Доступність посилання

ТОП новини

В Україні – «церковні гоніння» чи протидія впливу Кремля?


Учасник одного з мітингів біля Києво-Печерської лаври (фото архівне)
Учасник одного з мітингів біля Києво-Печерської лаври (фото архівне)

Київ – Релігійні організації, пов’язані з Росією, зобов’язати перереєструватися та погоджувати призначення своїх керівників із урядом, а в разі проявів неповаги до українського суверенітету чи інших конфесій, надати владі можливість їх закривати. Водночас релігійним громадам надати право переходу в іншу конфесію. Про це йдеться в законопроектах, які сьогодні має розглянути Верховна Рада. В Українській православній церкві (Московського патріархату) вже назвали ці ініціативи обмеженням релігійної свободи та «церковним рейдерством», та анонсують масові протести. Автори цих змін пояснюють їх потребами національної безпеки, думки ж експертів – розділилися.

Законопроект, внесений до порядку денного парламенту під номером номером 4511, передбачає особливий статус і умови роботи для релігійних організацій «керівні центри яких знаходяться у країні-агресорі». У документі не згадуються ані назви церков чи релігійних громад, ані якась конкретна країна: він лише посилається на державу, яку визнала агресором Верховна Рада. Ідеться про постанову 1854, якою український парламент у січні 2015 року визнав державою-агресором Росію та звернувся до ООН та міжнародних організацій з вимогою «не допустити безкарності» Росії.

Законопроект «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором» зобов’язує релігійні об’єднання, що керуються з Росії, укласти угоди з урядом про те, що вони не ставитимуть під сумнів суверенітет, територіальну цілісність та закони України, а також поважатимуть інші релігійні організації в Україні. Зі свого боку, держава за це гарантуватиме їм безперешкодну діяльність в межах українського законодавства. Ще такі організації мають змінити свій статут відповідно до цієї угоди, та перереєструватися.

Також проект закону передбачає, що керовані з країни-агресора релігійні об’єднання погоджуватимуть з урядом призначення свого центрального та регіонального керівництва.

Якщо ж держава виявить з їхнього боку антиукраїнську діяльність чи неповагу до інших релігійних об’єднань, уряд має право припинити роботу церкви-порушника закону в Україні.

Отже, теоретично будь-яка релігійна громада, якщо вона керується з Росії, підпадає під дію цього закону, визнають його автори. Але наразі офіційна негативна реакція пролунала лише від Української православної церкви (Московського патріархату).

Серед авторів законопроекту – координатор групи «Інформаційний спротив», член комітету Верховної Ради з нацбезпеки і оборони Дмитро Тимчук.

На його думку, метою законопроекту є не релігійна дискримінація чи обмеження свободи слова, а дотримання національної безпеки.

Представники певної релігійної організації, підпорядкованої іншій державі, з весни 2014 року виконували функцію антиукраїнського пропагандиста
Дмитро Тимчук

«Є дуже негативний досвід того, як представники певної релігійної організації, підпорядкованої іншій державі, з весни 2014 року виконували функцію антиукраїнського пропагандиста, а представники цих організацій вчиняти терористичну діяльність та працювали на користь угруповань «ДНР» та «ЛНР». Представники цієї організації відчувають, що мають карт-бланш та повну безкарність. Адже наразі немає ефективних законних методів припинити їхню антиукраїнську діяльність. Тож ми намагаємося забезпечити національну безпеку України якраз через такі досить цивілізовані інструменти», – стверджує Тимчук.

Ще один законопроект на цю ж тему під номером 4128, поданий групою депутатів з ініціативи представника «Народного фронту», заступника голови комітету з культури і духовності Віктора Єленського, містить зміни до норм законодавства, які передбачають умови переходу громади вірян від одної церкви до іншої. В разі ухвалення цього документа для цього достатньо буде провести збори, на яких більшість членів громади проголосує за нову версію її статуту, ідеться в тексті законопроекту.

Однак зміст цього документа навмисно спотворюють священики Московського патріархату та проросійські медіа, наголосив Єленський у коментарі Радіо Свобода.

