Штефко Сиреда, акридитований вар'ят, приїхов до мене зи свого села, якє сі знаходит більше як трийціт кільомитрів від того місцє, де Joryj Kłoc концерти шоліта дає. Знинацка сі припер, скурчибик ! Я навит сі ни спОдівав, жи він може автом приперти до міста, бо ніґди нимав хлоп прав, а шо читати сі навчів у охоронній фірмі, то про то вже промовчу.
Сиреда го звут відтоді, коли він сі позбув сиредного пальцє. То значи троха ни так. Дав му тату завданнє попиляти пару дошчок на кучу для свині. Но то Штефко, якій завше знав, шо він охраннік від народжиннє, а не столяр, не став перечити батькови і пішов до циркуляркі, а вже за п'єть мінут роботи позбувсі всіх пальців єдної рукі , крім вЕликого... Крик, ґєвалт, прибіг татусь, позбиров пальці в цирату, Штефкову лабу запхав в скарпетку, і погнав до медпункту. Тамка акурат була медсистра і, на диво твирезий ветринар. І му пришив всі пальці, крім середного... Прокинувсі Штефко нарано після анистизії, а коло него сидит лікар Прстович, а на тумбочці, в стакані з льодом штефковий палиць. І каже до него :
— Чуїш, Штефку ! Всьо люкс, крім єдного. Твій палиць не хтів сі пришивати аніраз, курва ! Може ти ним збит часто сі користував, га ? Бо я фист добре памітаю, як ти ми го показував, на проводах, коли до войска йшов.... Але ніц, типерка точно не покажеш вже нікому, інваліде ти розумОвий. Але тойво палиць мусиш закопАти там, де хтів'бис би тибе колись поховали. Бо будиш мав гризоту, як то ни зробиш, штурпаку ти нагулєний ! Но то війшов Штефко з медпункту, кінув пальцє в баґажнік жигулє і попер домів. А шо була зима і зимля була фист твирда, то похорони пальцє він за кажним разом відкладов до весни, аж покі ни забув про него цілком. І так їздив по селі з ним у баґажніку. Но а їдного днє спинили го поліцаї. Якась в них була «отработка» в тім моменті, люде. ДокУминтів у Штефка і так ніґди ни було, про то всі знали, но то наказали отворити баґажнік. А тамка, яссссна холєра, палиць, про котрий той телипень гет забув ! Аж вже штиняти зачєв. Сиреда зачєв поліцайом пояснювати жи то його власний, а ті нич му не вір'ят, кажут, жи він кіднеппер якійсь. Закули го в кайданкі, побуцали по пичінках, привезли до постирунку в перидмістє Млинок, ну а тамка знов по нирках, потім икспиртизи, справкі всякі зі шпиталю і всякє такє, на шо здатні наші правоПохоронці. Жигулє на штрафмайданчік закотили. Але добре, жи всьо сі пітвердило, то пустили Штефка за три дни. Йде хлоп по Дрогобичи голодний, побитий і з сиредним пальцьом в задній кішени споднів, пришпилений аґрафков, би сі не згубив. На рахунку в тіліфоні зеро, грошів тиж нима, шо робіти ? А тутка назустріч му Місько з його села, корову продав, йде довольний, шо мидвідь після гранє. Но то вни зразу по підисєт в найблишчім гинделику. Потім ше по сто, потім ше... Далі зачєли сі бити межи собов, потомка дали в пашчу барменови, приїхали поліцаї, але вже інчі, з міста, бо тамті були з районкі. Місько втік, а Штефка хопили за яя. Но і знов, курва : ревізия по кішеньох, найшли відтєтий палиць, по пичінці, кайданкі, икспертизи, справкі... Врешті віпустили. Каже Штефко до них :
— Я вас так прошу, панове поліцаї, відвизіт мине на якійсь цвинтар, бо як не поховаю ниніка той палиць, то довго не проживу ! Ни витримаю, бо мине і так вже все, шо мож, болит штири дни. Єден поліцай оказавсі з сусідного села, то пожаліли го, відвезли на горбок в сторону Рихтич. Подививсі Сиреда докола, файний відок. Гори Карпати з їдної сторони, з другої — ставкі з жабами. І ясени, курва. Но то пожичив він шуфлю у мєстних з цвинтара і закопАв той кавалок під єдним деривом...
Так ото Штефко побував перший раз в життю у місті і, хоч мало з того памітає, але фист му сі сподобало, бо видів чериз вікно які тамка ладні шкіри* ходєт і асвальт навит є...
А той ясинь вісох, курва....
Завше ваш, Яків Кутовий.
PeSe. Далі бде, як Штефко на икскурсію приїхав би охранніком сі влаштувати.
*шкіра — дівка