Обстріли не припиняться - у Кремлі сидять не ідіоти, які готові відмовитися від такого дієвого важеля без капітуляції української сторони. Саме тому ніяким угодам про припинення вогню не вдавалося протриматися більше кількох тижнів, а то і днів. І нові домовленості чекає та ж незавидна доля.
Навіщо тоді Росія їх погоджує? А тому, що залишається у виграші при будь-якому розвитку подій. Якщо українські військові будуть продовжувати відповідати на обстріли, це дасть можливість окупанту звинуватити у порушенні угоди українську сторону і звинувачувати Зеленського в тому, що він не хоче припинення “громадянської війни на Донбасі”. Це, звичайно ж, сигнал для проросійської частини прихильників Зеленського - щоб на місцевих виборах вони голосували за ОПЗЖ і взагалі розраховували тепер тільки на Медведчука.

А якщо українські військові не будуть відповідати на обстріл і перетворяться на гарматне м'ясо для окупантів, це тільки посилить протистояння влади і патріотичної частини суспільства, неминуче призведе до вибуху - ну не після першого, так після десятого чи двадцятого загиблого або після арешту того військового, який вирішить відповісти на обстріл. Що теж на руку Москві, бо ж її головна мета - це дестабілізація української влади і крах держави.
Зеленський, який все ще розраховує домовитися з Путіним, не просто потрапляє у нові і нові пастки Кремля, з яких йому вже не вдасться вибратися без втрат. У ці ж пастки некомпетентний президент тягне за собою і саму Україну, її громадян і її захисників.