Річниця вигнання нацистів із Києва: Як боролися за столицю України у 1943 році

Сьогодні Київ відзначає 75-ту річницю вигнання нацистів зі своїх земель. Згадуємо, як тривали бої за столицю України під час Другої світової війни, пише сайт 112


Понад тиждень тому українці відзначали День визволення від фашистських загарбників – національне свято, присвячене вигнанню військ нацистської Німеччини та її союзників за межі сучасної території нашої держави під час Другої світової війни.

Сьогодні окремо згадують подвиг і шанують пам’ять всіх, хто брав участь у боях безпосередньо за серце України, її столицю – місто Київ, який під час тієї війни втратив десятки будівель, пережив підрив Хрещатика, всіх мостів та Успенського собору на території Лаври.

Важлива перемога і сильна гіркота: Як визволяли Київ від німців

У радянській воєнній історії битва за Київ відома як Київська наступальна операція. Вона проводилася Червоною армією за допомогою сил військ Першого українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна та Першої окремої чехословацької бригади у листопаді 1943 року й була частиною більш масштабного і кривавого бою – битви за Дніпро (серпень – грудень 1943 року).

Зокрема, події були такими:

Наприкінці вересня війська Першого українського фронту захопили плацдарми на правому березі Дніпра на північ і південь від столиці та почали думати, як вигнати з міста німців.

Переправа через Дніпро радянських солдатів. Історична правда

Вони завдали кілька ударів по противнику і зрозуміли, що для перемоги потрібно перегрупувати сили. Це вдалося зробити лише 24 жовтня.

1 листопада розпочався наступ з Букринського плацдарму, основною метою якого було скувати сили противника.

Карта наступу.Історична правда

Вранці 3 листопада головне угруповання фронту завдало удару. Після 40-хвилинної артпідготовки радянські війська безперешкодно просунулися на 1-2 км.

До кінця дня війська 38-ї армії разом з 5-м гвардійським танковим корпусом і з’єднаннями 60-ї армії просунулися на 5-12 км.

У підсумку першого дня операції 240-а стрілецька дивізія, яка безпосередньо завдавала удару на Київ і яку підтримували частини 7-го артилерійського корпусу, була вже в київському передмісті Пущі-Водиці. При цьому було відбито низку німецьких контратак, в яких брали участь підрозділи 20-ї моторизованої дивізії.

Вуличний бій в Києві. Історична правда

До кінця 4-го листопада частини 38-ї армії (51-й стрілецький корпус), незважаючи на підтримку 5-го гвардійського танкового корпусу 3-ї гвардійської танкової армії, змогли просунутися до Києва з півночі лише на 5-6 км, досягнувши передмістя Пріорка і північної межі міста.

4-5 листопада в бій вступили 1-й гвардійський кавалерійський корпус і 3-я гвардійська ТА, яка перерізала шосе Київ – Житомир на західній околиці Києва.

Визволенню столиці також допомогло форсування Дніпра 4 листопада силами 237-ї стрілецької дивізії в районі острова Козачий, що навпроти сіл Віта-Литовська та Пирогів, що знаходяться за 15 км на південь від Києва.

Зруйнований Хрещатик. Історична правда

Біля Віти-Литовської радянські частини змогли контролювати шосе, що веде до Києва на березі Дніпра. Таким чином, німці не могли перекидати підкріплення в Київ з району Букринського плацдарму.

Зранку 5 листопада противник почав відхід з міста по шосе на Васильків.

До ранку 6 листопада Київ було звільнено від німців.

Радянські війська проходять по вул. Хрещатик. Історична правда

Але остаточно завершилася Київська наступальна операція 13 листопада, коли противник відійшов за межі Житомира.

Перемога радянських військ під час боїв за Київ була вкрай важлива стратегічно і вплинула на подальший перебіг війни, але коштувала дуже дорого – понад 30,5 тис. радянських солдатів були вбиті, поранені або зникли безвісти, тоді як втрати противника становили 3,8 тис. солдатів.

За підсумком операції за мужність та героїзм були нагороджені орденами і медалями 17,5 тис. бійців та командирів радянської армії. На їхню честь пізніше було названо станцію метро “Героїв Дніпра”.

Квіти і зустрічі: Які заходи відбудуться до дня визволення Києва

Цьогоріч парламент постановив відзначити річницю визволення столиці від німецьких військ під час Другої світової війни по-особливому, адже йдеться про 75-у річницю.

Від самого ранку 6 листопада у парку Вічної Слави відбудеться урочиста церемонія покладання квітів до могили Невідомого Солдата, участь у якій традиційно візьмуть перші особи держави та міста. Її початок заплановано на 10:00.

Фото з відкритих джерел

Потім у Колонній залі Київської міської державної адміністрації відбудеться святкова зустріч керівництва міста з учасниками бойових дій Другої світової війни, представниками громадських організацій ветеранів війни та праці.

7 листопада планують привітати ветеранів війни, учасників антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил, які перебувають на лікуванні у Київському міському клінічному шпиталі ветеранів війни (Пуща-Водиця).

При цьому в київській мерії наголошують, що це далеко не всі заходи з нагоди 75-ї річниці вигнання з міста нацистів: низку інших буде проведено у всіх районах столиці – покладання квітів, виставки, кінопокази, зустрічі, концерти та ін.

Також обіцяють привітати ветеранів Другої світової війни, які перебувають у підпорядкованих спеціалізованих житлових будинках для престарілих та інвалідів, будинках-інтернатах та пансіонатах.

На час проведення всіх заходів буде забезпечена охорона громадського порядку в місцях проведення загальноміських урочистостей, а також чергування бригад швидкої та невідкладної (екстреної) медичної допомоги.

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *