Мінкульт, пожежники і музика

Під загрозою закриття несподівано опинилася знаменита Одеська середня спеціалізована музична школа-інтернат ім. Петра Соломоновича Столярського, яка дала світу справжніх музичних геніїв.

© Олег Владимирський

Засідання за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій Одеської області до Одеської ССМШ ім. Столярського відбулося в Одеському окружному адміністративному суді 11 грудня. Ухвалено рішення: закрити школу до отримання акта про усунення всіх виявлених порушень.

Неналежне виконання дирекцією правил протипожежної безпеки докладно описано в 32 пунктах за результатами перевірки в червні минулого року.

Ось, приміром, перший пункт: “Приміщення школи-інтернату не обладнане системою автоматичної пожежної сигналізації для виведення сигналу на пульт цілодобового централізованого спостереження пожежної охорони, змонтованою ліцензованою організацією”.

Пункт другий: “Електрощитові №1 і №2 у приміщенні не оснащено автономною системою пожежогасіння”.

Насправді ніхто не проти сучасних систем, та тільки грошей на них від Мінкульту, якому школа прямо підпорядкована, не надходить. Паралельні світи, що ніколи не перетинаються, — чиновники і прості громадяни. Але тут перетнутися бажано, інакше талановиті “столярики”, кажуть у місті, опиняться або на вулиці, або десь у спальному районі. А будинок школи дістанеться тому, хто міністерських коштів не чекає.

Пункт п’ятий: “Дерев’яні конструкції покрівельного приміщення школи-інтернату не оброблено вогнезахисним розчином”. Пункт шостий: “Не проведено обробки вогнезахисним просоченням дерев’яних конструкцій сценічної коробки, декорацій, сценічного оформлення…” Так само нічим не просочено покрівлі інших будинків у центрі Одеси, та й просочення, стверджують обізнані люди, ефективне тільки протягом кількох місяців. Далі треба знову все просочувати…

Логіка підказує: раз держава диктує такі нормативи для державного закладу, вона ж і повинна вчасно забезпечити живою копійкою їх виконання. Не забезпечує.

Під час червневої перевірки було зазначено, що на вікнах кабінетів №101,102,103, на першому поверсі в спортзалі й на другому поверсі житлового корпусу встановлено глухі залізні ґрати, — але ж це й не дивно: у місті орудують банди квартирних злодіїв, одесити спішно заґратовують будь-яку віддушину на будь-якому поверсі. Адже пожежа буде чи ні, а от зустріти у своїй квартирі незнайомців, які набивають торби чим під руку потрапило, задоволення сумнівне.

Можна зрозуміти дирекцію, яка не спішила позбутися ґрат. Та на сьогодні ґрати вже зняли (тато одного з учнів прийшов й відпиляв “болгаркою”), а ще демонтували небезпечні розетки й проводку, прибрали з підвалів і щитових старі шафи й дошки — це ті роботи, які школа до грудня зуміла провести самостійно. Не допомогло. У грудні 2018 року суд задовольнив позов ДСНС і зобов’язав школу Столярського повністю зупинити діяльність до повного усунення порушень.

За словами директора школи Євгена Лисюка, він загалом-то викликав вогонь на себе, коли через шість днів після сумнопам’ятної трагедії в дитячому таборі “Вікторія” порушив на нараді в Міністерстві культури питання про те, що в школі Столярського треба встановити протипожежну сигналізацію і систему пожежогасіння. Було офіційне звернення.

Нині в школі-інтернаті навчаються 400 дітей, з яких 65 проживають у ній постійно, їхня безпека — це найважливіше.

Трагедія “Вікторії” змусила всіх забути про безтурботність і ніколи більше не перевіряти, чим обернеться використання кип’ятильників у дитячому закладі на тлі дуже слабких перспектив загасити можливу пожежу.

І торік “Столярці”, як її любовно називають в Одесі, виділили кошти на розробку проектно-кошторисної документації, де окремим пунктом було виділено й такі три потреби: ремонт великої концертної зали, ремонт інтернату і встановлення автоматичної системи сигналізації та пожежогасіння.

