Чистий ліфт

  Страшне слово "менталітет". Вважають, що воно все пояснює. Хто зна?  Але якось він залишається осторонь, коли є невідворотною  відповідальність за вчинене.  Візьмемо до прикладу наші ліфти. В  якомусь домі вони чистіші, в якомусь - брудніші. Де є прибиральники, то,  звичайно, чистіші. Де немає цих диво-людей, то брудніші. Хоча інколи  трапляється самоорганізація і прибирання по черзі самих мешканців дому.  Тут працює правило "менталітету", а може просто відсутності  культури і виховання, бо можна нагадити і ніхто не дізнається. І ніякі штрафи чи покарання не вступлять в силу. 

 А тепер візьмемо вулицю і кидання сміття повз сміттєвої урни. В нас на  допомогу "менталітету" приходять мізерні штрафи та бездіяльність в цьому  плані поліцейських. А закордоном на допомогу цьому ж "менталітету" в  культурних країнах приходять ой які немізерні штрафи та "діяльні"  поліцейські. І виходить, що менталітет тут перестає бути визначальним,  бо в таких країнах бояться кинути недопалок, плюнути, чи просто кинути  сміття повз урну всі: іноземці, місцеві, культурні, безкультурні, з  менталітетом і без. Добре, коли люди чи дуже схожі на них, самі  по собі чи кимось виховані та свідомі. Але так буває не завжди і тому на  допомогу в таких випадках мають приходити штрафи та ті, хто їх  оформить. Можна і просто дати прочухана, щоб поламаною рукою було важче  смітити, але тут вже відповідальність може наздогнати і окультурювача, а  він же від чистого серця.  

Чомусь видається, що менталітетом  тільки принижують, кажучи: "А що з них взяти - такий менталітет".  Хотілось, щоб це висловлювання, якщо і було правдивим, то до якоїсь  іншої спільноти, а українська громада була культурна. Щоб на нас хотіли  бути схожими і нас наслідували.