«Вимагають від держави фінансування тих чи інших об’єктів, а натомість заплющують очі, що ніхто не хоче платити податків... А немає податків – мало грошей у бюджеті, це ж аксіома. Найяскравішим прикладом споживацького та однобокого ставлення до держави стало село Стобихівка»
«Децентралізація влади передбачає, що всі освітні заклади перейдуть на утримання місцевих громад. Але люди в Стобихівці над цим не задумуються. Вони хочуть нову і велику школу. Незважаючи на те, що через 4 км, у сусідньому селі, є вже велика школа»
«Вони проти відвідування іншої школи з релігійних міркувань. Вони хочуть, щоб держава поважала їх віру та звичаї. Добре. Держава поважає. Словом, держава там школу таки збудує. Але як вони її будуть утримувати, якщо дохід сільради в Стобихівці – лише 500 тис. грн?! І коли на цей заклад щороку треба буде витрачати не менше 3,7 млн грн?!»
«В селі немає жодного учасника АТО. Вони не служать у війську, бо їм забороняє релігія. Держава і це поважає. Більше того, держава сьогодні забезпечує безкоштовними сніданками 250 дітей зі Стобихівки. А що вони роблять для держави?»
«Адже в самому селі – 44 пилорами! Всі зареєстровані на приватні особи як деревообробні верстати для власних потреб. Я розумію, коли з розрізаної колоди для власних потреб собачу будку змайструють. Але коли на території кожної лежать десятки складометрів пиломатеріалів і ніхто не платить податків… Це що, теж релігія забороняє? Ні, навпаки. Хай уважно читають святе писання. А там є чітке зобов’язання платити податки державі».
«Ми зробимо те, що було нереальним 10 років: збудуємо в Стобихівці нову школу, використовуючи сучасний проект споруди. І на цю тему більше говорити не буду»,
Напрасно.
Пусть за свои строят.
Оновити