Подзвін 333 дні на рік. МОУ започатковує церемоніал вшанування полеглих воїнів

На Покрову Україна започаткує скорботну церемонію – щодня поіменно згадувати  загиблих воїнів Дзвоном пам’яті в Міноборони. Меморіальний зал відкривається для всіх охочих

автор: Ліна Тесленко

На Покрову, 14 жовтня, на території Міністерства оборони України вперше “заговорить” Дзвін пам’яті. Щодня він буде згадувати військових Збройних сил України, які загинули за роки незалежності та є бойовими втратами.

Кожен удар – один загиблий. Тужливий подзвін навіть у гамірному місті чутимуть за кілька кілометрів.

“Це буде кожного дня. І в будні, і в вихідні. І у звичайнісінькі дні, і в найсвятковіші, – пояснює у “Фейсбуці” помічник міністра оборони Юрій Бірюков. – Щодня дзвін згадуватиме загиблих військових за всі роки. 14 жовтня – один, 15 жовтня – п’ять, 16 жовтня – сім, 17 жовтня – п’ять…”.

“Будуть дні, коли плач цього дзвону рватиме нас довгі десятки хвилин – майже 40 хвилин без упину. А будуть щасливі дні, коли він мовчатиме. І ми молитимемось, щоб він завжди мовчав у цей день”.

“Тихих” днів наразі всього 32 на рік. Днів подзвіну – 333.

Дзвін, 100 кг осколків і Зал із Книгою пам’яті

Дзвін є частиною меморіальної Зали пам’яті загиблих військових, будівництво якої завершується на подвір’ї Міністерства оборони (Київ Повітрофлотський проспект, 6). Цього тижня в приміщенні тривають останні оздоблювальні роботи. “Сподіваюся, ми встигнемо до 14 жовтня і все в нас вийде”, – каже Юрій Бірюков.

Ідея створення Зали пам’яті належить міністру оборони Степану Полтораку – як писала “Новинарня“, він підгледів теке під час візиту до Канади у квітні 2017 року.

Меморіал миру в парламенті Канади. Фото: МОУ

Канадський Меморіал миру розташований у будівлі парламенту в столиці країни, Оттаві.

Там міністр оборони побачив не просто зал для вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців, а “живу” функціональну споруду, де щодня згадують своїх полеглих героїв та проводять офіційні заходи.

“Кожен канадієць має можливість відвідати цю залу та вшанувати загиблих. Таке місце повинно бути й у нас, в Україні”, – сказав генерал армії Полторак після повернення до Києва.

Деякі речі з канадського меморіалу було запозичено для української Зали – наприклад, Книга пам’яті, сторінки якої перегортають щодня, а ще – тепла підлога всередині зали й система міжсезонного обігріву та кондиціонування.

В іншому наша Зала пам’яті – цілком унікальний і ні на що не схожий об’єкт.

“Степан Тимофійович зауважив: це не має бути капличка чи пов’язана із релігійним культом композиція, а наповнена світлом і енергетикою споруда – із відчуттям світлиці, винятково тріумфальна, але й не схожа на мавзолей”, – згадує в інтерв’ю Олег Приймачук, директор Центрального проектного інституту МОУ, який займався проектуванням будівлі.

Спорудження Зали пам’яті на початкових етапах. Фото: “Рубрика”

Споруда “мала бути невисокою й не низькою, вдалою за розміром. Із публічним виходом у місто та всередину території міністерства”.

“Ми переглядали історичні матеріали, разом із архітектором Андрієм Пашеньком (відомий участю в розробці меморіалів у Бабиному Яру – Авт.), почали креативні штурми, пробуючи адаптувати до локації різні ідеї. Дійшли того, що ця Зала матиме округлу форму, зовсім без кутів”, – розповідає Приймачук.

За його словами, існував альтернативний проект – волонтерський, із якого ЦПІ запозичив раціональну ідею пам’ятного знаку із дзвоном.

Фото: ФБ Юрій Бірюков

“Це товста зігнута металева пластина, імітована під броню, яка уособлює тіло українського війська, пробита різними калібрами зброї. Увінчує композицію дзвін”, – змальовує Олег Приймачук.

Через кольоровий вітраж у формі знаку ЗСУ – козацького хреста з тризубом, виконаного за технологією відомого американського дизайнера Луїса Тіффані, всередину Зали пам’яті падатиме світло, а стіни споруди будуть своєрідним мартирологом – на табличках викарбують імена загиблих українських воїнів.

Фото: ФБ Юрій Бірюков

Будуть вшановані полеглі не тільки під час війни на Донбасі, а й у миротворчих місіях, наголошує Юрій Бірюков.
За його словами, відлік ведеться з 1992 року, тобто практично з моменту незалежності України.

Фото: ФБ Юрій Бірюков

Буде тут і власне Книга пам’яті – її вже надруковано, 11 жовтня доставлено в МОУ.

Кожного дня вона буде розгорнута на сторінці з певною датою, де зазначено прізвища військових, які загинули цього дня в різні роки.

Наразі в Книзі – 32 чисті розвороти.

Як пояснює Бірюков, чотирьох загиблих 10 жовтня додадуть у Книгу протягом року, доки дійде черга розгорнути сторінки на цій даті.

Читайте також:
Чекайте на “Книгу пам’яті”. У Міноборони пояснили,
чому не оприлюднюють прізвищ загиблих в АТО

“Юрій Бірюков привіз 100 кілограмів осколків, які ми монтуватимемо у стелу [з дзвоном] так, немов вони застрягли там чи зрикошетили. Буде імітація кіптяви – дзвін ніби виходить з вогню, – розповідав про роботу над композицією Олег Приймачук. – Перед стелою стоятиме металева чаша – побита кулями й наповнена осколками. Це вражатиме й обов’язково братиме за душу”.

