Т.е. 4000 л, которые тебе доводил Госплан тебя устраивали?
Претензий к Госплану не было?
Хорошо.
Но почему же ты, вредитель, не хотел поднять продуктивность хотя бы до голландского уровня?
Ты не любил свою Родину?
У тебя же было земли больше, чем в израильском кибуце в разы, воды - на порядки, 68 тракторов, что превышает количество тракторов в одном знакомом мене кибуце в 5 раз.
Что тебе мешало?
Ти розумієш такі деталі?
Адже до того, коли я приїхав у колгосп, в кожній бригаді для заготівлі зелених кормів для підгодівлі корів виділяли один трактор із кормокосилкою і трактор для транспортування. Таким чином. працювало вже тільки для однієї операції 8 тракторів. я ж відразу ламав таку схему і виділяв один трактор із косилкою і 4 трактори для транспортування. і вони мали виробіток у косінні га і перевезення корму до ферми і вже працювало 5 тракторів.
У сівозмінах у кожній 4 бригад були потрібні посіви. Для мене було простіше перекидати такий загін у поросторі, ніж економити на кілометрах. Тим більше, що за солярку ми не думали, Але економія збиралась.
І так було в усьому циклі робіт. я можу показниками похвалитись, що коли я приймав колгосп то мали 18 ц/га зернових і знаходились далеко в низу рай.таблиці, а здавав колгосп твердо на перших позиціях за всіма показниками. а це - врожайність зерна-30, буряків 450, льону-12-15, виробництво кормів, та виробництво м'яса і молока.
ланецкий, Сколько должна была давать корова?
Ланецький, я був задоволений тими показниками, які мали ми в колгоспі ім. Леніна на Львівщині в 1977-1979 рр. Це було більше 4000 л. Точно вже не пам'ятаю. влітку у червні надої перевищували 16 кг, що було на перших місцях району і про те писали газети.
Я тобі ще раз скажу, головним у ті часи було ВИКОНАТИ ПЛАН, який нам в колгосп доводили набагато вищим, ніж сусідам. За виконання планів і в тваринництві, я агроном, мав оклади премій в кінці року.
так, я тісно працював із економістом і для мене важливі були показники економіки виробництва кормів і їх собівартості. тому в мене була організована розумна діяльність в галузі. Я розробляв структуру кормових культур, розробляв і впроваджував технології вирощування і виробництва кормів. Організовував розумну роботу тракторної бригади по заготівлі кормів. Наприклад, виділяв один КУФ на поле і з усіх бригад їхали трактори до його, а не в кожній бригаді. Ти розумієш такі деталі?
dobryj5, ты не понимаешь вопроса?
Сколько должна была давать корова в твоем колхозе, чтобы ты был доволен, а не Госплан?
100 литров в год или 3000. Или для счастья трудового крестьянства их вообще следовало всех зарезать?
Цифру дай. Сколько молока должен был установить тебе Госплан на год? В какое время года?
Ти хочеш деталей? ланецький, у 80-их роках на 100 л молока в ровинутих країнах витрачали по 120 кг кормових одиниць (ти знаєш, що це таке?). У нас на корову масою в 500-600 кг витрати кормів сягали 5-6 т корм. од. і при надої в 3000 л витрати становили до 2 к.од. Це в кращому випадку.
Звичайно в колгоспах корови були масою по 350-400 кг і давали 2-3 тис. л. ціна 1 к.од. прирівнювалась до ціни зерна, приблизно.
В колгоспах ніколи не цікавились (переважно) затратами на годівлю. Виконували план. На балансовій комісії в райкомі запитували про виконання ПЛАНІВ, а не на затратах. І їх НІХТО не знав (крім економіста).
Фермер у розвинутих країнах обізнаний із питаннями вкладення капіталу та його окупності. І він рахував, коли на одиницю капіталу він отримає максимум виручки і працював у тих режимах.
Я тобі скажу ще одну особливість, що ПЕРШИМ завіз голанські корови був Петро І. Потім завозили й інші. Але молока нема.
dobryj5,
для особо тупых щетаводов повторяю вопрос
Г
олландскому фермеру выгодно - 8 тонн молока с одной коровы,
израильскому - 11.7 тонн с коровы.
щитаводу - 4.5 - невыгодно, но госплан заставляет.
Вопрос. А сколько тебе было выгодно? Примерно. До полутонны. 4, 3.5, 3, 2.5, 2, 1.5, 1 ?
После этого можно перейти к теме "120 соток в гектаре", "родословная каждой коровы", "премия за буряки" или "стан выробныцтва под твоим руководством в 1978 году".
Но вначале о эффективном уровне продуктивности одной коровы из стада в 890 голов.
Ланецький, ти хоч і рАботнік госпланів, але не здатен розуміти життя. особливо виробництва, та ще й сільського господарства.
Я тобі розповідав за фермера у часи ще радянських вчених у горбачовське потепління, а ти мені торочиш за ізраїльтянські досягнення в ХХІ ст. та порівнюєш стан виробництва у Львівській обл. у 1978 р.
Ти це можеш зрозуміти? Хоч про що я питаю? Ти зрозумій одну сутність відмінностей, що радянський колгосп НІКОЛИ не дивився на затрати. Йому дадуть кредит, а потім спишуть. Голланський чи ізраїльський фермер рахує свою вигоду щодня. В нього в пам'яті щоденні витрати капіталу та надходження і різниця.
До того ж радянському колгоспу повертали страхівку. Ти знаєш як розподілячлася страхівка невикористана? Всі гектари посіву в колгоспах страхувалися. Збиралися колосальні суми. але не все гинуло. Тому на кінець року в держстраху залишалися великі суми, які ділили по обл. та районах. Одним попадало мало, а іншим
dobryj5, еще раз.
Голландскому фермеру выгодно - 8 тонн молока с одной коровы,
израильскому - 11.7 тонн с коровы.
щитаводу - 4.5 - невыгодно, но госплан заставляет.
Вопрос. А сколько тебе было выгодно? Примерно. До полутонны. 4, 3.5, 3, 2.5, 2, 1.5, 1 ?
ланецкий, давай вначале закончим с коровами
Розвиток молочного стада ти не зрозумієш. класику розвитку вже давно описано, вивчено і впроваджено. Молоко в корови на язиці. Порода також має значення. але саму породисту молочну корову на голодному пайку вже у перший рік лактації можна вивести у брак.
так само саме запущене в селекційній роботі стадо при добрій годівлі за пару років можна витягнути у хороше стадо.
Ти цього не зрозумієш, але зоотоехнік веде родословну кожної корови. Яка корова її родила від якого бика і т.д. Корову можна зробити за 3 роки, стадо - за 5 років.
економіка виробництва молока важка для виконання і для розуміння. особливо для рАботнІков госплана. тому краще давай туди не лізти. Звичайно. я міг би тобі багато чого розповісти, тому, що працював з тими питаннями детально.
dobryj5, Еще раз.
Насколько нужно было снизить количество производимого молока для повышения эффективности?
Обсудим это - перейдем к 120 соток в гектаре.
А то ты уже про Фонд Мира затянул пестню.
Ты в своем СПТУ таким же макаром щитаводству недорослей научал?
звичайно ..
Ти ж знаєш, що їх не видавали в повному обсязі через різні механізми. Тобто, умови соцзмагання давали ПРАВО за виконання планів по цукрових буряках - до 6 окладів, за льон - 3, за корми -3. за виробництво молока-3. м'яса -3, за загальні показники - 3 і т. д. Так от за всіма умовами соцзмагання в мене виходило в 1978 р. 24 оклади. Але нач. управління видавав розпорядження, яким обмежував видачу премій у 12 окладів.
За цукр. бур. премію видавав цукровий завод (ходорів) то для них ввели обов'язкове вирахувння 40 % у фонд миру. І багато було різних ініціатив, щоб зняти ти преміальні. але на той час і залишків які допускали до видачі було багато.
Тобто, при добрих результатах можна було ще додатково річну зарплату отримати
В ринкових умовах при збитках так чи інакше довго не протягнеш. Кінець буде. Госплана немає тягнути.
dobryj5, давай вначале закончим с коровами.