«Законопроект уточнює, в який спосіб має здійснюватися норма вже чинного закону про право релігійної громади змінити свою юридичну підлеглість. Однак цей документ перебріхується Московською патріархією, яка прагне в усьому бути корисною Кремлю. Це молитовне стояння під парламентом – суто політична акція, жоден з учасників якої, я впевнений, не читав цього законопроекту», – стверджує депутат.

Віктор Єленський уточнює: підготовані ним зміни до законодавства, які прописують механізм переходу релігійної громади до іншої конфесії, не суперечать іншим українським законам. Більше того, вони відповідають рекомендаціям Європейського суду з прав людини, які він зробив у справі «Свято-Михайлівська парафія проти України». Ідеться про те, що релігійна громада добровільно перейшла з Московського патріархату до Київського, однак прихильники УПЦ (МП) зрештою захопили приміщення церкви силою, а українські суди – закрили справу щодо цього.

Православні Московського патріархату з’їжджаються під парламент, щоб помолитися і «напоумити депутатів»

Представники парафій і монастирів з різних єпархій УПЦ (МП) мають намір зібратися під стінами українського парламенту 18 травня о 9-й ранку щоб провести «молебень про напоумлення народних депутатів». Це стало наслідком інформації про включення законопроектів №4128 та №4511 до порядку денного сесії Верховної Ради, заявив 17 травня на прес-конференції голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП) єпископ Ірпінський Климент. Він назвав те, що відбувається, «безпрецедентними подіями» в новітній історії країни: на його думку, «держава приймає абсолютно репресивні дискримінаційні законопроекти». Він пояснив, що ці законопроекти направлені не просто проти УПЦ (МП), а проти власних громадян.

Церковним рейдерством та обмеженням релігійної свободи з боку держави називає останні законодавчі пропозиції депутатів щодо церков в Україні заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ (МП) отець Миколай Данилевич.

Якщо в нас будуть забирати храми в Західній Україні, то я не виключаю, що в інших конфесій забиратимуться храми у Східній та Південній Україні
священик УПЦ (МП) Миколай Данилевич

«Це повертає нас у радянські часи, коли мільйони вірян та тисячі священнослужителів хочуть поставити під тотальний контроль держави. Ми будемо протестувати всіма законними та легітимними способами проти ухвалення цих законопроектів. Інакше – вибухне вся Україна, – попереджає священнослужитель. – Якщо в нас будуть забирати храми в Західній Україні, то я не виключаю, що в інших конфесій забиратимуться храми у Східній та Південній Україні».

За словами отця Миколая Данилевича, лише за останні дві доби віряни зібрали понад 300 тисяч підписів проти згаданих законопроектів.

Між тим, в Україні мають місце випадки, коли віряни разом із храмом переходять від Московського до Київського патріархату.

Тим часом в частині українських міст священики Московського патріархату ще 17 травня ініціювали протести проти можливих законодавчих змін щодо діяльності церков.

Так, у Запоріжжі у Покровському соборі у середу відбулося «молитовне стояння» священиків Української православної церкви Московського патріархату та вірян цієї церкви проти законопроекту «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором».

Первинно акцію планували провести в центрі міста під стінами Запорізької ОДА. Втім, після зустрічі з очільником регіону Костянтином Брилем та підписання з ним та католицьким епіскопом Яном Собілом спільного звернення до народних депутатів з проханням проаналізувати всі нюанси зазначених законопроектів, місце проведення акції було змінено.

«Ми планували цю акцію, «молитовне стояння» перед облдержадміністрацією. Ми мали дві мети. Перша – це помолитися. Друга – донести нашу точку зору до депутатів Верховної Ради. Губернатор взяв від нас функцію донести нашу точку зору до представників парламенту. Тому я вважаю, що загальна молитва має відбуватися в храмі. Ці законопроекти дають свободу рейдерським захопленням наших храмів. Хто ратує? Ці законопроекти обговорювали на Всеукраїнській раді церков. Всі конфесії висловилися проти, окрім конфесії церковних «сепаратистів», які називаються в ЗМІ Київським патріархатом», – розповів отець Лука, митрополит Запорізький і Мелітопольський УПЦ (МП).

