Верховна Рада відмовилась звертатись до Ради національної безпеки і оборони України щодо запровадження персональних санкцій стосовно екс-президента Віктора Януковича та його оточення. Фракції, які називають себе опозиційними – групи «Воля народу» та «Відродження», а також «Опозиційний блок» – не дали жодного голосу. Проте не проголосували «за» також представники коаліції – половина депутатів «Блоку Петра Порошенка» та «Батьківщина». Вони мають різні аргументи на користь того, чому таке звернення не має сенсу. Тим часом ще у березні ЄС продовжив санкції проти Януковича та його оточення.
Голосування у парламенті щодо санкцій для оточення екс-президента Віктора Януковича – це «лакмусовий папірець» для депутатів, вважає Максим Бурбак, голова фракції «Народного фронту», що лобіювала постанову.
«Дивно, коли ми апелюємо до наших західних партнерів не лише не знімати санкції, а навіть їх розширювати, вводити секторальні санкції проти країни-агресора, проти оточення Януковича, бізнесу, який будується на крові, а самі ми це зробити вдома не можемо», – сказав Бурбак, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Постанова, яку має на увазі Бурбак, передбачала внесення на порядок денний РНБО питання про заходи захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності. Таким чином на Януковича та 21 екс-посадовця з його оточення (серед них – колишній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, екс-генпрокурор Віктор Пшонка, колишній прем’єр Микола Азаров) мали поширитись «спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи». Проте голосів забракло навіть із другої спроби.
«206 «за», на жаль, голосів нема. Хоч я не розумію, як так може бути. Коли пропонується українським парламентом запровадити санкції проти найвищого керівництва, Януковича, які знищували нас усіх, українських громадян… І на Майдані, і організовували війну проти України… Я цього не розумію як голова парламенту», – сказав спікер Андрій Парубій із президії після проваленого голосування.
На засіданні «Блоку Петра Порошенка» вирішили, що цю постанову слід підтримати, і чому у найвідповідальніший момент фракція дала лише половину голосів – незрозуміло, сказав представник партії Володимир Ар’єв, який дав свій голос.
«Я вважаю, що список, можливо, був створений зовсім неповний», – прокоментував Ар’єв.
А заступник голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігор Кононенко заявив, що коли постанову наступного разу поставлять на голосування – його політична партія дасть більше голосів.
«Знаю позицію деяких юристів, в тому числі і з нашої фракції, які не голосували. Вони вважають, що ця постанова дасть колишнім соратникам Віктора Януковича сильну позицію в Європейському суді з прав людини і дасть можливість вигравати справи в цьому суді», – сказав Кононеко в кулуарах парламенту.
Ті, хто висловився «проти», мають й інші аргументи. Зокрема, звертають увагу на те, що закон «Про санкції», ухвалений у 2014 році, передбачає, що обмежувальні заходи можуть здійснюватися лише щодо іноземців. Максим Бурбак, натомість каже, що парламент міг ухвалити політичне рішення, яке не має стосунку до цього документа.
Ще один аргумент «опозиціонерів» – цією постановою коаліція намагається відволікти увагу суспільства від проблем у державі.
«Це рішення Верховної Ради нічого не означало б. У РНБО і так достатньо повноважень для того, щоби накласти санкції на ту чи іншу особу. Є закон «Про санкції», у межах нього можна діяти. Є достатньо повноважень у Генеральної прокуратури й інших правоохоронних органів», – прокоментував депутат «Опозиційного блоку» Юрій Павленко.
А на запитання, чи вважає особисто він Віктора Януковича, за президентства якого Павленко був Уповноваженим із прав дитини, відповідальним за ризики національній безпеці, депутат відповів, що «з цим має розбиратись суд».
«У цьому випадку моя точка зору дуже суб’єктивна. Так, я вважаю, зокрема, що Янукович, коли утік із країни, фактично зрадив її», – додав Павленко.
На думку експерта з публічного права, голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, є певна логіка у тому, що парламенту не потрібні постанови, щоби висловитись РНБО щодо екс-команди Януковича. Проте і ігнорувати злочини його команди, заявляючи, що є інші проблеми країні, також не варто, каже він. Санкції як інструмент дуже доречні у часи війни, каже він.
«До тих пір, поки існує агресія, війна, гинуть люди – ми не можемо бути абсолютно толерантними і казати, що це свобода, всі мають право виражати погляди чи займатися своєю бізнес-діяльністю абсолютно вільно. Це все правильно, поки не це приводить до смертей людей. А поки загроза є – є необхідність у санкціях», – додав він.
Проти Януковича в Україні ведеться низка кримінальних проваджень, зокрема щодо державної зради, так званих «законів 16 січня», заволодіння державним майном. 18 травня Янукович не вийшов на скайп-зв’язок із Оболонським судом під час слухання його справи.
Санкції проти Януковича та його «сім’ї» уже запроваджені Євросоюзом. І у березні 2017 року Комітет постійних представників країн-членів ЄС (COREPER) на зустрічі у Брюсселі схвалив рішення продовжити їх ще на рік.
