"Сепаратистські" справи Луганщини. Прихована амністія

Щотижня у судах Луганщини слухаються десятки так званих "сепаратистських" справ. Загалом луганські судді вже винесли 18 вироків. Жоден "сепаратист" не отримав реального тюремного ув'язнення. Засуджені мають або випробувальний термін покарання, або невдовзі після вердикту виходять на свободу завдяки "закону Савченко".

У найбільш показових справах обвинувачені отримали виправдувальні рішення судів. Місцеві спостерігачі пояснюють це браком доказів та наполегливості у прокурорів Луганщини. І припускають, що має місце "договорняк" слідчих з "сепаратистами".

Як показує аналіз текстів вироків у цих справах, прокурори мають величезні складнощі з доказовою базою. Лише в одній справі судді погодилися з доводами обвинувачення. Щоправда, згодом прокурори програли апеляцію.

"Українська правда" вирішила відстежити, як проходять засідання у цих справах.

Справа Єфремова: перші засідання пройшли вхолосту

Старобільськ. Райцентр на Луганщині з населенням 18 тисяч жителів. Пряме сполучення з Києвом, до якого більше 700 км, відсутнє. До Сєвєродонецька – 60 км та 3 блокпоста.

Півроку у місцевому СІЗО перебуває один з колишніх "батьків Луганщини" Олександр Єфремов. У райсуді розглядається кримінальна справа проти нього.

Місце явно не відповідає рівню справи. Одного з найвпливовіших регіоналів обвинувачують у цілому букеті кримінальних злочинів: державна зрада, посягання на територіальну цілісність, захоплення держбудівель, створення терористичної організації. Усе – часів зародження "Луганської народної республіки".

26 червня о 10-й ранку на ганку суду нічого не вказувало, що тут слухають одну з ключових справ для розуміння подій весни 2014-го. Та й у залі засідань ажіотажу не спостерігалося.

"В Старобельск за полгода из депутатов (колишніх соратників по фракції Партії регіонів у Раді, – УП) никто не приезжал, – розповів Єфремов у розмові з автором. – Неудобно добираться. 700 км от Киева. Другой момент: по каждому заседанию суда "Опозиционный блок" выкладывает свою точку зрения. Из тех коллег, кто был рядом со мной, насколько я знаю, никто от меня не отказался".

Втім, далекий шлях не стає на заваді прокурорам та адвокатам щоразу приїжджати до Старобільська. Натомість, на сайті "Опоблоку" останнє повідомлення щодо засідань суду у справі Єфремова датується 12 червня.

Олександр Сергійович про це може й не знати. Доступу до інтернету у його камері немає, лише телевізор. За перебігом подій в країні слідкує з новин ТБ.

"Почему власть взялась только за меня? Возможно, кто-то договорился. Но нельзя не учитывать, что наиболее публично известным из ПР, не считая президента, был все-таки я. Я чаще в СМИ высказывал свою точку зрения, и практически вся страна меня знала", – пояснює Єфремов.

26 червня суд планував заслухати в режимі відео-конференції свідка, що перебуває під захистом – "Олександра Білокопитова" (анкетні дані змінені).

Відеоконференція: ліворуч зображення з Старобільського райсуду, праворуч – з Апеляційного суду Києва, де перебуває свідок. Голос свідка змінений, зображення відсутнє

Про роль Єфремова у подіях 2014-го свідок розповідає зі слів свого знайомого Олексія Карякіна – останній був головою "парламенту ЛНР", після відсторонення з посади весною 2016-го втік до Росії, нині оголошений "ЛНР" у розшук.

Однак захисники звернули увагу суду, що учасники процесу мають бачити свідка, навіть якщо той перебуває під захистом. "У нас режим видеоконференции? Мы по радио общаемся! Может, он в соседнем кабинете сидит или разговаривает с СБУ", – обурювався один з адвокатів.

З аргументами захисту суд погодився. От тільки виявилося, що Апеляційний суд Києва не може забезпечити відеозв'язок таким чином, щоб не можна було впізнати голос та обличчя свідка. Тож допит "Білокопитова" відклали.

Також 26 червня суд з'ясував, що не була виконана постанова про етапування до Старобільського СІЗО іншого свідка сторони обвинувачення – Миколи Цукура. Його вважають одним з ключових свідків: у 2014-му він спочатку підтримав "ЛНР", потім перейшов на сторону української влади, служив у роті "Торнадо". Нині Цукур перебуває у Лук'янівському СІЗО Києва – чекає на рішення апеляційного суду у справі "Торнадо".

Адвокати Єфремова вважають, що проблеми з заслуховуванням свідчень у суді "Білокопитова" та Цукура виникають через те, що прокурори бояться, що їхні свідки дадуть свідчення на користь підсудного. Саме так сталося з першими допитаними у суді свідками.

Зокрема, екс-мер Стаханова Юрій Борисов розповів у суді, що жодних неправомірних вказівок від Єфремова весною 2014-го не отримував. А колишній голова Станично-Луганської райради Володимир Білоус повідомив у суді, що про діяльність Єфремова йому нічого не відомо.

Обидва також обвинувачувалися по 110-й "сепаратистській" статті Кримінального кодексу. Борисова суд виправдав. Білоус свою провину визнав, Старобільський райсуд засудив його до 4 років позбавлення волі. Він майже 2 роки провів у СІЗО, тож за "законом Савченко" невдовзі має вийти на волю.

По суті, судове засідання 26 червня пройшло вхолосту. Через це під кінець робочого дня Єфремов зірвався.

"Мы убили целый день! Вы не забываете, что я в тюрьме сижу?! А сегодня мы никуда не продвинулись! – зі знайомим червоним обличчям та ледь не зриваючись на крик Олександр Єфремов продовжив емоційний виступ. – Что мы сегодня делали?!"

Натомість прокурори не бачать проблем з допитом свідків та їхніми показами. Прокурор ГПУ Павло Кожухівський запевняє, що у матеріалах справи є достатньо доказів.

"Ми будемо досліджувати і відеозаписи, і телефонні з'єднання, і матеріали негласних розшукових слідчих дій, оскільки Єфремов обвинувачений у злочині групою осіб", – заявив Кожухівський.

Загалом, у суді планують заслухати 73 свідка сторони обвинувачення. Розглянути справу можна за півроку, припускає Кожухівський. Але одразу додає: цей термін дуже умовний, бо є багато факторів, які можуть вплинути на швидкість просування справи.

Сватівські "сепаратисти"

27 червня Сватівський райсуд планував розглянути одразу три "сепаратистські" справи. Жодне судове засідання не відбулося. Головуючий суддя Віктор Половинка того дня перебував у нарадчій кімнаті – писав вирок в іншій справі.

За відсутності судді сторони у справі Лілії Ємець домовлялися про наступну дату засідання суду на очах у автора. Жінку обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність.

"Я б с удовольствием забыл бы за это дело, – казав прокурор адвокату. – Мне неудобно кататься сюда с Северодонецка (шлях займає півтори години на машині, – УП)".

Спілкуватися з автором прокурор відмовився. Наступне засідання у цій справі призначили аж на 15 серпня.

"Лилия Емец составляла бюллетени для голосования и создавала списки голосующих на незаконном "референдуме" 11 мая, – розповів автору адвокат Дмитро Малик. – Моя подзащитная полностью признает свою вину и раскаивается в содеянном. Поэтому мы решили подписать соглашение со следствием. Мера наказания – любое без лишения свободы".

Несподівано автор став свідком ще однієї розмови у суді. Чоловік з жінкою обговорювали, чому у Сватовому затягується розгляд "сепаратистських" справ. "Ждут, как закончится дело Цимбала", – пояснювала жінка дії судді Половинки.

Олександр Цимбал – місцевий комуніст, депутат райради 6-го скликання. Його разом із однопартійцем, депутатом міськради 6-го скликання Віктором Рижеволом, звинуватили в організації "референдуму" у Сватовому.

Сватівських комуністів затримали у вересні 2015 року.

У березні 2017-го Лисичанський суд визнав їх винними. Обом призначили покарання – по три роки ув'язнення. За "законом Савченко" вони мали б майже одразу вийти на волю, але замість цього подали апеляцію. І виграли. Комуністи вийшли з-за ґрат наприкінці червня.

З тексту вироку суду першої інстанції відомо, що Рижевол свою провину частково визнав. Він повідомив, що брав участь у підрахунку голосів у приміщені Сватівського райкому КПУ. У цьому "щиро кається". Але участь в організації референдуму заперечив.

Цимбал провину не визнав: повідомив, що лише спостерігав за підрахунком голосів.

Обидва переконували, що підсумковий протокол не підписували.

"Обвинение основывается на ксерокопии подсчета голосов, – каже адвокат Яніна Осьмак. – Там подписи не только моих подзащитных, но и других, которые почему-то проходят в деле как свидетели".

Лисичанський суд пом'якшив покарання для комуністів. Організацію "референдуму" судді перекваліфікували на участь у ньому.

"Кто руководил – до сих пор неизвестно, – каже "Українській правді" щойно звільнений Цимбал. – Я узнал случайно в тот же день (11 травня 2014 року, – УП), что что-то в городе происходит. Было много людей на площади, я приехал посмотреть. Оказалось, что это референдум. Кто организатор, я сказать не могу. Меня называют организатором из-за того, что я был депутатом райсовета от Компартии".

Загалом ця справа є унікальною для Луганщини. Це – єдиний випадок, коли прокурори домоглися обвинувального вироку суду першої інстанції у "сепаратистських" справах без угоди та повного визнання обвинуваченими своєї провини.

Слідчі не в змозі довести у суді провину "сепаратистів"

На початок липня у реєстрі судових рішень містився 31 вирок судів Луганської області, у тексті яких згадувався "референдум". З них у 18 справах обвинуваченим інкримінувалася 110-та стаття ККУ. В інших випадках "референдум" згадувався в контексті створення "ЛНР", а обвинувачені були або бойовиками, або перешкоджали діяльності Збройних Сил України.

З 18-ти "сепаратистських" справ лише в одній обвинувальний вирок суду першої інстанції був винесений без повного визнання фігурантами справ своєї провини.

У шести випадках суд виправдав обвинувачених. В інших – мало місце або визнання провини "сепаратистами", або угода зі слідством.

Усі "сепаратисти", які пішли на угоду зі слідством, отримали випробувальний термін.

Половина тих, хто визнав свою провину, також мають випробувальний термін, інша половина отримала такий термін ув'язнення, який за "законом Савченко" дозволив їм майже одразу вийти на волю.

У справах цих двох груп половина вироків містять білі плями. Слідство "не змогло встановити" усіх осіб, з ким у змові діяли засуджені. Ось приклади:

Ці вироки мали б бути маленькими пазлами великої картини під назвою "Як створювалася "ЛНР".

Натомість вони ніби переконують: голови сільрад, мери міст, члени виборчих комісій під час "референдуму" у травні 2014-го діяли або самостійно, або у змові з якимись "невстановленими слідством особами". На це вказує координатор "Медійної ініціативи за права людини" Ольга Решетилова.

"Проблема в тому, що усі ці справи по сепаратизму – розрізненні. Кожна справа слухається окремо, і немає системного бачення. Немає спецуправління у прокуратурі, яке б займалося сепаратистськими справами. Ми не виходимо на системність. Ми не бачимо ланцюжка цих рішень, які відбувалися, хто віддавав накази, хто координував і контролював. Тобто ми не вийдемо на організаторів", – заявила Решетилова в ефірі "5 каналу".

За перебігом судових розглядів "сепаратистських" справ спостерігають місцеві активісти. Вони відзначають дуже сильну роботу захисників. Адвокатами "сепаратистів" працюють "дорогі" адвокати, яких називають одними з найкращих в області.

З іншого боку, спостерігачі нарікають на погану роботу сторони обвинувачення.

У правоохоронців є підстави перекладати відповідальність на суди. З окремих текстів вироків можна побачити дивне трактування суддями норм законодавства.

Наприклад, Лисичанський міськсуд, головуючий суддя Людмила Грибанова, у справі Івана Коровіна (депутат "парламенту "ЛНР") не побачила ознак посягання на територіальну цілісність і недоторканість України – бо "стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що обвинувачений публічно закликав знищувати прикордонні знаки або … змінювати характерний рельєф місцевості чи русла рік у разі проходження по ним державного кордону, встановлювати нові прикордонні знаки".

Водночас у відкритому доступі є відео з виступом Коровіна на засіданні Лисичанської міськради навесні-2014: "Усвойте: государство Украина – это не наша страна. У нас государство – ЛНР, субъект международного права, суверенное государство".

Тенденція на виправдання "сепаратистів"

Окрім згаданого "депутата парламенту ЛНР" Івана Коровіна, є ще кілька справ, на яких варто зупинитися.

Однією з найбільш дивних є справа секретаря Рубіжанської міськради. Його звинуватили в організації і проведені "референдуму" з метою відокремлення Луганської області. Натомість у суді свідки – працівник СБУ та заступник начальника Рубіжанського міського відділу міліції – пояснили, що обвинувачений ніяких дій на користь "ЛНР" не робив.

Більше того, обвинувачений у сепаратизмі отримав підтримку з боку народних депутатів. Андрій Парубій та Андрій Левус у своїх зверненнях назвали секретаря Рубіжанської міськради "справжнім патріотом своєї країни", який "вів перемовини та намагався домовитися з людьми, що здійснили у квітні 2014 року захоплення будівлі СБУ в Луганській області".

Суд виправдав обвинуваченого через "недоведеність вчинення ним цього кримінального правопорушення".

Найбільший резонанс викликали виправдувальні вироки екс-меру Стаханова Юрію Борисову та "міністру вугільної промисловості ЛНР" Сергію Баранову (навесні 2014-го – депутат Первомайської міськради).

Суд зазначив, що не вбачається можливим провести експертизу виступу Баранова на сепаратистському телеканалі "Луганськ 24" – адже телеканал знаходиться на окупованій території. Сам Баранов у суді повідомив, що у якості "міністра ЛНР" виступав під примусом.

Серед відеороликів у справі Борисова фігурував його допит, який влітку 2014-го проводив нинішній нардеп Ігор Мосейчук. У тексті вироку йдеться: "Показання, які зафіксовані на вказаному відеозаписі, надавалися невстановленій особі, у непередбачений законом спосіб, без дотримання належної правової процедури та за відсутності захисника".

Громадські спостерігачі зазначають: якби слідчі зібрали незаперечні докази у цих справах, то суди були б змушені покарати "сепаратистів".

"Все на свидетельских показаниях. Реальных доказательств нет", – каже Олександр Кобзар.

Ольга Решетилова більш категорична. Вона припускає, що такі "сепаратистські" справи, як Баранова та Борисова є договорняком. І звертає увагу: існує небезпечна тенденція до виправдання "сепаратистів".

Якщо ця тенденція продовжиться, можна буде говорити про приховану амністію луганським сепаратистам. Адже хоч обвинувальні вироки і мають місце – але реальні тюремні ув'язнення жоден організатор "референдуму" так і не отримав.

Безкарність "сепаратистів" викликає образу у місцевих проукраїнських активістів, нарікає Бухтіяров.

А Олександр Кобзар боїться, що відбудеться повторення подій 2004-го року. Після масових фальсифікацій результатів президентських виборів "помаранчева" влада обіцяла покарати винних. Тоді ніхто так і не сів.

Як наслідок, Янукович з спільниками отримав пізніше майже безмежну владу.

Р.S. Прес-служба прокуратури Луганської області обіцяла надати коментарі до цього матеріалу. Однак за два тижні ані коментарі, ані відповіді на поставлені запитання в редакцію УП так і не надійшли.

Олексій Братущак, УП