більше вигоди від зниження ціни отримають саме вони, а це не зовсім соціально справедливо. Найбіднішим же верствам теж нічого не загрожує, адже для них існує механізм державних субсидій.

Отож, чи можна знизити ціни на газ вдвічі? Можна! Можна знизити і в десять разів! Але такі заходи яскраво ілюструють мораль анекдоту: "Ці ягоди їсти можна? Можна, але отруїшся..."

То чи значить це, що газ має бути дорогим? Ні! Дешевим? Теж ні. Ціна газу має бути ринковою. Це коли є багато продавців і багато покупців, і в залежності від різних умов кожен вибирає найкращу для себе пропозицію.

Тому наступного разу, коли вам будуть розказувати про зниження ціни на газ в два, чотири чи десять разів, просто вмикайте критичне мислення. А ще пам'ятайте, що ніщо так дорого не обходиться, як дешевий популізм.

Надрукувати
мітки:
коментарів