Багато хто вважав, що в СРСР проституції не існувало – однак це не так. Вона була, просто перебувала в підпіллі, різною мірою глибини в різні роки існування Союзу. По суті, ситуація з проституцією була чимось схожа на ситуацію з фарцовщиками — люди задовольняли ті ж самі потреби, що і в країнах “загниваючого Заходу”, просто більш складними, дорогими і небезпечними шляхами.
Ще в далекому 1956 році радянський Кримінальний розшук мав вельми цікаві документи, які склали оперативні працівники 9-го відділу, в якому містилися відомості про 600 повій, що працюють у Ленінграді (це тільки ті, кого вдалося знайти в ході оперативних заходів”). З’ясувалося, що повії знаходять клієнтів на вокзалах, у міських скверах, а також в дорогих ресторанах і кафе.
За матеріалами дослідження ленінградських оперативників, сам процес роботи повій практично не відрізнявся від такого ж самого в інших країнах — дівчата запрошували клієнтів до себе додому або в спеціальний притон — найчастіше він розташовувався в квартирі якоїсь старенької бабусі, яка теж мала з цього прибуток.
Максиме, не переймайся історією: зараз в Україні є така проституція, якої і не бачили за СРСРу, називається вона - "порошавочність". На відміну від радянської дешева - за недоїдки з барижного столу.
Знатно корчится в судорогах хвэльдшурная мразь Как бы не сдохло до выборов и не лишило публику своих клоунских истерик, после того, как Вана "гарантированно" победит в третий раз
Оновити