5 вересня 1918 року РНК РСФРР ухвалив постанову «Про червоний терор», якою «забезпечення тилу шляхом терору» було названо «прямою необхідністю» більшовицької влади. У постанові підкреслювалася потреба ізоляції «класових ворогів» у концтаборах та розстрілів усіх причетних до білогвардійців осіб із публічним оголошенням про такі каральні акти. Терор був остаточно узаконений як метод державного управління та став невід’ємною складовою комуністичного будівництва.
Харків. Під час перебування більшовиків у Харкові […] панував такий терор, що багато хто божеволів від усіх пережитих кошмарів. Особливим звірством відрізнявся комісар Саєнко, на щастя, спійманий добровольцями. Розстрілювали безпощадно, не виключаючи жінок і дітей.
На двох вулицях і в підвалах деяких будинків були вириті коридори, до кінця яких ставили розстрілюваних і, коли вони падали, їх присипали землею. […] На другий день на тому ж місці розстрілювали наступних, потім знову присипали землею і так до верху.
Потім починався наступний ряд цього ж коридору. […] В одному з таких коридорів лежало до 2 000 розстріляних. Деякі жінки розстріляні тільки тому, що не приймали залицянь комісарів. В підвалах знаходили розіп’ятих на підлозі людей і пригвинчених до підлоги гвинтами. У багатьох жінок була знята шкіра на руках і ногах у вигляді рукавичок та панчіх і вся шкіра спереду.
На двох вулицях і в підвалах деяких будинків були вириті коридори, до кінця яких ставили розстрілюваних і, коли вони падали, їх присипали землею. […] На другий день на тому ж місці розстрілювали наступних, потім знову присипали землею і так до верху.
Потім починався наступний ряд цього ж коридору. […] В одному з таких коридорів лежало до 2 000 розстріляних. Деякі жінки розстріляні тільки тому, що не приймали залицянь комісарів. В підвалах знаходили розіп’ятих на підлозі людей і пригвинчених до підлоги гвинтами. У багатьох жінок була знята шкіра на руках і ногах у вигляді рукавичок та панчіх і вся шкіра спереду.
Оновити