Лубрикант тим часом зупиняє війну, принаймні він так думає.
 
Хайп на звільненні полонених переростає у підготовку до виконання плану Ху*ла – Штайнмайєра з поглинання України Донбасом – це власне і є ціна короткочасного хайпу.
 
Євроаферисти аплодують та влаштовують лубриканту тривалі овації.
 
Поки лубрикант хайпує, Коломойський хапає все, до чого може дотягнутися.
 
До того ж швидкість хапання о*уєнна, як той казав.
 
Куди вони, бля*ь, спішать? – закономірне питання.
 
Туди само, куди спішать і хатні злодюжки – потягнути усе найцінніше поки господар спить.

Отлично сформулировано! Именно это и происходит. Любопытно посмотреть на фото Пинчука с Коломойским на этом Йес. У Пинчука вид довольно неуверенный и тревожный, а морда Коломойского просто расплывается от очевидного чувства глубокого удовлетворения происходящим.