Так насколько нужно было сократить производительность каждой из 890 коров для повышения эффективности? в Два раза, три, четыре?
ланецкий, Кстати, для убыточных предприятий чем меньше производство, тем меньше убыток. Поэтому лучше всего вообще прекратить работу.
Бачиш Ланецький, твоя біда, що маєш куці знання та до того ж відсутня логіка мислення. Ти не задумувався. чому два сусідні колгоспи і мають різні результати роботи? Один має рекордні врожаї, продуктивні ферми, а рядом в таких же умовах - все в збитках.
Так, в радянські часи їх тягнули. Давали кредити і потім списували за рахунок працюючого колгоспу. як це робилось? диви. В колгоспах працювали і мали свої тверді оклади. в мене був такий же оклад як і в сусіда. Але він не виконував план, який йому доводив район, а я перевиконував ітой завищений.
Для прикладу. За виконання плану виробництва льону волокна я міг мати 3 оклади премії. і мені район давав 7 ц/га. сусід мав тільки 3. Але я сіяв 230 га льону на площі де га мав 120 сотих і виконував план на 170 % та мав 3 оклади. В 1978 р. за всіма показниками я мав 24 оклади премії. звичайно ..
ланецкий, Ланецький, я погоджусь, що погано тобі пояснив і ти всерівно нічого не зрозумів.
Ти ж рАботнік госплана, то повинен розуміти розрахунок фермера. Який його хід думок? На кінець 80-их років він із своєї групи корів надоював по 8 тис. л молока на корову при певних затратах матеріальних і нематеріальних. Скажімо, при цьому він на кожні 10 гульденів вкладених у процес отримував 50 гульденів доходу.
Щоб збільшити надої, він повинен вкласти додаткові кошти. Змінити види кормів, покращити їх якість і, відповідно затрати збільшити. І він як кваліфікований фермер знає, що для 10 тис. л молока на те своє стадо він повинен вже вкладати 40 гульденів, щоб отримати 60.
І він бачить, що в першому випадку йому виходить із процесу 40 гульденів чистого доходу, а в другому випадку буде тільки 20.
У нас же госплановці вимагали вал і не дивились на затрати. Такі ланецькі є в госпланах. і не було на те ради
С такими никто денег не даст.
Не даст даже в.., короче, там всё грустно."- Макс Бужанский.
Т.е. 4000 л, которые тебе доводил Госплан тебя устраивали?
Претензий к Госплану не было?
Хорошо.
Но почему же ты, вредитель, не хотел поднять продуктивность хотя бы до голландского уровня?
Ты не любил свою Родину?
У тебя же было земли больше, чем в израильском кибуце в разы, воды - на порядки, 68 тракторов, что превышает количество тракторов в одном знакомом мене кибуце в 5 раз.
Что тебе мешало?
Адже до того, коли я приїхав у колгосп, в кожній бригаді для заготівлі зелених кормів для підгодівлі корів виділяли один трактор із кормокосилкою і трактор для транспортування. Таким чином. працювало вже тільки для однієї операції 8 тракторів. я ж відразу ламав таку схему і виділяв один трактор із косилкою і 4 трактори для транспортування. і вони мали виробіток у косінні га і перевезення корму до ферми і вже працювало 5 тракторів.
У сівозмінах у кожній 4 бригад були потрібні посіви. Для мене було простіше перекидати такий загін у поросторі, ніж економити на кілометрах. Тим більше, що за солярку ми не думали, Але економія збиралась.
І так було в усьому циклі робіт. я можу показниками похвалитись, що коли я приймав колгосп то мали 18 ц/га зернових і знаходились далеко в низу рай.таблиці, а здавав колгосп твердо на перших позиціях за всіма показниками. а це - врожайність зерна-30, буряків 450, льону-12-15, виробництво кормів, та виробництво м'яса і молока.
Ланецький, я був задоволений тими показниками, які мали ми в колгоспі ім. Леніна на Львівщині в 1977-1979 рр. Це було більше 4000 л. Точно вже не пам'ятаю. влітку у червні надої перевищували 16 кг, що було на перших місцях району і про те писали газети.
