Головним чинником прибутковості Нафтогазу є не підвищення цін, як це хоче показати Тимошенко, а виграш проти Газпрому у Стокгольмі. Так що, нам не потрібно було вигравати? Замість того, щоб йти в Стокгольмський арбітраж, ми мали платити 485 дол за газ за контрактом, про який домовилася Тимошенко з Путітим? Чи нам потрібно було на колінах домовлятися з Путіним, бо у країни не було можливості платити таку шалену ціну і ще за нереальні обсяги газу, які ми мали купувати за цим контрактом? Якщо б домовлялись з Путіним, то це не було б корупцією і зрадою, а от піти проти Газпрому в міжнародний арбітраж і виграти - це мегакорупція?