Для мене справді є різниця, де.
Для мене є різниця, з ким, куди і звідки.
Все очевидно: хтось вперед іде,
А хтось стає навколішки й навшпиньки.
 
А щодо того, хто кому товариш, друг і брат,
На щастя, кожного я право поважаю,
Але не поважаю я порад,
Як через пекло проповзти до раю.
 
І як підставити щоку під чобіт зла,
І як закрити гідність у коптьорку,
І тих, хто молиться на голову козла,
І тих, хто всує одягає гімнастьорку.
 
У кожного свій погляд на життя,
Свої слова, гріхи і протиріччя.
Старіють очі і від сміху і від сліз,
Та не буває без очей обличчя.
 
Як не буває без облич людей,
І не буває без людей держави.
Какая разніца, под чєм под кєм і с кєм,
Коли овець зганяють вовкодави.
 
Коли нема зубів, вже все одно:
Жувати шоу чи смоктати серіали.
Яка різниця: сало чи попкорн.
Коли тебе на мило готували.
 
Ви кажете, що кожного колись
Потрібно врешті-решт нагодувати.
Я згоден з цим. Але навіщо всім
Солодку вату в душу заганяти.

Ми творимо державу чи колгосп?
Ми пишемо історію чи казку?
Ми хочем без наркозу перемог
Чи хочемо під опіум – поразки?
 
Для мене справді є різниця, де.
І хто і з ким готовий побрататься.
Не проживе держава без людей.
Людей, що вовкодавів не бояться.