Хороші туфлі за 20 крб можна було купити у чеха із рук на вході у магазин, рукавиці шкіряні на барахолці - за 5 крб. Джинси - із рук за кілька зарплат.
До олімпіади у 1980 р. появилася ПЕПСІ в маленьких пляшечках. Ми у Львові привикли до пива Львівське, Ризьке, портер (чорне) та інших, які випускав завод на 60 % Жигулівське та 40 % сортове і переважно на експорт.
А ось вже із 1982 р. (якраз я закінчив аспірантуру) вже можна було купити вільно джинси будь яких лейб. У магазині розкладені по 20 видів. І так тривало десь до середини 80-их, коли зникло все.
я із Києва для цілого відділу віз масло по 3.50, ковбасу РУЛЕТ по 3.50 чи молочну по 2.20. Собі у столі замовлень біля Золотих воріт міг замовити банку кави, кг копченої ковбаси чи банку горошку із майонезом.
Із Харкова віз упаковки порошку для прання, із Москви із універів столиць країн РЕВ все барахло із кросовками, рубашками із манікурними наборами.А далі вже та
Santa, Як би хто не оцінював роки життя СССР із 1917 до 1990 р., то життям хоч би трохи нормальним можна визнати кілька років із 1980 до десь до 1985 року.
Все. В усі інші роки було виживання.
Я пам'ятаю ще 50-ті роки і бачив на житті діда із бабою та наше із батьками. До реформи грошової 1961 р. за 1 крб можна було ЩОСЬ купити у магазині. Хоч так, вибір був невеликий - пляшка горілки біля 2.50 руб., 1оо г цукерок ПОДУШЕЧКИ по копійках, тюлька 100 г - 7 коп. Але пляшку пусту здати в магазин - 12 коп., яйце здати - 7 коп.
Вже після грошової реформи та за 10 коп = рівним колишнім 1 крб. вже нічого не купити. Люди без паспортів прив'язані до колгоспу, хіба виїхати по орг. набору в Сибір чи Херсонську область.
Вже із 1965 р. люди почали отримувати якусь зарплату, робітники на заводах почали переодягатися на роботі.
Із 70-их роках виживали як хто міг. Зарплати малі, дефіцити поголовно, але поїхали в СССР туристи і повезли барахло, яке можна було на барахолці купити. Хороші туфлі у
Для совкодрочеров.
170 в месяц - период брежневского застоя. С перспективой попасть в Афган (для брата, я уже отслужил)
При "перестройке" которую бестолочи клянут, появилась возможность работать а полную силу без ограничерий и начальницкого произвола. На основной работе 250-300 плюс160-180 компенсации за личный транспорт плюс на второй работе по патенту столько же или+. Так что с 88 до 90 в деньгах семья недостатка не знала. За год с хвостиком отложил 8000 руб на машину и дома это никто не заметил, жили как раньше, хотя третий киндер появился. Пахал по черному, но видел результат. В сберкассе барышни улыбаться украдкой начали - примелькался. Машину успел купить. Потом все рухнуло, через два года за такие-же деньги купил четыре белоцерковских покрышки к машине Позже, после милллионов, и вояжей на Польшу и Германию слегка сменил деятельность. Работа более денежная но и более сезонная. В сезон от 40 до 150$ в день, но это брутто минус расходы. 2006-2009-й многие потом вспоминали
Ты в очко себе "крейдяний фільтр" поставь, дегенерат - будешь "на выходе" продукцию концерна АВК получать...
Сперва маупе нужно "расширить колозор", иначе "крейдяний фільтр" не влезет... От реально, такого эталонного, реликтового дегенерата, как Ванька Какин, даже представить трудно. Самородок. Глыба просто таки.
Хотя сельский щитавод, публикующий свои многотомные "мемуары", составляет Ваньке Какину серьёзную конкуренцию
у прод. І хоч для профспілки включали всіх членів. але вони не брали, то забирали інші за бажаннями. М'ясо ніколи із холодильника не виводилося.
Життя в цікавій роботі та відрядженнях проходило насичено і цікаво. Але сказати, що в СССР було хоч кудись як добре, то не можна. Я заперечував колгоспи. Я критикував відношення науки та практики. Я критикував і партію і керівників у партії. Я це добре розумів і тут. Але реально побачив, коли вперше поїхав по заграницях. був у Берліні, Дрездені, Ерфурті, в Празі, Пльзені і Маріанських лазнях, в Будапешті і т.д.
До того об'їхав СССР вздовж і впоперек. Знаю чудово Львів, Київ, Одесу і Краснодон, Ленінград і Вільнюс із Ригою і т.д.. Але сказати ЩОСЬ добре, крім свого життя не можу. Знаю і ділю життя СССР по десятиліттях - 50-ті, 60-ті, 70-ті, 80-ті і 90-ті роки. Можу оцінити кожне за рівнем життя і свого місця там. І видно, в яких умовах ми виживали та як у світі жили.
Я ни разу за прошлым не жалею, но и розовыми соплями за ним не исхожу.
Кожна людина при свідомому розсудку може бачити позитивне у своєму житті при будь-яких обставинах. Я пройшов життя ніби на передовій у боротьбі за світле майбутнє. зарплату мав завжди пристойну. У колгоспі мав оклад у 207 руб, але в кінці року порядно отримували премії. В останній рік за показниками мав 23 оклади. але умови були різні і не більше 12. До того ж районні керівники МАЛи право і собі по пару окладів зменшувати. Але для життя в ТОЙ час вистачало.
Потім в науці будучи завлабом чи заввідділом мав оклад 270-310 руб. і також вистачало. В останні роки СССР дозволяли за впровадження та госпдоговірну тематику до 40 % у премії брати.
Але також мали різні умови до зарплати. скажімо, на кожне свято могли на відділ виписати у господарстві кабанчика на 150-170 кг живої маси. У відділі ділили на працівника. а в мене більшість мали своє господарство і хоч включали
Santa, И это при "совке"? Где средняя зарплата 180 - 200 руб. при курсе "бакса" магазина "Березка" составляла 18 - 20 дол. в месяц. Ну ты давай тормози, а то и наш супер "мульёнэр" Ланецкий рядом с тобой нищебродом выглядеть будет.
А 100-150$ в день слабО? Без описанной "экзотики"?
Ума не хватает. Учись!
то имел бы давно хатынку в Хелме, рядом с Ланецким
Дурилка картонна, кому ти по вухам "ездишь"?!!! Ти при СССР отримувало " 100 -150" доллярів у день????? От же дурогон...
А якщо ти зараз їх отримуєш - чому віснеш днями у неті, а не відтягуєшся десь на Кіпрі чи у Єгіпте???
У дупу собі їх засунь, якщо не можеш грошима користуватися, убогоє...
Це десь між Зугресом та Торезом? Це убогоє немає грошей навіть газом отапливатися!
Что то ты окончательно забрехался. То ты ныл о зарплате 175 руб. с 5-м разрядом, и что 5лет за "шабашки". а то вдруг сразу "мульёны" стал зарабатывать. Ну это наверное уже поле развала "совка". тогда мы все "мульёнерами"были, ну в конце 90-х. Так что ты если гонишь на "совок", то не пи*ди что при совке 500 руб это херня. А о своей зарплате я не писал. а о зарплате рабочих.
Vlad Buskov,
Точно дурачок
Я ни разу за прошлым не жалею, но и розовыми соплями за ним не исхожу.
600 рублей? В Месяц? На жаре, высоте и в мороз?
А 100-150$ в день слабО? Без описанной "экзотики"?
Ума не хватает. Учись!
Если бы не сезонность и не дети растущие (вместе с потребностями) то имел бы давно хатынку в Хелме, рядом с Ланецким
ЗЫ Ни разу не считаю себя миллионером, даже средним классом не считаю. Дети точно дальше пошли.
Мнение типичного придурка, начавшего работать после развала сесесера.
По поводу меня - попал пальцем прямо в жопу, откуда и вытянул свои "выводы"
В отличии от многихи многих страдальцев "за стабильность" ни дня не работал в конторах где годами зарплаты с половины или вообще не платили. И с рождения второго ребенка - две-три работы и халтуры, позже работа по патенту + без патента. Так что твои копейки только улыбку вызывают
Ты из лимиты, что в столицу перла и общаги забивала?
