Вона господарювала там у мирі й тиші, доки 29 березня не прийшли росіяни. Що не знищили, те вкрали, каже вона, виделки та ложки, взуття з ніг пенсіонерки. "Вони - як сарана", - каже вона мені, заламуючи руки, заново переживаючи свою травму.
Оновити