Наявність організаційного та економічного зв’язку з керівництвом церкви, що знаходиться у Російській Федерації, запорізькі представники УПЦ (МП) відкидають.

«Я не знаю як на мене впливає Москва. Патріарх Московський без мого відома не може приїхати сюди. Покажіть мені хоч одну платіжку, де б я заплатив чи перерахував кошти на Москву. Подивіться всі документи юридичні, статутні, хто є засновником Української православної церкви. Собор. Хто є члени Собору? Єпископат, священники та віряни, монахи. Громадяни України. Жодного відношення російська держава чи її представники не мають до нас. Єдність у нас – канонічна, молитовна єдність», – заявив митрополит Лука.

Між тим, у статуті УПЦ (МП) у п’ятому пункті вказується, що ця організація є «самокерованою частиною Руської Православної Церкви», тобто зв’язок з Росією цієї конфесії підтверджений в її ж установчих документах. Чи в разі ухвалення змін до законодавства держава вимагатиме зміни в статуті цієї норми – наразі невідомо.

Голова УПЦ (Московського патріархату), митрополит Онуфрій (Березовський) у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року
Голова УПЦ (Московського патріархату), митрополит Онуфрій (Березовський) у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року

У середу ввечері групи вірян та представників УПЦ (МП) автобусами виїхали з Запоріжжя та інших великих міст до Києва, щоб долучитися до протесту під стінами Верховної Ради.

Тим часом представники Московського патріархату вже доводять свою точку зору щодо змін релігійного законодавства у Європарламенті.

Політолог Константин Бондаренко, який брав участь у прес-конференціях разом з представниками Української православної церкви (Московського патріархату), звернув увагу на те, що УПЦ досі лишається чи не єдиним інститутом, що об’єднує всю Україну – і Крим, і непідконтрольні райони Донбасу. Він каже, що «намагання вжити щодо цієї церкви репресивні заходи показує деструктивність позиції деяких політиків по відношенню до своєї держави та народу України».

Такої ж думки дотримується політолог, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. Він нагадав про результати нещодавнього дослідження, яке провела соціологічна фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс» при Інституті соціології НАН України, за яким 61% українців виступають проти будь-якого втручання держави в релігійну сферу.

З подібними заявами виступили й опозиційні депутати, Один з них, екс–регіонал, а нині позафракційний Андрій Деркач. Згадані законопроекти є «цілеспрямованою дискримінацією найбільшої релігійної громади (України – ред.)» та порушенням української Конституції, пише Деркач у соцмережах, скликаючи вірян на протест.

Серед аргументів проти змін до законодавства про релігію в УПЦ (МП) теж наводять думку про те, що вони є найбільшою конфесією в Україні, але при цьому зазнають тиску.

Іншу ситуацію показують соцопитування. Так, фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у своєму дослідженні в усіх регіонах України виявив, що в середньому понад 44% українців є вірянами Київського патріархату, тоді як Московського – 20%, а близько 11% – належать до Української греко-католицької церкви.

Подібні цифри показує спільне опитування, зроблене Центром соціальних і маркетингових досліджень SOCIS, Соціологічною групою «Рейтинг», Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Можливі наслідки зміни законодавства про релігію: розкол суспільства чи «релігійна міграція»?

В Україні зберігається ризик розколу суспільства за тими чи іншими лініям поділу, стверджує архієпископ Харківський і Полтавський Української автокефальної православної церкви Ігор Ісиченко. Але додає, що «більшого ризику розколу, ніж несе УПЦ (МП), важко уявити». Що ж до двох законопроектів, які змінюють умови діяльності релігійних організацій, Ігор Ісиченко побоюється, що посадовці, які отримають додаткові важелі впливи на церкву, не обов’язково відстоюватимуть інтереси України.

Політика державного протекціонізму зазвичай погіршує релігійну ситуацію та стосунки різних конфесій на місцях. Сподіваюся, під час обговорення у парламенті депутати виправлять ті недоліки
священик УАПЦ Ігор Ісиченко

«Політика державного протекціонізму зазвичай погіршує релігійну ситуацію та стосунки різних конфесій на місцях. Сподіваюся, під час обговорення у парламенті депутати виправлять ті недоліки законопроекту, які дають змогу волюнтаристськи тлумачити його положення», – сподівається священнослужитель.

