Павло Казарін.
Білорусь перетворилася для нас у ще одне дзеркало. Але, на відміну від польського, литовського або чеського, в цьому відображенні ми бачимо не тільки масштаби упущеного. Ми бачимо ще й величину пройденого. Досить вдивитися, щоб виявити, що наші недоліки — це продовження наших достоїнств. А те, що ми звикли сприймати як недосконалість, насправді є запобіжником від диктатури.