І коли ти бачиш 7 загиблих, і коли після евакуації – а прийшлось таким чином, що не всі готові психологічно здійснювати навіть евакуацію поранених, підходити до загиблих, в тому числі довелось і особисто допомагати витягувати цих хлопців і завантажувати на вертоліт. Залишились сліди крові на руках, на ХБ на формі одягу. Тоді, коли це побачили, вже після повернення в табір, зрозуміли, що ось вона – кров, ось вона – війна, я потрібно приймати відповідні рішення, відповідно адекватно реагувати, тому що постає безпосередня загроза і ніякі мирні вмовляння чи ще якісь заходи до якогось позитивного результату не приведуть. Є така точка невозврата, вона уже пройдена.
у нас в країні всі зараз уміють робити три речі. Перше – всі знають , як керувати державою і піднімати її економіку. Всі знають, як грати в футбол, а з 2014-го року у всіх з’явилось розуміння, як воювати.
А Іловайськ Віті-Катафалку не сниться?
Оновити