Не. Й нафік не треба. Мені й дома гарно. Це Тузік ліміта з Крижополя бабушку з комуналки уморив за "прописку у центри", та лайнецкому пришлося на трьох одружитися, щоби стати "потомственним киевлянином"...
Унас на участке средняя зарплата у рабочих, в том числе и электриков 400- 600рублей б
Підтвержую. "Працював" у "фірмЄ" ТЕМ (теплоенергомонтаж) "слюсар по монтажу теплових та атомних електростанцій" 3 розряду (самий низний). отривував з/плату від 380 до 450 рублів. У бригаді були "рекси", котрі працювали слюсарями по монтажу на Южноукраїнський АЕС та на Кримской АЕС - отримували 700 -900 рублів, а бригадири 1100- 1200 рублів...
Vlad Buskov,
Ты из лимиты, что в столицу перла и общаги забивала?
Помню. На Бакинской три силосные башни (типа "гостинки") от "Артема" по 250+ "кватир" в каждой.
Чо приперлись, не было "сладкоесть" дома?
Типа "за культурой"? За двадцать лет ни разу в театр?
Ни в чем не упрекаю, но коренной киевлянин по 25 лет в очереди стоял. А "культуртрегеров" квартирой заманивали на работы, куда другим ничем заманить невозможно было.
мотаться по работе в Нововолынск. И параллельно набивать полный багажник.
На базаре Владимира Волынского мясо было вдвое дешевле.
У меня половина группы была из Львовско-Волынского бассейна: Сокаль, Червоноград, Нововолынск. Им хватило одной практики на дамбаце для того, чтобы никто из них наотрез не отказался от распределения туда. Все или домой вернулись или ушли в Трансгаз, а потом - в Нефтегаз и Газпром.
Теперь у половины одногрупников серьезные виллы на Свитязе. Бо то ж Родина, а "Рашку не нужно любить. Ее нужно иметь!"
Донбац всегда был помойкой. ?0 лет из него хотели сделать что-то хотя бы похожее на Украину, но "сколько волка не корми..."
До олімпіади у 1980 р. появилася ПЕПСІ в маленьких пляшечках. Ми у Львові привикли до пива Львівське, Ризьке, портер (чорне) та інших, які випускав завод на 60 % Жигулівське та 40 % сортове і переважно на експорт.
А ось вже із 1982 р. (якраз я закінчив аспірантуру) вже можна було купити вільно джинси будь яких лейб. У магазині розкладені по 20 видів. І так тривало десь до середини 80-их, коли зникло все.
я із Києва для цілого відділу віз масло по 3.50, ковбасу РУЛЕТ по 3.50 чи молочну по 2.20. Собі у столі замовлень біля Золотих воріт міг замовити банку кави, кг копченої ковбаси чи банку горошку із майонезом.
Із Харкова віз упаковки порошку для прання, із Москви із універів столиць країн РЕВ все барахло із кросовками, рубашками із манікурними наборами.А далі вже та
Все. В усі інші роки було виживання.
Я пам'ятаю ще 50-ті роки і бачив на житті діда із бабою та наше із батьками. До реформи грошової 1961 р. за 1 крб можна було ЩОСЬ купити у магазині. Хоч так, вибір був невеликий - пляшка горілки біля 2.50 руб., 1оо г цукерок ПОДУШЕЧКИ по копійках, тюлька 100 г - 7 коп. Але пляшку пусту здати в магазин - 12 коп., яйце здати - 7 коп.
Вже після грошової реформи та за 10 коп = рівним колишнім 1 крб. вже нічого не купити. Люди без паспортів прив'язані до колгоспу, хіба виїхати по орг. набору в Сибір чи Херсонську область.
Вже із 1965 р. люди почали отримувати якусь зарплату, робітники на заводах почали переодягатися на роботі.
Із 70-их роках виживали як хто міг. Зарплати малі, дефіцити поголовно, але поїхали в СССР туристи і повезли барахло, яке можна було на барахолці купити. Хороші туфлі у
170 в месяц - период брежневского застоя. С перспективой попасть в Афган (для брата, я уже отслужил)
При "перестройке" которую бестолочи клянут, появилась возможность работать а полную силу без ограничерий и начальницкого произвола. На основной работе 250-300 плюс160-180 компенсации за личный транспорт плюс на второй работе по патенту столько же или+. Так что с 88 до 90 в деньгах семья недостатка не знала. За год с хвостиком отложил 8000 руб на машину и дома это никто не заметил, жили как раньше, хотя третий киндер появился. Пахал по черному, но видел результат. В сберкассе барышни улыбаться украдкой начали - примелькался. Машину успел купить. Потом все рухнуло, через два года за такие-же деньги купил четыре белоцерковских покрышки к машине
Хотя сельский щитавод, публикующий свои многотомные "мемуары", составляет Ваньке Какину серьёзную конкуренцию
Життя в цікавій роботі та відрядженнях проходило насичено і цікаво. Але сказати, що в СССР було хоч кудись як добре, то не можна. Я заперечував колгоспи. Я критикував відношення науки та практики. Я критикував і партію і керівників у партії. Я це добре розумів і тут. Але реально побачив, коли вперше поїхав по заграницях. був у Берліні, Дрездені, Ерфурті, в Празі, Пльзені і Маріанських лазнях, в Будапешті і т.д.
До того об'їхав СССР вздовж і впоперек. Знаю чудово Львів, Київ, Одесу і Краснодон, Ленінград і Вільнюс із Ригою і т.д.. Але сказати ЩОСЬ добре, крім свого життя не можу. Знаю і ділю життя СССР по десятиліттях - 50-ті, 60-ті, 70-ті, 80-ті і 90-ті роки. Можу оцінити кожне за рівнем життя і свого місця там. І видно, в яких умовах ми виживали та як у світі жили.
Потім в науці будучи завлабом чи заввідділом мав оклад 270-310 руб. і також вистачало. В останні роки СССР дозволяли за впровадження та госпдоговірну тематику до 40 % у премії брати.
Але також мали різні умови до зарплати. скажімо, на кожне свято могли на відділ виписати у господарстві кабанчика на 150-170 кг живої маси. У відділі ділили на працівника. а в мене більшість мали своє господарство і хоч включали
Ты в очко себе "крейдяний фільтр" поставь, дегенерат - будешь "на выходе" продукцию концерна АВК получать...
А якщо ти зараз їх отримуєш - чому віснеш днями у неті, а не відтягуєшся десь на Кіпрі чи у Єгіпте???
У дупу собі їх засунь, якщо не можеш грошима користуватися, убогоє...
Точно дурачок
Я ни разу за прошлым не жалею, но и розовыми соплями за ним не исхожу.
600 рублей? В Месяц? На жаре, высоте и в мороз?
А 100-150$ в день слабО? Без описанной "экзотики"?
Ума не хватает. Учись!
Если бы не сезонность и не дети растущие (вместе с потребностями) то имел бы давно хатынку в Хелме, рядом с Ланецким
ЗЫ Ни разу не считаю себя миллионером, даже средним классом не считаю. Дети точно дальше пошли.
По поводу меня - попал пальцем прямо в жопу, откуда и вытянул свои "выводы"
В отличии от многихи многих страдальцев "за стабильность" ни дня не работал в конторах где годами зарплаты с половины или вообще не платили. И с рождения второго ребенка - две-три работы и халтуры, позже работа по патенту + без патента. Так что твои копейки только улыбку вызывают
Ты из лимиты, что в столицу перла и общаги забивала?
Помню. На Бакинской три силосные башни (типа "гостинки") от "Артема" по 250+ "кватир" в каждой.
Чо приперлись, не было "сладкоесть" дома?
Типа "за культурой"? За двадцать лет ни разу в театр?
Ни в чем не упрекаю, но коренной киевлянин по 25 лет в очереди стоял. А "культуртрегеров" квартирой заманивали на работы, куда другим ничем заманить невозможно было.
У меня половина группы была из Львовско-Волынского бассейна: Сокаль, Червоноград, Нововолынск. Им хватило одной практики на дамбаце для того, чтобы никто из них наотрез не отказался от распределения туда. Все или домой вернулись или ушли в Трансгаз, а потом - в Нефтегаз и Газпром.
Теперь у половины одногрупников серьезные виллы на Свитязе. Бо то ж Родина, а "Рашку не нужно любить. Ее нужно иметь!"
Донбац всегда был помойкой. ?0 лет из него хотели сделать что-то хотя бы похожее на Украину, но "сколько волка не корми..."