Инфицированы. Операция "Руслана Боширова" Frexit успешно реализована в Украине
Ви не помітите в цих людях жодних змін. Ззовні вони такі самі, як були кілька днів тому. Вони так само вітаються, ходять у ті самі магазини та кафешки, вигулюють собак.
Зміни сталися у них глибоко всередині. У мізках. Одночасно у мільйонів українців.
Вони стали жертвами інформаційної операції за участю "Руслана Боширова" та українських медіа. Цю операцію умовно можна назвати "Frexit" – за аналогією з Brexit. І реалізована ця операція на фоні масових протестів у Франції.
"Інфіковані" українці вважають, що французькі протестувальники, які отримали назву "жовті жилети", вимагають виходу Франції з ЄС та НАТО. Також ці українці думають, що на вулиці французьких міст вийшли якісь божевільні.
Усе через те, що цим українцям "згодували" фейк під назвою "Офіційний Маніфест "жовтих жилетів". 25 вимог до влади".
У людини, яка знайомиться з цим "документом", складається враження, що його писали особи з кашею в голові. Настільки безглуздими виглядають усі ці вимоги вкупі.
Насправді, "жовті жилети" не складали цього "офіційного Маніфесту". Взагалі, єдиного погодженого списку вимог у протесту не існує. Про це неодноразово наголошувалось у матеріалах французької газети "Le Monde".
Так, у статті від 4 грудня йдеться про 42 вимоги "жовтих жилетів", які були сформовані шляхом онлайн-консультацій. Але і щодо цього списку-42 "Le Monde" зазначає: він не є офіційним. Серед цих вимог переважно соціально-економічні.
"Офіційний Маніфест" з переліком 25 вимог виглядає як звичайнісінький медійний вкид, який через російські канали комунікації потрапив в українські ЗМІ. Останні "допомогли" поширити серед українців дуже вигідні російській пропаганді тези про бажання французів вийти з НАТО та ЄС.
Автор ледь сам не піддався впливу цієї медіа-операції. Але "25 вимог" виглядали настільки безглуздо, що вирішив перевірити першоджерела. І в результаті пошуку виявив як російський слід, так і масштаби ураження.
Помічник нардепа зі знанням російської
Усе почалося з гортання автором стрічки у Фейсбуці. У ній з’явився допис з зображенням "офіційного Маніфесту". Фейсбук зафіксував, що пост викладений 10 грудня о 00:21.
Маніфест
Автор допису – давня знайома автора Анна Романова. Нині вона – народний депутат від "Самопомочі".
"Я не пошкодувала часу і переклала українською 25 пунктів вимог французьких маніфестантів", – починає свій ФБ-пост нардеп.
"Що це взагалі таке?" – проскочила думка в автора від ознайомлення з цими пунктами в українському перекладі. Важко було повірити, що цей "Маніфест" складала притомна людина.
Додатковий пошук одразу вивів на російський переклад "офіційного Маніфесту", який міг стати джерелом для українського перекладу від нардепа.
Річ у тім, що у перекладі від депутата у 23-му пункті є примітка, яка відсутня у самому "Маніфесті". Ось вона:
"Покінчити з системою франк КФА [прим. – колоніальна система зобов'язує африканські країни тримати валютні запаси і платити за це "задоволення" Центробанку Франції] системою, яка утримує Африку в убогості".
Для французів така примітка не потрібна, бо вони і так знають значення "Franc CFA", яке еволюціонувало від франка для колоній Франції у Африці до франка Африканського фінансового співтовариства. Франк – колишня національна валюта Франції. Такі примітки та роз’яснення потрібні для іноземців. Зокрема, для українців та росіян.
Яке ж було здивування автора, коли цю саму примітку слово в слово було знайдено у російському перекладі. Який з’явився у російському сегменті Інтернету на 4,5 години раніше ФБ-поста Романової.
"Покончить с системой франк КФА [прим. — колониальная система обязывает африканские страны держать валютные запасы — и платить за это "удовольствие" в центробанке Франции] системой, которая удерживает Африку в нищете".
Автор припустив, що переклад "Маніфесту" на українську робився не з французького тексту, а із зазначеного російського перекладу.
Сама Романова не змогла ані підтвердити, ані спростувати цю версію. Бо перекладом займався її помічник.
Після листування з автором нардеп внесла зміни до свого ФБ-поста, прибрала примітку про систему франк КФА. Натомість речення, що не пошкодувала часу та переклала українською вимоги французьких мітингувальників, залишилось.
Також Романова пояснила, чому вирішила взятися за переклад на українську вимог "жовтих жилетів". Відповідне прохання побачила у ФБ-пості співзасновника Громадянської Платформи "Нова країна" Валерія Пекаря.
Пекар прямо зазначає, що його французька слабенька. Але навіть з його знаннями мови зрозуміло, що ці вимоги пристойним словом не назвати. Бо в цих "25 вимогах" Пекар побачив взаємовиключні пункти.
Пост Пекаря з'явився за 3 години до поста Романової. Він також виставив світлину з "офіційним Маніфестом". І все це разом з фразою "якщо воно не фейк".
Замість того, щоб перевірити версію про можливість фейку, ФБ-користувачі почали лайкати, поширювати та коментувати дописи як Пекаря, так і Романової.
Допоки поширення цього "Маніфесту" відбувалося в соціальній мережі, це не мало загрозливого характеру. Бо аудиторія цієї інформації, за оцінками автора, могла сягати кількох тисяч українців.
Масштаби зросли на порядки, коли тему "25 вимог" підхопили національні ЗМІ. Тут вже рахунок "інфікованих" пішов на мільйони.
Серед них виявились не лише прості українці, а й ті, хто за професійними якостями мають мати високий рівень медіаграмотності: від журналістів та редакторів до громадських активістів та керівників парламенту.
Посіпаки "Боширова": від Newsone до 5 каналу
Звичайний пошук у Google інформації про поширення "25 вимог" в українському сегменті видає десятки українських сайтів.
Серед них як відомі та впливові, так і ті, хто претендує на такі звання: УНІАН, "День", "Левый берег" та багато інших. У результатах пошуку Google видає навіть посилання на новину на сайті "Дзеркало тижня". Щоправда, нині ця новина недоступна.
Інформація про "25 вимог" протестувальників з Франції також потрапила в ефір національних телеканалів. Серед них – інформаційні Newsone та "5 канал", а також новини рейтингових ICTV та "1+1".
Цікаво, що у ТСН згадка про "25 вимог" іде одразу після озвучення інформації про російський слід у французьких протестах – рух "жовтих жилетів" незвично активно підтримали проросійські акаунти у Twitter.
Частина з українських ЗМІ робили акцент на тому, що "жовті жилети" вимагають виходу Франції з ЄС та НАТО. І це, імовірно, найважливіший момент в медіа-операції проти України, до якої може бути причетна Росія. Про це нижче. А поки подивимось, звідки українські медіа брали інформацію про "25 вимог".
Переважна більшість українських ЗМІ посилаються на сайт "Le Libre Penseur".
За даними SimilarWeb, цей сайт за відвідуваністю у Франції займає місце всередині п'ятої тисячі з показником близько 600 тис. відвідувань щомісяця.
Для порівняння, топові французькі видання "Le Figaro" та "Le Monde" відвідують в середньому близько 85-90 млн. разів на місяць. Тобто згаданий сайт перебуває на задвірках французького Інтернету.
Але для українських топових ЗМІ ресурс став надійним джерелом інформації. І це при тому, що у своїй першій публікації про "офіційний Маніфест" "Le Libre Penseur" чітко зазначив: цей документ поширюється у соцмережах, редакція підтримує ці 25 вимог і вважає, що вони мають стати вимогами "жовтих жилетів", якщо ті хочуть змінити ситуацію у Франції. Тобто початково йшлося, що це не є реальними вимогами всього руху "жилетів", але при перекладі на російську та українську про цю деталь чомусь "забули".
"Le Libre Penseur" став не єдиним джерелом для українських ЗМІ. Наприклад, сайт телеканала Newsone серед джерел зазначив користувача Twitter з ніком "Ruslana Boshirova". Під іменем "Руслан Боширов" роздивлятися шпиль у Солсбері та реалізувати спецоперацію з отруєння родини Сергія Скрипаля літав полковник ГРУ Анатолій Чепіга.
У Твіттері "Руслана Боширова" перший пост зі світлиною про "офіційний Маніфест" французьких протестувальників опублікований 9 грудня о 01:42. Час важливий для розуміння, що пост з'явився раніше за українські новини та ФБ-пости про цей "Маніфест".
Далі користувач переклав російською кожен пункт цього "Маніфесту". Тут вже автор не здивувався, що у перекладі з французької на російську у 23-му пункті містилась примітка, про яку йшлося вище.
Хто ж ховається за ніком викритого російського ГРУшника?
У березні 2018-го цей користувач висміював аналітика неурядової організації США Atlantic Council британця Ben Nimmo, який нібито назвав "Руслана Боширова" впливовим російським ботом. Що цікаво, у відповідному твітті "Руслана Боширова" вказаний геотег – Москва.
Насправді, аналітик Ben Nimmo казав дещо про інше.
У матеріалі "Російські тролі спробували маніпулювати поглядами на отруєння в Солсбері" британської газети "The Telegraph" від 26 березня 2018 року йдеться, що російська влада використовує фабрику тролів та ботів. Чомусь користувач "Руслана Боширова" прийняв це на свою адресу, про що вказав у Twitter-переписці з Ben Nimmo 29 березня 2018-го.
Повернемось до особи "Руслана Боширова". Цей користувач Twitter змінив свій нік. Раніше він називався – "NedoUkraїnka". Це легко встановити, якщо вбити в пошук "@ValLisitsa", яке вказано у Twitter-профілі "Руслана Боширова".
У своїх твіттах "Руслана Боширова-NedoUkraїnka" часто пише про Україну. І це – антиукраїнські дописи.
За ніком "NedoUkraїnka" Гугл пам'ятає Валентину Лісіцу. Вона – відома піаністка. Підтвердженням цьому є і посилання на YouTube канал "ValentinaLisitsa", яке міститься у Твіттер-профілі "Руслана Боширова".
І відома ця піаністка тим, що після агресії Росії стала на бік ворога. Вона їздила виступати на окупованих територіях Донбасу. А за свої твіти отримала славу проросійської особи.
І ось з подачі цієї Лісіци-Боширової переклад "офіційного Маніфесту" потрапив до таких українських ЗМІ, як Newsone. І, судячи з перекладу 23-го пункту, джерелом для українського перекладу від нардепа Романової також став твіт проросійського користувача Twitter. Прямо або опосередковано через якісь сайти.
Поява фейку "офіційний Маніфест"
"Лісіца-Боширова" була лише інформаційною ланкою між Францією та Україною. Саме після її твіттів на "офіційні 25 вимог" французьких мітингувальників звернули увагу українські медіа.
На це вказує наступний факт.
В Україні вперше про "25 вимог" стало відомо 9 грудня, коли їх переклала на російську "Лісіца-Боширова". А вперше "офіційний Маніфест" з’явився у мережі в ніч з 5 на 6 грудня.
Тоді у Фейсбуці створили сторінку "Charte des gilets jaunes", перекладається як Статут або Маніфест жовтих жилетів.
За 5 діб на сторінці розмістили по суті лише "офіційний Маніфест". Ще два дописи – подяки за репости. І жодного прізвища адміністратора сторінки або автора/авторів "офіційного Маніфесту".
Схоже на те, що сторінку створили лише для того, щоб "легалізувати" цей "Маніфест" для сайту "Le libre penseur". Бо "поважне видання" зробило репост з нової ФБ-сторінки (на той момент вона існувала лише годину!) за 6 (шість) хвилин після оприлюднення "офіційного Маніфесту". Чи не занадто швидко, якщо це робили різні люди?
Якщо подивитись, хто ще окрім "поважного" видання репостив допис з цим "офіційним Маніфестом", то побачимо тисячі ботів, чиї репости ніхто не лайкав.
Напередодні чергової акції "жовтих жилетів" журналісти відомої французької газети "Le Monde" намагалися дізнатися про вимоги протестувальників. У статті від 7 грудня йдеться про те, що у Фейсбуці існують сотні та тисячі груп, у яких відбувались дискусії "жовтих жилетів".
Журналісти відзначали, що спроби узагальнити думки мітингувальників є "непереборною проблемою". Бо сам рух не є однорідним.
Ця стаття "Le Monde" закінчувалась таким абзацем:
"Існує кілька списків вимог "жовтих жилетів", жоден з них не був одностайно схвалений, щоб вважатись консенсусним серед тих, хто вважає себе частиною руху. Але кілька днів тому з'явився новий "офіційний" список, в якому містяться нові пропозиції, такі як "Frexit" або вихід з НАТО".
Отже, журналісти "Le Monde" чітко вказали – єдиного списку вимог "жовтих жилетів" не існує.
Під новими пропозиціями "жовтих жилетів", серед яких Frexit та вихід з НАТО, скоріше за все, журналісти "Le Monde" мають на увазі "офіційний Маніфест", який опублікований на сайті "Le Libre Penseur".
Але "Le Monde" чітко вказує на якість цього документу, беручи у лапки слово "офіційний". Його вага така сама, як і десятків, сотень, а може навіть тисяч подібних списків, які складають в інших ФБ-групах "жовтих жилетів".
Цілі Росії в операції "Frexit" для України
У Франції нині триває розслідування щодо можливого впливу Росії на рух "жовтих жилетів". Там виявили 600 проросійських акаунтів у Twitter, які поширювали інформацію про французькі протести.
Чи могли росіяни використати один з таких акаунтів для проведення операції в Україні? Скоріше – так.
Аби переконатися у цьому, варто ще раз простежити ланцюжок, за яким до українців доставили інформацію про "офіційний Маніфест" французьких протестувальників. У ньому – 5 кроків і ключова роль проросійського користувача Twitter на третьому кроці. Саме на цьому етапі могли включитись росіяни і використати у своїх цілях маловідомий французький сайт. на більш ранніх етапах автору не вдалося знайти так званого "російського сліду".
1 крок: 5 грудня – створення фейкової ФБ-сторінки "офіційного Маніфесту";
2 крок: 6 грудня – репост "офіційного Маніфесту" французьким сайтом з ТОП-5000;
3 крок: 9 грудня – переклад на російську "офіційного Маніфесту" проросійським користувачем Twitter "Руслана Боширова-NedoUkraїnka";
4 крок: ніч 9-10 грудня – поширення та переклад на українську "офіційного Маніфесту" українськими ЛСД (лідери суспільної думки);
5 крок: 10 грудня – поширення "офіційного Маніфесту" в українських ЗМІ.
Для чого така медійна операція могла бути потрібна Кремлю?
Тут є щонайменше два варіанти.
Перший – підготовка до медіа-операції, під яку могли перевірити шляхи поширення інформації.
У медіа-операціях важливо знати, через які засоби комунікації та інформації можна ефективно поширювати фейки та пропаганду. У випадку з "офіційним Маніфестом" від французьких "жовтих жилетів" росіяни могли виявити слабкі ланки в інформаційному просторі України та перевірити, які ЗМІ і яким чином підхоплюють та поширюють фейки.
Другий – проведення медіа-операції в цілому або одного з її етапів.
Багато "інфікованих" українців відклали у пам'яті вимоги "жовтих жилетів", зокрема, вимоги виходу Франції з ЄС та НАТО. Таким чином в українців формується спотворене сприйняття подій: наче французи влаштовують акції протесту та безлад, бо хочуть, щоб їхня країна вийшла з міждержавних об'єднань.
І вже на наступних етапах на цей благодійний ґрунт ляжуть тези на кшталт: в які ЄС та НАТО Україна збирається вступати, якщо ті ж французи хочуть звідти вийти?
Посіяти сумніви серед українців щодо євроінтеграційних процесів – хіба не цього прагне Кремль? Цього.
Тож заради досягнення цієї глобальної мети і могла відбутися медійна операція з "офіційним Маніфестом", яку умовно можна назвати "Frexit".
Ми не знаємо точно, наскільки ефективною для росіян вона була. Наскільки інфікували українців поширені вітчизняними ЗМІ повідомлення про вимогу "жовтих жилетів" вийти з ЄС та НАТО.
Але ми добре побачили прогалини та слабкі місця в інформаційному полі країни: низький рівень медіаграмотності, погана робота ЗМІ з джерелами та перевіркою фактів. З цієї історії мали б зробити висновки як цілі редакції українських ЗМІ, так і самі українці. Хоча зробити це вони мали вже давно, щоб не пропускати такі інформаційні атаки на 5 році війни…
Олексій Братущак
