Те, що не можна було зробити обстрілами, танками і спецназом, поступово досягається іншим способом. Російсько-українська війна має всі шанси перетворитися на громадянську..
 
..проблема війни буде відігравати важливу роль у політичній кампанії, що починається, і відмовчатися щодо цього не вдасться. До того ж, схоже, суспільство розколеться щодо цього питання: частина громадян охоче приймуть ідею швидкого миру, а частина категорично її відкинуть. За що ж ми воюємо?
 
Очевидно, починати потрібно з мотивів тих, хто затіяв війну. ..

Частина українців досі перебуває в ілюзії, що стратегічною метою Кремля є захоплення окремих українських територій: як мінімум Донбасу, як максимум — всього сходу, центру та півдня країни. Це помилка, і вона спростовується як байдужим ставленням російських загарбників до майна, що опинилося під їх контролем (зазвичай загарбник береже те, що збирається експлуатувати; хороший приклад — нацистська окупація часів Другої світової), так і заявами російських стратегів.
 
Ці стратеги відверто говорять, що українська ідея — антиросійська за визначенням. Для них сепаратистами є зовсім не донецькі і луганські жителі, які прагнуть відірвати Донбас від України, а навпаки, ті громадяни, які прагнуть відірвати країну від Росії, бо без України імперія втрачає свій географічний і духовний статус.