Чистий ліфт
Страшне слово "менталітет". Вважають, що воно все пояснює. Хто зна? Але якось він залишається осторонь, коли є невідворотною відповідальність за вчинене. Візьмемо до прикладу наші ліфти. В якомусь домі вони чистіші, в якомусь - брудніші. Де є прибиральники, то, звичайно, чистіші. Де немає цих диво-людей, то брудніші. Хоча інколи трапляється самоорганізація і прибирання по черзі самих мешканців дому. Тут працює правило "менталітету", а може просто відсутності культури і виховання, бо можна нагадити і ніхто не дізнається. І ніякі штрафи чи покарання не вступлять в силу.
А тепер візьмемо вулицю і кидання сміття повз сміттєвої урни. В нас на допомогу "менталітету" приходять мізерні штрафи та бездіяльність в цьому плані поліцейських. А закордоном на допомогу цьому ж "менталітету" в культурних країнах приходять ой які немізерні штрафи та "діяльні" поліцейські. І виходить, що менталітет тут перестає бути визначальним, бо в таких країнах бояться кинути недопалок, плюнути, чи просто кинути сміття повз урну всі: іноземці, місцеві, культурні, безкультурні, з менталітетом і без. Добре, коли люди чи дуже схожі на них, самі по собі чи кимось виховані та свідомі. Але так буває не завжди і тому на допомогу в таких випадках мають приходити штрафи та ті, хто їх оформить. Можна і просто дати прочухана, щоб поламаною рукою було важче смітити, але тут вже відповідальність може наздогнати і окультурювача, а він же від чистого серця.
Чомусь видається, що менталітетом тільки принижують, кажучи: "А що з них взяти - такий менталітет". Хотілось, щоб це висловлювання, якщо і було правдивим, то до якоїсь іншої спільноти, а українська громада була культурна. Щоб на нас хотіли бути схожими і нас наслідували.