Суд Європейського союзу анулював рішення Ради ЄС від березня 2017 року про санкції, які були накладені на українського депутата-втікача Сергія Клюєва і діють до березня цього року.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, водночас Суд загальної юрисдикції, орган Суду ЄС, вирішив, що санкції можуть залишатися чинними до закінчення терміну оскарження, який, за словами судді, становить понад два місяці, і до розгляду самого оскарження, якщо воно буде.
Суд також ухвалив, що для продовження санкцій Рада ЄС має перевірити обґрунтованість внесення Клюєва до «чорного списку» і те, що він справді підпадає під критерії осіб, на яких накладаються такі санкції.
Суд ЄС визнав можливість того, що інформація, надана Раді Європейського союзу Києвом, може бути необґрунтованою і тим чи іншим способом призвести до ухвалення неадекватних рішень.
Тих фактів, які були надані на сьогодні, на думку суду, недостатньо для накладення санкцій. Обмеження можуть накладатися на особу, яку «ідентифікували як відповідальну за незаконне привласнення державних коштів», зауважив суд ЄС, але достатніх доказів цього щодо Сергія Клюєва не було надано.
При цьому суд повністю відхилив ту частину скарги Клюєва, в якій він просив визнати скасованими також санкції ЄС, накладені на нього в жовтні 2015 і березні 2016 року, мовиться в рішенні Суду загальної юрисдикції.
Продовжені Радою ЄС у березні 2017 року санкції проти Сергія Клюєва діють до 6 березня 2018 року.
Тим часом 20 лютого Радіо Свобода стало відомо, що санкції проти Сергія Клюєва на наступний рік продовжені не будуть: дипломати Європейського союзу мають намір продовжити дію санкцій проти колишнього президента України Віктора Януковича і багатьох його соратників, але виключити зі списку двох із них – депутата-втікача Сергія Клюєва і екс-міністра юстиції Олену Лукаш.
Як заявили дипломати, санкції щодо решти 13 осіб у списку 21 лютого будуть продовжені ще на рік. Серед цих 13 осіб – Янукович, його син Олександр, колишній прем’єр Микола Азаров, екс-віце-прем’єр Сергій Арбузов, а також брат Сергія Клюєва Андрій, який був головою адміністрації Януковича.
Ці санкції – заборона на в’їзд до ЄС і замороження активів на території Євросоюзу – були запроваджені навесні 2014 року проти осіб, яких у Євросоюзі вважають відповідальними за дестабілізацію становища в Україні, і відтоді кілька разів переглянуті й продовжені. Дехто з підсанкційних намагався оскаржувати їх у Європейському суді, але там щоразу вирішували, що чинні санкції запроваджені законно (хоча в кількох випадках заднім числом визнавали незаконність цих санкцій у період весни 2014 – весни 2015 років).
Народний депутат Сергій Клюєв від червня 2015 року перебуває в розшуку СБУ. У грудні 2015-го до Верховної Ради України надійшло подання тодішнього генерального прокурора України Віктора Шокіна на затримання й арешт народного депутата Сергія Клюєва. За даними прокуратури, подання пов’язане з «незаконними діями Клюєва, спрямованими на незаконне заволодіння «Межигір’ям» та подальше його утримання під час президентства Януковича».