Я тобі ще раз скажу, головним у ті часи було ВИКОНАТИ ПЛАН, який нам в колгосп доводили набагато вищим, ніж сусідам. За виконання планів і в тваринництві, я агроном, мав оклади премій в кінці року.
так, я тісно працював із економістом і для мене важливі були показники економіки виробництва кормів і їх собівартості. тому в мене була організована розумна діяльність в галузі. Я розробляв структуру кормових культур, розробляв і впроваджував технології вирощування і виробництва кормів. Організовував розумну роботу тракторної бригади по заготівлі кормів. Наприклад, виділяв один КУФ на поле і з усіх бригад їхали трактори до його, а не в кожній бригаді. Ти розумієш такі деталі?
Сколько должна была давать корова в твоем колхозе, чтобы ты был доволен, а не Госплан?
100 литров в год или 3000. Или для счастья трудового крестьянства их вообще следовало всех зарезать?
Цифру дай. Сколько молока должен был установить тебе Госплан на год? В какое время года?
Ти хочеш деталей? ланецький, у 80-их роках на 100 л молока в ровинутих країнах витрачали по 120 кг кормових одиниць (ти знаєш, що це таке?). У нас на корову масою в 500-600 кг витрати кормів сягали 5-6 т корм. од. і при надої в 3000 л витрати становили до 2 к.од. Це в кращому випадку.
Звичайно в колгоспах корови були масою по 350-400 кг і давали 2-3 тис. л. ціна 1 к.од. прирівнювалась до ціни зерна, приблизно.
В колгоспах ніколи не цікавились (переважно) затратами на годівлю. Виконували план. На балансовій комісії в райкомі запитували про виконання ПЛАНІВ, а не на затратах. І їх НІХТО не знав (крім економіста).
Фермер у розвинутих країнах обізнаний із питаннями вкладення капіталу та його окупності. І він рахував, коли на одиницю капіталу він отримає максимум виручки і працював у тих режимах.
Я тобі скажу ще одну особливість, що ПЕРШИМ завіз голанські корови був Петро І. Потім завозили й інші. Але молока нема.
для особо тупых щетаводов повторяю вопрос
Г
После этого можно перейти к теме "120 соток в гектаре", "родословная каждой коровы", "премия за буряки" или "стан выробныцтва под твоим руководством в 1978 году".
Но вначале о эффективном уровне продуктивности одной коровы из стада в 890 голов.
Ланецький, ти хоч і рАботнік госпланів, але не здатен розуміти життя. особливо виробництва, та ще й сільського господарства.
Я тобі розповідав за фермера у часи ще радянських вчених у горбачовське потепління, а ти мені торочиш за ізраїльтянські досягнення в ХХІ ст. та порівнюєш стан виробництва у Львівській обл. у 1978 р.
Ти це можеш зрозуміти? Хоч про що я питаю? Ти зрозумій одну сутність відмінностей, що радянський колгосп НІКОЛИ не дивився на затрати. Йому дадуть кредит, а потім спишуть. Голланський чи ізраїльський фермер рахує свою вигоду щодня. В нього в пам'яті щоденні витрати капіталу та надходження і різниця.
До того ж радянському колгоспу повертали страхівку. Ти знаєш як розподілячлася страхівка невикористана? Всі гектари посіву в колгоспах страхувалися. Збиралися колосальні суми. але не все гинуло. Тому на кінець року в держстраху залишалися великі суми, які ділили по обл. та районах. Одним попадало мало, а іншим
Голландскому фермеру выгодно - 8 тонн молока с одной коровы,
израильскому - 11.7 тонн с коровы.
щитаводу - 4.5 - невыгодно, но госплан заставляет.
Вопрос. А сколько тебе было выгодно? Примерно. До полутонны. 4, 3.5, 3, 2.5, 2, 1.5, 1 ?
Розвиток молочного стада ти не зрозумієш. класику розвитку вже давно описано, вивчено і впроваджено. Молоко в корови на язиці. Порода також має значення. але саму породисту молочну корову на голодному пайку вже у перший рік лактації можна вивести у брак.
так само саме запущене в селекційній роботі стадо при добрій годівлі за пару років можна витягнути у хороше стадо.
Ти цього не зрозумієш, але зоотоехнік веде родословну кожної корови. Яка корова її родила від якого бика і т.д. Корову можна зробити за 3 роки, стадо - за 5 років.
економіка виробництва молока важка для виконання і для розуміння. особливо для рАботнІков госплана. тому краще давай туди не лізти. Звичайно. я міг би тобі багато чого розповісти, тому, що працював з тими питаннями детально.
А це так, для загального розуміння штрихи.
Насколько нужно было снизить количество производимого молока для повышения эффективности?
Обсудим это - перейдем к 120 соток в гектаре.
А то ты уже про Фонд Мира затянул пестню.
Ты в своем СПТУ таким же макаром щитаводству недорослей научал?
Ти ж знаєш, що їх не видавали в повному обсязі через різні механізми. Тобто, умови соцзмагання давали ПРАВО за виконання планів по цукрових буряках - до 6 окладів, за льон - 3, за корми -3. за виробництво молока-3. м'яса -3, за загальні показники - 3 і т. д. Так от за всіма умовами соцзмагання в мене виходило в 1978 р. 24 оклади. Але нач. управління видавав розпорядження, яким обмежував видачу премій у 12 окладів.
За цукр. бур. премію видавав цукровий завод (ходорів) то для них ввели обов'язкове вирахувння 40 % у фонд миру. І багато було різних ініціатив, щоб зняти ти преміальні. але на той час і залишків які допускали до видачі було багато.
Тобто, при добрих результатах можна було ще додатково річну зарплату отримати
В ринкових умовах при збитках так чи інакше довго не протягнеш. Кінець буде. Госплана немає тягнути.
Так насколько нужно было сократить производительность каждой из 890 коров для повышения эффективности? в Два раза, три, четыре?
Бачиш Ланецький, твоя біда, що маєш куці знання та до того ж відсутня логіка мислення. Ти не задумувався. чому два сусідні колгоспи і мають різні результати роботи? Один має рекордні врожаї, продуктивні ферми, а рядом в таких же умовах - все в збитках.
Так, в радянські часи їх тягнули. Давали кредити і потім списували за рахунок працюючого колгоспу. як це робилось? диви. В колгоспах працювали і мали свої тверді оклади. в мене був такий же оклад як і в сусіда. Але він не виконував план, який йому доводив район, а я перевиконував ітой завищений.
Для прикладу. За виконання плану виробництва льону волокна я міг мати 3 оклади премії. і мені район давав 7 ц/га. сусід мав тільки 3. Але я сіяв 230 га льону на площі де га мав 120 сотих і виконував план на 170 % та мав 3 оклади. В 1978 р. за всіма показниками я мав 24 оклади премії. звичайно ..
Т.е. следовало снизить удои с одной коровы с 4000 до 2000? Для счастья колхозников?
Или до уровня Ульяновской обл?
Кстати, для убыточных предприятий чем меньше производство, тем меньше убыток. Поэтому лучше всего вообще прекратить работу.
Ти ж рАботнік госплана, то повинен розуміти розрахунок фермера. Який його хід думок? На кінець 80-их років він із своєї групи корів надоював по 8 тис. л молока на корову при певних затратах матеріальних і нематеріальних. Скажімо, при цьому він на кожні 10 гульденів вкладених у процес отримував 50 гульденів доходу.
Щоб збільшити надої, він повинен вкласти додаткові кошти. Змінити види кормів, покращити їх якість і, відповідно затрати збільшити. І він як кваліфікований фермер знає, що для 10 тис. л молока на те своє стадо він повинен вже вкладати 40 гульденів, щоб отримати 60.
І він бачить, що в першому випадку йому виходить із процесу 40 гульденів чистого доходу, а в другому випадку буде тільки 20.
У нас же госплановці вимагали вал і не дивились на затрати. Такі ланецькі є в госпланах. і не було на те ради