Будівля школи, однак, є пам’ятником архітектури, дирекція не має права проводити капітальний ремонт, за законом ремонтно-реконструкційні роботи можуть проводити тільки спеціально ліцензовані організації.

Тендер планували провести в січні, але Міністерство фінансів не виділило потрібних коштів Міністерству культури.

Ціна питання — 2 млн 894 тис. гривень. Ось у що обійдеться встановлення системи сигналізації та системи пожежогасіння. Зрозуміло, що таких коштів ні школа, ні батьки юних музикантів не мають, та й міська влада мало чим може допомогти — ніхто ж не скасовував закону “про два джерела”: якщо заклад фінансує держава, то він не має права приймати матеріальну допомогу від міської громади.

— Треба віддати належне Міністерству культури, воно  фінансує всі поточні витрати, а це і безплатне харчування в інтернаті, і заробітна плата, і комунальні платежі. На 2019 рік подавали Мінкульту кошторис на проведення капітального ремонту, просили 4 млн грн, і міністерство планувало виділити ці кошти, однак Мінфін відмовив, — каже Євген Лисюк.

Та було би помилкою очікувати, що місто не втрутиться в цю ситуацію. Місто готове не тільки пишатися у свята прекрасною школою, а й впливати на її життя. Школа Столярського місту не чужа.

Міська влада шукає шляхи, щоб знизити вартість встановлення пожежної сигналізації, робить спроби вийти на мирову угоду з обласним управлінням ДСНС, і в робочих зустрічах особисто бере участь мер Одеси. Подано апеляцію на рішення суду, це дозволяє виграти трохи часу.

Світовий клуб одеситів звернувся до міністра культури з листом. Нижче — цитата з цього епістолярію.

“Останніми днями одесити отримують численні звернення зі всього світу з приводу шокуючої інформації щодо закриття Одеської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. П.С.Столярського, яка є центром найбагатших музичних традицій, що створюють славу міста Одеси та України, та дала світу велику кількість музикантів.

Рішення про закриття навчального закладу на підставі виявлених порушень вимог протипожежної безпеки прийняв Одеський окружний адміністративний суд. І це є об’єктивним рішенням, тому що школа — це, насамперед, діти, люди, які повинні бути у безпеці. Але, з іншого боку, ми розуміємо, що несвоєчасне вирішення проблеми встановлення протипожежної сигналізації є недостатність бюджетного фінансування школи, а зовсім не халатність її керівництва. Крім того, інформація щодо закриття школи негайно спровокувала кількість необґрунтованих чуток та вдарила по репутації міста Одеси як культурного центру України.

Чи можете ви уявити собі Париж та Францію без Лувру? Або Лондон та Великобританію без Вестмінстерського палацу? Чи Берлін та Німеччину без Бранденбурзьких воріт? Так і ми, одесити, а разом з нами тисячі одеситів, що проживають в багатьох країнах світу, не можемо уявити собі наше рідне місто, нашу країну без відомої на весь світ музичної школи, нашої “Школи Столярського”.

Під листом стоять підписи Євгена Голубовського, Валерія Хаїта, Ігоря Покровського, Юлії Женевської, Олексія Ботвинова, Михайла Реви, ряду громадських діячів Одеси.

— Школа Столярського — унікальна інституція, гордість України, — каже Олексій Ботвинов. — Напевно, немає другої такої музичної спецшколи у світі за багатством історії. Крім безлічі великих піаністів зі світовою популярністю (згадаймо хоча б Еміля Гілельса), “Столярка” — скрипкова Мекка планети. Найкраща скрипкова школа ХХ століття — це одеська школа (Столярський — Ойстрах — Брон). Тому, якщо ситуація затягуватиметься, вона неминуче матиме негативний резонанс у світових музичних колах, і це буде дуже погано для іміджу і Одеси, і України в світі.https://dt.ua

натисни MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply