Припустимо, – особливий статус. Припустимо(!) – так звана "Амністія". Припустимо – деокупація.
Що обов'язково буде відбуватися в умовах відсутності будь-якої системи правосуддя в Україні? На порожнє місце державного суд прийдуть суди Лінча. Дуже багато злочинів, дуже багато тяжких злочинів було скоєно на окупованих територіях і російськими окупантами, і так званими "ополченцями", – люмпенами, посібниками окупантів. Народ не пробачить.
Ухвалення так званої "Амністії" ще більше погіршить ситуацію, бо злочинці опиняться під захистом закону, а люди, які постраждали від злочинців – поза законом. Спостерігаючи тривалий час за українськими правничою та судовою системами, я не вірю в розмови типу "під амністію не потрапляють люди, які вчинили тяжкі злочини".
Сама українська політична система не дозволить судити людей ані за сепаратизм, ані за злочини, включно й особливо тяжкі.
Тому: На звільнених територіях, які стануть територією, що «контролюється» Україною лише формально, почнуться суди Лінча. В цей процес втрутиться Росія. ФСБ продовжить займатися тим, чим вже тривалий час займається – ФСБ почне вбивати і чужих і "своїх", розгойдуючи ситуацію. "Своїх" вбивати дуже вигідно. По-перше – позбудуться небажаних свідків. По-друге – це привід вчергове тикнути пальцем на "кровожерну" Україну. ФСБ робила це в Грузії. ФСБ робила, робить, і буде продовжувати безкарно це робити й в Україні.
Російська пропагандистська машина організовує нову хвилю істерики про захист російськомовного населення. У стилі "Ви подивіться, що відбувається на підпорядкованих Україні територіях! Масові вбивства росіян! Повне беззаконня!". І до того подібне в цьому ж напрямку…
Але, справжнім завданням кремлівської пропаганди буде питання: "Якщо на знов повернутих Україні територіях починаються вбивства росіян, то хіба можна повертати Україні Крим?"
В результаті міжнародному співтовариству не залишиться нічого, ніж "з гуманних міркувань" ввести в Криму будь-який "особливий статус" зі "спільним управлінням". Ймовірно, Україна буде теж допущена до "спільного управління". Але свої інтереси в Криму пред'явить і
Туреччина, і кримсько-татарська громада. І росяни ТЕЖ тоді вимагатимуть відновлення так званої «історичної справедливості".
Це буде початок кінця. "Особливий статус", або "Автономія" в будь-якому вигляді гарантовано призведуть до неповернення до складу України частини території України.
Згодом, взяти владу в автономії в свої руки, для будь-якої з перерахованих сторін, буде вже справою техніки. Набагато простіше це буде зробити з теріторрією, яка має "особливим статус" ніж з територією, що є частиною України.
В цьому сенсі дуже показовою є кампанія, яка почалася вже в Турецьких ЗМІ:
Посилаючись на договір, що підписали 240 років тому Османська та Російська імперії (Кючук-Кайнарджийский мир), турецькі ЗМІ стверджують, що у разі проголошення незалежності Кримом, він автоматично увійде до складу Туреччини.
Так, відповідно домовленості, що була підписана російською імператрицею Катериною Великою 19 квітня 1783, Кримський півострів переходить зі складу Османської імперії до складу Росії.
Однак дуже важливим є пункт, який передбачає умову, що півострів НЕ проголосить незалежність і не може бути переданий третій стороні. В інакшому випадку Крим повинен автоматично бути поверненим під егіду Туреччини.
Але якщо Крим "захоче" приєднатися до Росії, то йому для цього необхідно проголосити незалежність від офіційного Києва.
І саме в цей момент, якщо відповідати всім нормам міжнародного права, Туреччина може заявити: "Беру під контроль управління Кримом».
З огляду на все написане, ухвалення рішення про створення протекторату і включення Туреччини (до речі, країни-члена NATO) до складу держав, що здійснюють протекторат над Кримом – стане точкою неповернення.
Крим має бути визнаним Україною без будь-яких додаткових умов. Автономії або особливі статуси є неприпустимими.
Автор @Prizrak_opery "агент кремля".
Посилання по темі:
Джерело: https://sunrise-ukraine.livejournal.com/9700.html (У даний час цей сайт закритий в наслідок скарг ферми російських тролів).