По-факту Україні пропонували іти з Путіним на будь-які компроміси, аж до найпринизливіших. Запас важелів впливу на Москву Європа вичерпала, а воювати за нас – не збиралася.
Дірка у фронті, виснажена армія, загроза втрати Маріуполя, заяви союзників що «порятунок потопельників – справа рук самих потопельників» - чого в таких умовах могла вимагати від нас Москва? Відповідь – всього чого завгодно. Проте. Порошенко на блеф Москви відповів власним блефом – «Рейдом Помсти» зведених загонів 95-ї і 79-ї бригад. Рейд цей відбувся настільки зухвало, що будь у Москви більше часу – вона обов’язково б зрозуміла що її дурять. Проте потворю – Москва теж була зацікавлена підписати Мінськ. На блеф Росія купилася.
Результат – Україна НЕ відмовилася від Асоціації з ЄС, Україна НЕ визнала терористів ДНР/ЛНР стороною конфлікту, Україна НЕ погодилася вести переговори з терористами – лише з Москвою.
Повторюю, Європа вимагала від нас іти на будь-які компроміси. Павло Клімкін теж каже про це – вимоги провести в ОРДЛО вибори і амністію від Києва вимагала Європа. Звідти й план Штайнмаєра. А Україна була не в тій ситуації аби торгуватися – вона шалено потребувала передишки – будь-якою ціною. Треба було відновити військо. Тому пункт про проведення «Дострокових місцевих виборів в ОРДЛО» Київ справді почав готувати до виконання – вибори були призначенні на грудень 2014 р.
Проте. І Україна, і ЄС вимагали аби вибори пройшли за українським законодавством та за стандартами ОБСЄ. По факту – Москву примушували до формату, неприйнятного для неї як таке. І Москва збурилася. Москва провела в ОРДЛО псевдо-вибори у листопаді 2014 р. і тим сама порушила умови Мінських угод. Партію на той момент було виграно. Мінський протокол був підписаний – і зразу ж заблокований до виконання.
Правда така. Президент Порошенко зіграв в довгу – і виграв час для України. Все подальше – це так званий «Другий Мінськ» підписаний після Дебальцевського бойовища у лютому 2015 р. Але – це вже зовсім інша історія.
І ще одне. Мінський протокол від 5 вересня 2014 р. зразу ж став об’єктом критики з боку противників команди Порошенка. Причина була банальна – вибори до ВР, що відбулися 26 жовтня 2014 р. Всіх їх бісив рейтинг Порошенка, що лишався високим навіть після Іловайська і Мінська. Всі вони поставили власні інтереси над інтересами держави. Іронія історії – найбільш активні тодішні противники Порошенка наразі до ВР не потрапили.
Партію на той момент було виграно. Мінський протокол був підписаний – і зразу ж заблокований до виконання.
Ну а щас "разблокируется", бо "на хитрую дупу есть )(рен с резьбой".
По факту Порошенка загнал страну в политическую ловушку, тем самым поставив наступную власть "на шпагат", при этом Порошенку Минск позволил спокойно "процарствовать" свой срок.
При этом "создатель" ВСУ Порошенка Минском "создал" и армию Лугандонии, бо на 14 год у лугандонцев были только разрозненные банды ОПГ.
Как ты думаешь - кто это?
По факту Порошенка загнал страну в политическую ловушку, тем самым поставив наступную власть "на шпагат", при этом Порошенку Минск позволил спокойно "процарствовать" свой срок.
При этом "создатель" ВСУ Порошенка Минском "создал" и армию Лугандонии, бо на 14 год у лугандонцев были только разрозненные банды ОПГ.
Оновити