New York Times: українські посадовці наживаються на війні

Огляд світових ЗМІ за вівторок:

Кому війна, а кому вілли

Статтю про корупцію у військовій сфері України опублікувала New York Times.

Газета пише, що на тлі війни на Донбасі та значного зростання витрат на військову сферу в системі міністерства оборони України "буйним цвітом розквітла корупція". Боротися із цим ганебним явищем в оборонній сфері дуже важко, тому що всі контракти та угоди захищені грифом "таємно".

Американське видання зазначає, що увагу до цієї проблеми вкотре привернув випадок із закупівлею 100 машин швидкої допомоги для поранених військовослужбовців.

"Минулого місяця міністерство оборони України з гордістю оголосило про покращення медичної допомоги для поранених військовослужбовців завдяки закупівлі 100 нових машин швидкої допомоги. Проте ніде не згадувалося, що багато з тих швидких вже зламалися. І що вони були продані без тендера автотранспортною компанією, яка належить високопосадовцю, відповідальному за закупівлі для Збройних Сил України. І що той високопосадовець, Олег Гладковський, - це давній друг і діловий партнер Президента України Петра Порошенка", - пише New York Times.

І хоча нема жодних доказів, що пан Гладковський особисто вплинув на рішення віддати перевагу його компанії щодо придбання медичних автомобілів для армії, у цій справі чітко прослідковується "явний конфлікт інтересів", зазначає New York Times.

Газета наводить коментар нардепа і заступника голови антикорупційного комітету Верховної Ради України Віктора Чумака, який переконаний, що ніхто ніколи не дізнається про те, як приймалося дане рішення. "То все таємно", - каже він і додає - "злиття політики та бізнесу - це наша найбільша проблема."

Яскравим свідченням міцного зв'язку бізнесу та політики і тих статків, які він приносить, є шикарні вілли на південному узбережжі Іспанії, веде далі газета. "Вони належать Президенту Порошенку, пану Гладковському та Ігорю Кононенку, ще одному діловому партнеру президента, який очолює фракцію пана Порошенка у парламенті, - розповідає New York Times. - Жоден з них не задекларував іспанську власність у річній декларації статків, що є обов'язковим для високопосадовців."

"Пан Порошенко сподівається на переобрання у наступному році. Він позиціонує себе як лідер, який заново створив українську армію і зміг дати відсіч президенту Росії Володимиру Путіну. Проте у свідомості пересічних українців конфлікт з проросійськими сепаратистами повільно мутує, перетворюючись із героїчної боротьби на ще одну діру для збагачення та корупції", - підсумовує New York Times.

Вперед в темне минуле?

Washington Post висловлює занепокоєння через зростання радикалізму та антисемітизму в Європі.

"Європа переписує темні сторінки своєї історії через закони, риторику і насилля", - вважає газета.

Чим закінчиться "історична криза" між Україною та Польщею?

Чому Польща пішла в наступ на "українських націоналістів"?

Видання пише про прихід до влади праворадикалів в Австрії та Німеччині, що закликають до масової депортації мігрантів, зростання антисемітських та антимусульманських настроїв в Угорщині, Чехії та Великій Британії, а також сумнозвісний закон про Інститут Національної Пам'яті, який з-поміж іншого забороняє говорити про причетність поляків до Голокосту.

Washington Post нагадує, що закон наробив чимало галасу в світі - від США та Ізраїлю до України. Газета цитує історика і головного редактора популярного польського видання Gazeta Wyborcza Адама Міхніка, який розповів, що його ухвалення вже призвело до нової хвилі неприязного ставлення до євреїв в країні. "Я не пригадую нічого подібного з 1968 року", - каже пан Міхнік.

"Факт залишається фактом", - додає Washington Post. - "Історики задокументували злочини на ґрунті антисемітизму, вчинені громадянами Польщі."

Washington Post намагається розібратися, чому так відбувається. "У Польщі, так само, як деінде у Східній Європі, історичний ревізіонізм не є чимось новим. Протягом десятиліть, у повоєнні та пострадянські часи, історію з легкістю переписували, аби отримати певний політичний зиск. Тому багато хто вбачає в так званому законі про Голокост повернення до часів, коли ідеологія диктувала історію", - вважає американська газета.

Колишній радник виборчої кампанії Дональда Трампа Рік Гейтс вирішив укласти угоду зі слідством щодо російського втручання у президентські вибори 2016 року, аби зменшити термін свого ув'язнення, повідомляє британська Times.

Очікується, що пан Гейтс визнає себе винним у шахрайстві і відмиванні коштів і погодиться надати свідчення проти екс-керівника виборчого штабу нинішнього президента США Пола Манафорта, пише газета. Крок пана Гейтса може збільшити ймовірність того, що й пан Манафорт піде на угоду зі слідством щодо зв'язків оточення пана Трампа з Кремлем.

У 2017 році Пол Манафорт і Рік Гейтс були затримані американськими правоохоронцями за звинуваченнями у низці злочинів, включно із відмиванням, зокрема, 12 мільйонів доларів, отриманих від партії колишнього президента України Віктора Януковича. Обидва відкидали звинувачення у правопорушеннях. Рік Гейтс є давнім партнером пана Манафорта, з яким він протягом десяти років працював у різних країнах Східної Європи.

Times додає, що два інших колишніх члени команди пана Трампа - екс-радник з питань національної безпеки Майкл Флін та екс-радник з питань зовнішньої політики Джодж Пападопулос, вже певний час співпрацюють зі слідством. Вони також публічно визнали, що раніше брехали слідчим з ФБР.

Газета також нагадує, що кожен новий поворот у справі можливого втручання Росії у президентські вибори 2016 року наражалися на потоки твітів пана Трампа, які спростували такі припущення.

Колір має значення

Сірі білки розумніші та сильніші за своїх рудих родичок, повідомляє британська Daily Mail, посилаючись на результати дослідження британських вчених.

Дослідники з університетів Екзетеру та Едінбурга виявили, що сірі білки більші за розмірами і жорсткіші за рудих, тому що вони більш кмітливі, пише газета. Наприклад, аби дістати горіх, сірі білки більш ефективно нагинали та підштовхували гілки дерева. За даними дослідження, збагнути, як скоріше і простіше дістати їжу змогли 91% учасниць дослідження сірої "масті" і 62% червоної.

Така здатність краще вирішувати проблеми могла б бути причиною того, що сірі тваринки домінують як популяція - у світі їх в 15 разів більше, аніж рудих білок.

Підготувала Наталка Матюхіна, Моніторинг ВВС