УПЦ Київського патріархату, так само як офіційні представники інших релігій, зі свого боку, взяли паузу щодо оцінки цих законопроектів.

Андрій Юраш, релігієзнавець та директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури визнає, що законопроект номер 4511 дійсно має ознаки обмеження релігійної свободи, однак пояснює їх «неоднозначною роллю УПЦ (МП)» у подіях на сході держави.

Зараз привід для спокійного, адекватного, паритетного, системного обговорення цих проектів став приводом для нагнітання істерії, пробування сили і доведення певних абсолютно спекулятивних речей
Андрій Юраш

«Законопроект 4511 був ініційований великою групою депутатів і який став наслідком цієї ідеологічної ситуації, яка пов’язана з українською православною церквою і її неоднозначною роллю у процесах, які сталися на сході України під час фактичної війни. Другий дуже важливий момент – це ми бачимо, що зараз привід для спокійного, адекватного, паритетного, системного обговорення цих проектів став приводом для нагнітання істерії, пробування сили і доведення певних абсолютно спекулятивних речей. Наприклад, вражаючою за рівнем маніпулювання була прес-конференція кількох аналітиків, які репрезентують саме цю проросійську позицію в українському релігієзнавчому просторі, а також одного з ієрархів української православної церкви архієпископа Климента. І для мене, власне, ця прес-конференція була прикладом того, що насправді ніхто навіть не збирається дискутувати по суті цих законодавчих змін, які пропонує закон 4128», – стверджує Андрій Юраш.

Він припускає, що в УПЦ (МП) є установка: «не можна йти на жодні поступки, на реалізацію будь-яких об’єктивних ініціатив», попри те, що в релігійному просторі України є величезний конфліктний потенціал.

Так, представник Мінкульту згадує той факт, що українські релігійні громади продовжують змінювати своє підпорядкування (останні два випадки – перехід вірян у Тернопільській та Хмельницькій області під юрисдикцію УПЦ (КП).

«В обох випадках є невелика група тих, хто не хоче з цим погоджуватися, створюється конфлікт. Скажіть, будь ласка, чи може держава постійно спостерігати за тим, що уже в більше ніж сотні випадків виникають подібні конфлікти? Для того власне і запропонований законопроект, щоб надати механізм вирішення конфліктних процесів», – каже він.

І Андрій Юраш, й інші фахівці стверджують, що процес «релігійної міграції» через зміни до законодавства, які спрощують перехід громад між конфесіями, не стане масовим.

Так, моніторинг Мінкульту за останні роки засвідчив 150 фактів переходу громад до іншої церкви, близько 80 із них змінили УПЦ (МП) на УПЦ КП, але й щодо інших конфесій відбуваються подібні переходи. Андрій Юраш стверджує, що цей процес не є масштабним, проте він відображає «реальне об’єктивне суспільне замовлення».

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Створення єдиної української помісної церкви є неминучим – прем’єр-міністр Гройсман

Місіонери Московського патріархату нав’язують Україні «русский мир»​

«Ми молимося за об’єднання українського православ’я» – глава УГКЦ Святослав Шевчук

Ми перейшли до Київського патріархату через антиукраїнську позицію багатьох священиків УПЦ (МП) – протоієрей Сергій Дмитрієв

«Помісна церква обов’язково буде. Процес об’єднання вже почався» – патріарх Філарет про Бога, Україну і війну

Справа Новинського. Початок кінця «канонічного» православ’я в Україні?

Несподівана заява Московського патріарха Кирила про українську церкву

Єдина помісна церква України. Прихильники і супротивники

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

  • Зображення 16x9

    Євгенія Назарова

    Співпрацює з Радіо Свобода з 2015 року. Народилася в 1985 році у Запоріжжі. У 2007 році закінчила історичний факультет, а у 2011 році – аспірантуру Запорізького національного університету. Має ступень кандидата історичних наук. Із 2013 року працює у сфері журналістики.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG