У вхідному залі-вестибюлі Інституту НАН Патона 18-19 травня проходила виставка наукових досягнень незалежної України, наче навіть за всі роки незалежності... Як-то кажуть: «Обійняти і плакати».

Російська мова на плакатах, підручники російською, якийсь орден імені леніна на стіні...

Добре, «совок» ще й досі з нами. Хоча для справедливості треба додати, що були, в декількох томах, наукові досягнення українсько-англійською мовами. Тому це все «пропускаємо».
Цікаво інше. Двадцять якесь там, можливо навіть перше, сторіччя за вікном чи надворі, а в нас — «плакати» із висвітленням наукових досягнень. Ви що знущаєтесь? Серйозно?

Досягнення науки: без мультимедійних екранів чи бодай проекторів. Досягнення кажете. Від інституту кібернетики, здається, представлено інтерактивний симулятор випробувань механізмів (якось так), і про це малюнок на плакаті — симулятор, інтерактивний, на плакаті...

Ні, ну були два з половиною ноутбуки з відеопрогравачем та слайдами презентацій. Це безумовний прогрес. Тобто прозорий клей для панелей із сонячними батареями, що може бути використано в космосі і такі собі «плакати» про це.

А-а-а, плакати кольорові і роздруковані, не вручну зроблені. Щось вилетіло з голови, ні ну це безумовно досягнення і не треба придиратись — прокремлівські провокатори.

Нікому непотрібне євронедобачення і купа грошей на нього. Ні, ну потрібне — пропаганда дешевої для всіх у всіх відношеннях України (пишуть, що бордель створений під то бачення — для обслуговування іноземців — закрили після його закінчення — досягнення, бо закрили в кінцевий термін... за непотрібністю). Понавідмивали грошей на заздрість закордонним бюрократам...

А тут тобі наука, досягнення і плакати, кольорові, в фойє з відзнаками на стінах з леніним. Була охорона, що не пускала на автівках близько проїжджати тих, хто проживав в районі лівобережки. А тут в літах, похилий такий, охоронець в сутінковому приміщені. Там зала, освітлення, все таке, а тут тобі два дні виставка в сутінках. Там купа народу, бо реклама. А тут трішки наукових співробітників і... і все, а реклами і не треба, бо це ж таке, подумаєш науковий прогрес, інновації, полегшення і покращення життя, нові робочі місця, зміна епох...

А чи це «таке»? Чи було б то європеребачення із усіма спецефектами, костюмами і імпровізаціями, якби не досягнення науки. Великий екран, змонтовані кліпи, світломузика, сцена нарешті... та на якого біса нам те євробачення, якщо на виставці наукових досягнень незалежної України в двадцять ПЕРШОМУ сторіччі, плакати, кольорові із результатами, науковими. Малошановний недопане притинденте, засуньте собі таку європеєзацію собі в прострацію!

Так що от так от, вболівайте за всіляких там співаків та інших шутів (Онука — супер, до неї питання відсутні, зовсім інший рівень), а те, на чому все матеріальне тримається, тобто наука, йде собі в небуття. В нас в країні, вихідці з якої, є одними із найбажаніших наукових співробітників в США, Канаді, Німеччині, але не в себе вдома.

А щодо вишиванок, то багато гарних вишиванок було на День Вишиванки. Хто одягнув від серця — щира подяка, а хто від вишиватності — тому вишиватність. У мене все....