"Я кілька днів думав, чи розмістити цей допис, але так мене востаннє дістали всілякі захисники так званих російськомовних українців, що вирішив таки написати.
Позаминулого тижня був увесь день на судових засіданнях у познанському апеляційному, кримінальному суді. Суд розглядав 14 апеляцій, 6 було - від громадян України. Мені вже стало моторошно, коли я осмислив, що майже половина всіх засуджених за злочини - українські громадяни.
Виявилося, вони всі російськомовні, я зітхнув з полегшенням.
Для всіх них був перекладач української мови.
Усі вони нічєво нє панімалі, алу суд це не вразило, суддя - головуючий сказав, що українські громадяни мають знати українську мову і годі.
Їхня поведінка була жахливою, хамили, кричали, треба було їм безліч разів звертати увагу. Перекладач сказав, що не буде перекладати з російської...
...Суддя - головуючий сказав, для нього це відмова від пояснень. Але кожному дали змогу щось сказати, хоча і не перекладали.
Один з них просив задовольнити його апеляцію. Він сказав, що не хоче бути видвореним до України, бо ненавидить Україну, це країна бандитська, кримінальна, бидляча а люди там - усі розумово відсталі.
Я розумів, прокурор розумів і судді (такого були віку), теж зрозуміли.
Усім відібрало мову.
Один суддя не стримався і російською йому сказав: "Я вперше щось таке чую, я судив найстрашніших злочинців, але жодний такого про свою країну не говорив. І сказав: якщо ви так ненавидите країну, яка є вашою батьківщиною, то тим паче ви ненавидітимете Польщу, вам тут не місце".
Ось, вам "русский мир". Приповз до Польщі. Надіюся, ми собі дамо з ним раду.
Я щодня допомагаю українцям, надаю їм консультації. Ніхто з українськомовних не звернувся до мене з кримінальною справою. Я ніколи такого не чув. А росіяни з України?..
Оновити