Вже більше року, як пішов з життя Фідель Кастро – вождь кубинської революції, диктатор і команданте, людина, смерть якої, на думку істориків, закінчила еру комуністичних ідей.
Одні вважають його кривавим диктатором, інші – гуманним лідером. Але життя не є чорно-білим, воно сповнене протиріччями, добром, злом, ненавистю, радістю. Саме цими складовими було наповнене життя Фіделя.
У СРСР Фідель Кастро вважався «не досить правильним» і ортодоксальним марксистом-ленінцем та не досить ручним сателітом Радянського Союзу серед диктаторів-вождів країн Третього світу. За межами колишнього СРСР його вважають політичним та ідеологічним банкрутом, який пережив як підйом утопії міжнародного комуністичного руху, так і його цілком логічний кінець — ідейний та політичний крах донора режиму Кастро — Радянського Союзу та всього табору соціалізму.
Попри свій марксизм та утопізм, Кастро належав до десятки найбагатших правителів світу, поряд з шейхами та королями. З особистим статком в $900 млн. він посідав 7-е місце в списку Forbes.
Фідель Кастро, просто Фідель, так його з часів кубинської революції називають навіть вороги, став легендою, будучи ще зовсім молодою людиною. Програмну промову свого життя «Історія мене виправдає», зробила його знаменитим на весь світ, він виголосив на суді, коли йому було всього 27 років. З тієї пори жоден політик у світі не викликає такої ненависті у своїх супротивників і не удостоюється таких овацій у тих, хто його щиро поважає.
Фідель – це сила природи, і з ним ніколи не знаєш, чого чекати». У Латинській Америці, де надзвичайно високо цінуються благородство і честь, Фіделя Кастро часто називають «останнім лицарем сучасності.
Кастро – брила, ціла планета. Його можна палко любити і яро ненавидіти, але велич і унікальність кубинського лідера визнають усі.
Новенький, це хибна думка. Історію треба вивчати не для пропаганди і героїзації, а для критичного осмислення минулого та розуміння сучасних процесів. З огляду на це - Кастро непересічна фігура. Це національний лідер кубинців, який хоч і сповідував комуністичні ідеї, але зробив доступною освіту, медицину для найбіднішого населення. Я не ідеалізую Фіделя, він диктатор, проводив репресії, але все ж таки Куба мала певні досягнення і не завжди погоджувалася та плясала під дудку СРСР
А якби Кубу захопили США, щоб там зараз було з тим найбіднішим населенням?
Думаю, население было бы неимоверно счастливо. Как те кубинцы, которым удалось чуть ли не вплавь добраться до Майами. Почитайте про современную Кубу впечатления любого человека, который там побывал. Кровь стынет в жилах. Нищета и полное вырождение - вот итог правления этого "выдающегося исторического деятеля".
Максим Закревський , очевидно дуже молода людина сповнена романтики. Не знаю, чи може Максим порівнювати як змінювалася Куба протягом керування нею комуністичної кліки фіделя кастро, але заяви про видатну постать кастро може робити тільки та людина, котра не бачить до чого скатилася перлина Карибського моря. Єдине що можна відмітити, це казкове везіння цього диктатора. І перше з них дуже вчасна підтримка СРСР, ну і вміння подати державний терор як манну небесну. А вцілому, таких діячів-авантюристів вистачає, просто далеко не всім так щастить.
До слова, медицина на Кубі не заслуга фіделя. Куба, до революції, вважалася одним з пристижнійших і фешенебельних курортів світу, не без сексуального туризму, тому піклування про відпочиваючих було чи не найприаритетнішим завданням островітян. З усього комуністичного катаклізму, тільки медицині і пощастило вижити, та й то ....
Одні вважають його кривавим диктатором, інші – гуманним лідером. Але життя не є чорно-білим, воно сповнене протиріччями, добром, злом, ненавистю, радістю. Саме цими складовими було наповнене життя Фіделя.
Але поки Фідель живий
Поки живий
Поки Фідель живий
Я – іще малий
Попри свій марксизм та утопізм, Кастро належав до десятки найбагатших правителів світу, поряд з шейхами та королями. З особистим статком в $900 млн. він посідав 7-е місце в списку Forbes.
Кастро – брила, ціла планета. Його можна палко любити і яро ненавидіти, але велич і унікальність кубинського лідера визнають усі.
До слова, медицина на Кубі не заслуга фіделя. Куба, до революції, вважалася одним з пристижнійших і фешенебельних курортів світу, не без сексуального туризму, тому піклування про відпочиваючих було чи не найприаритетнішим завданням островітян. З усього комуністичного катаклізму, тільки медицині і пощастило вижити, та й то ....
Оновити