Фото: ФБ Юрій Бірюков

А ось додати металу з куль та уламків снарядів до сплаву самого дзвона не вдалося.

“Була така ідея – додати в метал дзвону справжні осколки, в тому числі й ті, які діставали з тіл наших хлопців, – розповідав свого часу на “5-му каналі” Бірюков. – Але ми наштовхнулися на юридичні перепони. Оскільки осколки й кулі є речовими доказами, нам цього не дозволили правоохоронні органи, тож вони чекають свого часу на появу в Гаазі. А дзвін було відлито із бронзи“.

Композиція із дзвоном буде розташована просто неба – за межами Зали пам’яті. Її оцинкували спеціальним розчином, що перешкоджатиме корозії. Отже, жодні стіни не заважатимуть його скорботному плачу.

Зал пам’яті буде відкритий для всіх охочих

Останні підготовчі роботи в Залі пам’яті. Фото: ФБ Юрій Бірюковс

Дзвін уже змонтовано на стелі, цього тижня вже розпочалися репетиції церемоніальної частини.

Церемонія вшанування розпочинатиметься щоранку о 8:45, а закінчуватиметься о 9.30.

Юрій Бірюков наголошує, що в деякі дні вона може тривати й довше, якщо кількість загиблих в цей день є дуже великою (в окремі дні серпня – до 300 душ).

Проводитиме церемонію рота почесної варти. Ударам дзвона передуватиме мелодія горна і барабана – її наживо виконуватимуть військові музиканти (музику спеціально написали для цих пам’ятних урочистостей).

Відео репетиції:

Зала пам’яті буде щоденно відчинена для всіх охочих із 8:45 до 18:00 – за винятком годин, у які відбуватимуться офіційні заходи та візити іноземних делегацій. Про такі дні будуть завчасно повідомляти, стверджує помічник міністра.

На самому дзвоні – тризуб УНРівського дизайну і гасло “Слава Україні! Героям слава!”, яке нещодавно стало офіційним вітанням у Збройних силах.

“Щоб зібрати гроші, продавали чашки. Порошенко купив свою за 30 тисяч”

Фото: ФБ Юрій Бірюков

Дзвін виготовили на пожертви, які збирали, зокрема, і через аукціони, де реалізовували лімітовану партію чашок з символікою ЗСУ.

Одну таку чашку – №1, за словами Бірюкова, придбав президент Петро Порошенко за 30 тисяч гривень.

За словами радника, Порошенко був готовий самотужки оплатити все виготовлення дзвону, але ідея була принципова – створити його на народні добровільні внески.

Чому 14 жовтня згадають лише одного полеглого

Дзвін протестували – він звучить чисто й дзвінко. Але на всю силу його ще не випробовували – вперше “на повні груди” він зазвучить під час церемонії 14 жовтня.

Цього дня – на Покрову, в День захисника України – згадають одного полеглого українського воїна.

Як повідомив “Новинарні” Юрій Бірюков, це боєць 51-ї окремої механізованої бригади Михайло Рибак із села Городище, що в Черняхівському районі Житомирщини. 20-річний юнак пішов з життя у 2014-му, внаслідок поранень, які отримав в бою під Волновахою.

Передбачається, що в церемонії вшанування візьме участь родина загиблого захисника України, анонсує Бірюков.

У прес-службі Міноборони “Новинарні” сказали, що план офіційних заходів на 14 жовтня оприлюднять найближчим часом.

Варто відзначити, що подзвін із МОУ лунатиме лише за військовослужбовцями Збройних сил України, це підтвердив “Новинарні” Юрій Бірюков. Він пояснив, що не враховуються небойові втрати, а також загиблі з інших силових структур.

Читайте також:
Небойові втрати в зоні АТО за рік скоротилися удвічі

Саме тому в Книзі пам’яті ЗСУ – лише одне прізвище загиблого 14 жовтня.

Тоді як на сайті волонтерського проекту “Книга пам’яті полеглих за Україну” вказано прізвища ще чотирьох бійців, які віддали своє життя за Україну 14 жовтня у 2014-му та 2016 роках:

• Євген Лабун (Національна гвардія України; загинув 2014 року під мінометним обстрілом під час прориву колони підкріплення до оточеного російськими бойовиками блокпосту № 32 біля села Сміле, Слов’яносербський район Луганської області);
• Олександр Москалюк (Національна гвардія України; 2014 рік – загинув у бою разом із Євгеном Лабуном);
• Богдан Крупніцький (16-а окрема бригада армійської авіації ПС ЗСУ, загинув 2014 року внаслідок нещасного випадку – отже, небойова втрата);
• Олександр Смирнов (14 омбр ЗСУ; обставини загибелі 2016 року не уточнені – як правило, в таких випадках ідеться про небойові втрати).

Чому меморіал і дзвін Міноборони не вшановують бійців Нацгвардії та МВС, загиблих в АТО?
Юрій Бірюков пояснює: “Ніхто не заважає МВС зробити у себе власний меморіал. Водночас є робоча група і ведеться спільна робота зі створення спільного меморіалу”.

“Там складна робота з конкурсами та архітектурними комісіями, але загальний меморіал теж буде”, – пояснив представник МОУ.

Читайте також:
Таймлайн втрат української армії: 2017-2018. ІНФОГРАФІКА